Університет, відкритий у 1805 році на пожертви дворян і купців: Каразінський університет у Харкові

17 листопада 1804 року (5 листопада за тодішнім російським календарем) було підписано документ, що дозволяв заснувати університет у Харкові (Стверджувальна грамота). Університет, відкритий наступного, 1805 року, 29 січня (17 січня за тим самим календарем), — це нинішній Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Він став першим університетом на українських землях під владою Російської імперії.

Хто такий Василь Каразін

За Internet Encyclopedia of Ukraine (Канадський інститут українських студій Альбертського університету, CIUS; далі — IEU), Василь Каразін, чиє ім’я носить університет, народився 10 лютого 1773 року поблизу Богодухова на Слобідській Україні, а помер 16 листопада 1842 року в Миколаєві. Він вивчав гірничу справу й металургію в Санкт-Петербурзі, а потім таємно виїхав до Західної Європи, щоб продовжити навчання.

За IEU, Каразін надсилав імператорові та високопосадовцям листи й записки, у яких обстоював конституційну монархію та скасування кріпацтва. У 1801–1804 роках він працював у Міністерстві народної освіти над реформою шкільної системи за західноєвропейським зразком і переконав дворян і купців Слобідської України заснувати в Харкові університет і профінансувати його. Згодом його погляди стали небажаними, і в 1820–1821 роках його ув’язнили в Шліссельбурзькій фортеці. Він заснував метеорологічну станцію і конструював сільськогосподарські машини — це була людина дуже широких наукових інтересів.

Чому університет — у невеликому місті

За даними сайту університету, 2 травня 1802 року Каразін описав задум університету в листі до харківського священника. Тоді на роль університетських міст претендували також Київ, Суми, Полтава, Чернігів та інші, а за чисельністю населення Харків навіть поступався Охтирці. Сам Каразін писав, що це місто «небагатолюдне, з числа найбільш незначних губернських міст».

І все ж наприкінці літа 1802 року, коли Каразін представив свій план на зібранні дворянства Слобідської України, дворяни пообіцяли зібрати пожертви, а за ними — і купці. У січні 1803 року ухвалили рішення заснувати університет, і було утворено Харківський навчальний округ з університетом у центрі. Ще до відкриття університету готували ботанічний сад (1804), бібліотеку й друкарню. За даними сайту університету, це найстаріший ботанічний сад в Україні.

Навчальні заклади в Харкові існували й раніше. Сайт університету називає школу, переведену в 1726 році з Бєлгорода (згодом Харківський колегіум), «кузнею» студентських кадрів для майбутнього університету і розповідає, що в 1759 році тут викладав філософ Григорій Сковорода (стаття про Сковороду).

Перші тридцять років

За IEU, спочатку університет мав широку автономію: рада професорів обирала ректора й усіх професорів. Попечителем округу став польський аристократ Северин Потоцький, першим ректором — мовознавець Іван Рижський. Більшість професорів першого десятиліття запросили з-за кордону, особливо з Німеччини. Університет почав роботу з чотирма відділеннями: морально-політичним, словесним, фізико-математичним і медичним (хронологія університету).

Навколо університету з’явилися перші на сході України періодичні видання. IEU називає, зокрема, «Харківський щотижневик» (1812) і «Український вісник» (1816–1819). У 1830-х роках професори й студенти, які цікавилися українськими народними піснями й переказами, утворили гурток «харківських романтиків». IEU пише, що в перші тридцять років університет був важливою культурною силою, яка приносила західні ідеї й визнавала культурне значення українського фольклору.

Автономія тривала недовго. Статут 1835 року посилив владу центральних чиновників, і до 1848 року цензурі підлягали всі видання і навіть лекції. Статут 1863 року повернув раді професорів повноваження, і IEU називає цей період «золотою добою» досліджень.

Лекції українською і ті, хто тут викладав

За IEU, у 1905 році за ініціативою професорів Миколи Сумцова, Дмитра Багалія та інших рада професорів подала записку з вимогою скасувати цензуру українських видань. Того ж року університет присвоїв звання почесного доктора історикові Михайлові Грушевському та письменникові Іванові Франку (стаття про Івана Франка). Після того як у 1906 році Міністерство народної освіти відхилило створення кафедр української історії та української мови, наступного, 1907 року Сумцов почав читати лекції українською.

Серед провідних професорів до 1917 року IEU називає мовознавців Ізмаїла Срезневського та Олександра Потебню, фольклориста Амвросія Метлинського, математика Олександра Ляпунова та інших. Композитор Микола Лисенко теж вивчав тут природничі науки (стаття про Лисенка).

Про нобелівських лауреатів сайт університету пише, що це «єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії», — біолог Ілля Мечников, економіст Саймон (Семен) Кузнець і фізик Лев Ландау. IEU формулює точніше: Мечников тут навчався, Ландау тут працював, а Кузнець навчався або в Харківському університеті, або в Харківському комерційному інституті, де викладали багато викладачів університету.

Університет, що постійно змінював назву

За радянських часів Харків був столицею радянської України. За IEU, у 1920-х роках розквітли дослідження української історії, літератури й мови, але наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років майже всіх українознавців заарештували; лише на кафедрі (в інституті) історії української культури репресовано 25 осіб. Щодо присвоєння 1936 року імені Горького IEU пише, що Горький не мав жодного стосунку до цього університету. У 1965 році з 777 викладачів українською мовою читали лекції 104 (13%).

Як пишуть про «найстаріший»

Харківський університет різні джерела представляють по-різному.

• IEU: «один із найстаріших і найважливіших університетів в Україні», перший університет на українських землях під владою Російської імперії
• «Велика українська енциклопедія» (ВУЕ): найстаріший університет в Україні після Львівського
• сайт університету: один із найстаріших університетів Східної Європи

Відповідь залежить від того, який заклад вважати «університетом». У Києві ще в XVII столітті було відкрито академію (стаття про Києво-Могилянську академію). Харківський університет можна описати як перший сучасний університет, відкритий на українських землях за університетським статутом Російської імперії.

Втрати з 2022 року

За даними сайту університету, уже в перший місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну ракета зруйнувала будівлю економічного факультету на вулиці Мироносицькій. Пошкоджень зазнали також головний і північний корпуси, будівля фізико-технічного факультету, гуртожитки, Музей природи і старий корпус Центральної бібліотеки; університет зафіксував дати пошкоджень з 1 по 18 березня 2022 року. За даними сайту університету, заняття відновилися наприкінці березня.