«Світ ловив мене, та не спіймав»: філософ Григорій Сковорода

На лицьовому боці української банкноти номіналом 500 гривень зображено портрет чоловіка. Це філософ і поет XVIII століття Григорій Сковорода. На зворотному боці — будівля Києво-Могилянської академії, де він навчався. В описі банкноти Національний банк України називає Сковороду «найсамобутнішим народним мислителем та просвітителем, шлях якого не повторив ніхто інший».

Залишив викладання і жив мандрівником

Роки народження й смерті в Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU) Канадського інституту українських студій (CIUS) Альбертського університету та в державній «Великій українській енциклопедії» (ВУЕ) збігаються. Сковорода народився 3 грудня 1722 року в козацькій родині в Чорнухах Лубенського полку (тепер Полтавська область), а помер 9 листопада 1794 року в Пан-Іванівці (тепер Сковородинівка Харківської області). Ось основні віхи його життя за обома енциклопедіями.

• 1734 рік: вступає до Києво-Могилянської академії. З перервами навчається там до початку 1750-х років
• Перша половина 1740-х років: співає в придворній капелі російської імператриці Єлизавети, живе в Санкт-Петербурзі та інших містах. Рік вступу до капели IEU подає як 1741, а ВУЕ — як осінь 1742 року
• 1745–1750 роки: у складі російської місії в угорському Токаї відвідує різні країни Центральної Європи
• 1751 рік: викладає поетику в Переяславському колегіумі, але, за ВУЕ, відмовляється виконати вимогу викладати так, як заведено, і його звільняють
• 1753–1759 роки: працює домашнім учителем у поміщицькій родині
• 1759–1769 роки: викладає в Харківському колегіумі поетику, синтаксис, грецьку мову тощо. Певний час перебуває поза колегіумом
• 1769 рік: його звільняють із колегіуму. Відтоді й до смерті він пішки мандрує Слобідською Україною, переважно теренами сучасної Харківщини, і зупиняється в садибах друзів та в монастирях

За IEU, Сковорода, який відмовився від сталої посади, зміг присвятити себе роздумам і письму завдяки підтримці друзів. Більшість творів він присвячував друзям, і вони поширювалися в рукописних копіях.

За ВУЕ, Сковорода заповів написати на своїй могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав» (в оригіналі — «Мір ловил меня, но не поймал»). Його поховано в теперішній Сковородинівці на Харківщині.

Вірші, байки, діалоги

IEU зазначає, що у творах Сковороди межа між літературою та філософією нечітка. Ось основні з них (у японській версії статті назви творів подано в перекладі редакції; роки — за ВУЕ).

• Збірка віршів «Сад божественних пісень»: 30 пісень (1753–1785)
• Збірка байок «Байки харківські»: 30 байок
• Діалог «Наркіс»: розмова про пізнання самого себе (1769)
• «Алфавіт, або Буквар миру» (1774): книжка, яку Сковорода тримає в руках на своєму найвідомішому портреті
• Притчі, що поєднують байку й діалог, — «Вдячний Еродій» і «Убогий Жайворонок» (обидві — 1787)

Про мову творів ВУЕ пише так: у побуті Сковорода говорив «по-українському», а твори писав або латиною, або своєрідною книжною мовою, у якій українські слова перемішувалися з церковнослов’янськими та російськими відповідниками. Цей стиль згодом не раз критикували, але, за підрахунками мовознавця В. Передрієнка, 84% словоформ «Саду божественних пісень» співвідносні з новою українською літературною мовою, що пізніше сформувалася на говірковому ґрунті. За IEU, більшість листів Сковорода писав латиною; залишилися також його переклади з Цицерона, Плутарха, Горація, Овідія та інших.

«Сродна праця» і щастя

Дослідники по-різному тлумачать думку Сковороди. IEU перелічує прочитання його філософії як еклектики, як суворої раціоналістичної системи, як християнської містики, як християнського платонізму в патристичній традиції та як моральної філософії і зазначає, що суперечки частково виникли через стиль, радше літературний, ніж філософський, та через те, що свої ідеї Сковорода не виклав у вигляді системи. ВУЕ вважає найбільш обґрунтованими спроби розглядати його думку в річищі християнського неоплатонізму.

За автором статті в IEU Тарасом Закидальським, мета філософії для Сковороди була практичною — показати шлях до щастя. Щастя — це внутрішній стан спокою, радості й упевненості, досяжний для кожного.

У центрі цього вчення — ідея «сродної праці». Бог дає кожній людині відповідне їй покликання. Виконувати його незалежно від винагороди — це щастя, а хто заради багатства, слави чи насолоди береться за несродну працю, приходить до відчаю. Покликання розподілено так, щоб зберігалася суспільна гармонія, тож вибір несродної праці веде й до нещастя інших людей. IEU вважає це вчення центральним у моральній системі Сковороди. В описі банкноти Національний банк також називає «сродну» працю серед найважливіших рис української ментальності, які окреслив Сковорода.

За IEU, на письменників XIX століття Сковорода мав невеликий вплив, але у відродженні української культури XX століття його поетичний стиль, ідеї та спосіб життя відіграли велику роль. Натхнення в Сковороди черпали поети Павло Тичина, Василь Стус, Іван Драч та інші. За ВУЕ, його ім’я носять Інститут філософії НАН України, Харківський національний педагогічний університет та інші установи.

Музей, зруйнований у рік 300-ліття

4 листопада 2020 року Верховна Рада України постановою № 973-IX вирішила урочисто відзначити на державному рівні в грудні 2022 року 300-річчя від дня народження Сковороди. Постанова рекомендувала Кабінету Міністрів у межах плану заходів відремонтувати будівлі, зокрема Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди у Сковородинівці, а Міністерству закордонних справ — подати пропозицію про включення ювілею до Календаря пам’ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься у 2022–2023 роках. За даними Постійного представництва України при ЮНЕСКО, 300-річчя стало однією з українських пам’ятних дат, до відзначення яких приєдналася ЮНЕСКО.

Навесні ювілейного року цей музей було втрачено. За ВУЕ, Національний літературно-меморіальний музей (заснований 1972 року), розташований у будинку, де Сковорода жив в останні роки, знищено прямим влучанням російської ракети в ніч проти 7 травня 2022 року. У повідомленні від серпня 2024 року Міністерство культури України зазначило, що музей зруйнувала російська ракета 6 травня 2022 року, а статуя Сковороди вціліла. За тим самим повідомленням, команда музею запустила проєкт «Музей майбутнього», що дає змогу відвідати зруйнований музей онлайн.

Атаки тривають і далі. 15 травня 2026 року Міністерство культури повідомило, що через атаку російських безпілотників пошкоджено захисне укриття, зведене для збереження будівлі. Пошкоджено вісім прольотів даху укриття, але сама пам’ятка національного значення та несучі конструкції укриття не постраждали. Міністерство повідомило, що поінформувало про пошкодження ЮНЕСКО.

З чого почати читати українську літературу, пояснюємо у статті З чого почати читати українську літературу, а про поета XIX століття — у статті про Тараса Шевченка.