Навіть Центральний банк Росії: що зупиняють японські санкції проти Росії

1 березня 2022 року Міністерство закордонних справ, Міністерство фінансів і Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії спільно оголосили, що додають до переліку осіб, щодо яких застосовують заморожування активів та інші заходи, 6 осіб і 3 банки Росії. Ці 6 осіб — президент Путін, міністр закордонних справ Лавров, міністр оборони Шойгу, начальник Генерального штабу Герасимов, секретар Ради безпеки Патрушев і заступник голови Ради безпеки Медведєв. Одним із 3 банків був Центральний банк Російської Федерації.

Це сталося через 5 днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Японські санкції проти Росії відтоді посилювалися й станом на вересень 2026 року тривають. Що саме зупинено, упорядковуємо за повідомленнями трьох міністерств та оприлюдненими матеріалами Міністерства фінансів і Міністерства економіки, торгівлі та промисловості.

Підстава — Закон про валютні операції та зовнішню торгівлю і погодження уряду

Японські санкції запроваджують на підставі Закону про валютні операції та зовнішню торгівлю (外国為替及び外国貿易法, скорочено 外為法, «Ґайтаме-хо»). Повідомлення трьох міністерств з 2022 року починаються з пояснення, що заходи вжито «з огляду на нинішню міжнародну ситуацію навколо України», щоб «Японія зробила внесок у міжнародні зусилля заради міжнародного миру», спрямовані на розв’язання проблеми, і з урахуванням заходів, які вживають провідні країни. Порядок такий: спершу уряд визначає курс погодженням Кабінету міністрів (閣議了解), потім Міністерство закордонних справ оголошенням визначає осіб, на яких поширюються заходи, а Міністерство фінансів і Міністерство економіки, торгівлі та промисловості виконують їх у процедурах за цим законом.

Захід, який називають «заморожуванням активів», складається з двох дозвільних режимів. Перший — обмеження платежів: платежі визначеним особам можливі лише з дозволу. Другий — обмеження операцій з капіталом: договори депозиту, довірчого управління, позики коштів тощо з визначеними особами можливі лише з дозволу. За даними Міністерства фінансів, обмеження платежів поширюються й на платежі криптоактивами, а платіж без дозволу карається позбавленням волі на строк до 3 років або штрафом до 1 млн єн, або тим і іншим.

Початок — Крим 2014 року

Санкції проти російської сторони у зв’язку з Україною Японія запровадила не вперше у 2022 році. 5 серпня 2014 року три міністерства застосували заморожування активів та інші заходи до 40 фізичних осіб і 2 організацій, які, за їхньою оцінкою, безпосередньо причетні до «анексії» Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (у японському повідомленні — «місто з особливим статусом Севастополь») Росією або до дестабілізації на сході України. З того самого дня імпорт усіх товарів, що походять з Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, потребує схвалення.

У переліку Міністерства фінансів (станом на 10 вересня 2026 року) за цією лінією значиться 81 фізична особа й організація «до 2022 року» і 268 — «з 2022 року». До тих, що з 2022 року, належать особи зі сходу й півдня України, які, за оцінкою уряду, безпосередньо причетні до дій Росії, що вона називає «приєднанням».

Низка заходів з 26 лютого 2022 року

Через 2 дні після початку повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, погодженням Кабінету міністрів Японія ухвалила пакет таких заходів: заморожування активів та інші заходи щодо осіб, пов’язаних із самопроголошеними «Донецькою народною республікою» і «Луганською народною республікою», та окремих російських банків; заборона експорту й імпорту з обома «республіками»; заборона випуску й обігу в Японії нових цінних паперів російськими державними органами тощо; заборона експорту до Росії товарів, що підпадають під міжнародні режими експортного контролю, тощо.

1 березня додалися згадані на початку 6 осіб і 3 банки. За повідомленням трьох міністерств, заморожування активів щодо 2 з 3 банків, окрім Центрального банку Російської Федерації (Промсвязьбанку та VEB.RF), мали застосувати з 31 березня, а на центральний банк це відтермінування не поширювалося. Того самого дня оголосили й заборону експорту 49 російським організаціям, визначеним як «окремі організації», та заборону експорту товарів подвійного призначення, які, як вважається, сприяють посиленню військового потенціалу Росії. 3 березня до заходів додали й осіб з Білорусі.

За даними Міністерства фінансів, з 5 квітня 2022 року на вивезення банкнот і державних паперових грошей до Росії також, як правило, потрібен дозвіл міністра фінансів (начальника митниці). Винятки — суми, потрібні особам, які перебувають у Росії, для звичайних платежів під час перебування, тощо.

Три стовпи: заморожування активів, заборона експорту, заборона імпорту

Матеріали Міністерства економіки, торгівлі та промисловості поділяють загальну картину заборон на експорт та імпорт щодо Росії, Білорусі тощо так (за матеріалами за грудень 2023 року й вересень 2025 року; дати запровадження — за матеріалом за грудень 2023 року).

Із заборони експорту є винятки. За матеріалами Міністерства економіки, торгівлі та промисловості, заявки на експорт відповідних товарів до Росії тощо, як правило, не схвалюють, але продукти харчування й ліки, товари для гуманітарної допомоги, споживче телекомунікаційне обладнання тощо можуть бути схвалені.

Гранична ціна на нафту

Щодо російської сирої нафти й нафтопродуктів діє заборона на імпорт тих, що продаються за ціною понад граничну, і на пов’язані з цим послуги морського перевезення тощо (на підставі погодження Кабінету міністрів від 5 грудня 2022 року). За повідомленням трьох міністерств, з 12 вересня 2025 року граничну ціну на сиру нафту знижено з 60 до 47,6 долара за барель. Для сирої нафти тощо, розвантаженої в Японії до 17 жовтня 2025 року, встановлено перехідний захід — застосування граничної ціни, що діяла до зниження.

Скасування режиму найбільшого сприяння в митних тарифах

Окремо від Закону про валютні операції та зовнішню торгівлю заходи вжито й у митній сфері. За даними Міністерства фінансів, з урахуванням заяви лідерів G7 від 11 березня 2022 року з 21 квітня того самого року до товарів російського походження не застосовують ставок за угодами СОТ, а стягують базову ставку (а за наявності тимчасової ставки — тимчасову). Цей захід має строк дії і його неодноразово продовжували; рішенням Кабінету міністрів від 27 березня 2026 року його продовжено до 31 березня 2027 року.

Нинішній масштаб

Останнє розширення відбулося 12 вересня 2025 року. За повідомленням трьох міністерств, тоді до заморожування активів та інших заходів додали 47 організацій і 9 фізичних осіб з Росії, 5 фізичних осіб і 1 організацію, пов’язаних з окупованими територіями України тощо, і 3 організації з інших країн і територій, крім Росії та Білорусі. Матеріали Міністерства економіки, торгівлі та промисловості підсумовують охоплення на той момент так.

«Перелік заходів економічних санкцій та осіб, на яких вони поширюються» Міністерства фінансів станом на 10 вересня 2026 року вказує як найновішу редакцію кожного переліку, пов’язаного з Росією, 12 вересня 2025 року. Розширень у 2026 році в цьому переліку не видно.

Санкції щодо компаній за межами Росії

Заходи щодо компаній з інших країн, крім Росії та Білорусі, почалися в грудні 2023 року. За матеріалами Міністерства економіки, торгівлі та промисловості, тоді під них потрапили 6 організацій: 2 з Об’єднаних Арабських Еміратів, 1 з Вірменії, 1 із Сирії та 2 з Узбекистану. У вересні 2025 року додано 9 організацій, «підозрюваних у причетності до обходу санкцій»: 6 з Китаю (включно з Гонконгом), 2 з Туреччини й 1 з Об’єднаних Арабських Еміратів.

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості пояснює, що провідні країни, зокрема Японія, спільно дослідили деталі тощо, використані в зброї російської армії, знайденій в Україні, і склали перелік товарів. Від експортерів вимагають звірятися з цим переліком і з настановами G7 для бізнесу й тоді, коли вони експортують заборонені для Росії товари до інших країн і територій.

Що це означає для людей і компаній в Японії

Оскільки платежі особам під санкціями можливі лише з дозволу, банк під час переказу може уточнювати отримувача й мету. Про те, що банк може запитати під час переказу в Україну, йдеться в статті Листи, посилки й грошові перекази в Україну: умови, а про те, як імпорт залежить від країни походження, — у статті Процедури імпорту українських продуктів до Японії.

Чи потребує певна операція дозволу, залежить від товару, контрагента й шляху платежу. Щодо конкретних операцій звертайтеся за контактами відповідних заходів — до Відділу контролю торгівлі Міністерства економіки, торгівлі та промисловості (経済産業省 貿易管理課), до Офісу валютних операцій Міністерства фінансів (財務省 外国為替室) тощо.