Київський інститут електрозварювання, заснований 1934 року, і суцільнозварний міст Патона
Міст Патона через Дніпро в Києві — суцільнозварний міст завдовжки близько 1,5 км, відкритий 5 листопада 1953 року. Назву він отримав на честь мостобудівника Євгена Патона, який 1934 року заснував інститут електрозварювання. Розповідаємо про історію інституту, походження формулювання «перший у світі», бізнес, що виріс із досліджень, і стан мосту, якому понад 70 років.
Через Дніпро в Києві перекинуто довгий міст, сталеві елементи якого з’єднані не заклепками, а лише зварюванням. Це міст Патона, відкритий 5 листопада 1953 року. За даними Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, його довжина — 1543 м. Назву міст отримав на честь інженера Євгена Патона, який безпосередньо брав участь у його проєктуванні й будівництві. Патон помер у серпні того самого року й відкриття не побачив.
Патон також заснував у Києві інститут електрозварювання. Інститут працює й сьогодні — як Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук.
Як мостобудівник заснував інститут електрозварювання
За «Internet Encyclopedia of Ukraine» (IEU; перша друкована публікація цієї статті — 1993 рік), яку укладає Канадський інститут українських студій Альбертського університету, Євген Патон народився 1870 року в Ніцці (Франція) і помер 12 серпня 1953 року в Києві. Він навчався в Дрездені й Санкт-Петербурзі, був професором Київського політехнічного інституту і в 1896–1929 роках спроєктував понад 35 мостів і шляхопроводів.
IEU пише, що 1929 року Патон створив при Всеукраїнській академії наук лабораторію електрозварювання, яка 1934 року стала інститутом. Хронологія самого інституту вказує дату 1 січня 1934 року. Патон очолював інститут до самої смерті.
Хронологія: 90 років від лабораторії
| Рік | Подія | Джерело |
|---|---|---|
| 1870 | Євген Патон народився в Ніцці (IEU — 4 березня, Національна бібліотека — 5 березня) | IEU, бібліотека імені Вернадського |
| 1924 або 1925 | Робота над мостом через Дніпро в Києві (IEU пише про міст 1924 року, Національна бібліотека — про відновлення Ланцюгового мосту 1925 року) | IEU, бібліотека імені Вернадського |
| 1929 | Лабораторія електрозварювання при Всеукраїнській академії наук | Хронологія інституту, IEU |
| 1 січня 1934 | Створено Інститут електрозварювання. Директор — Євген Патон | Хронологія інституту |
| 1941–1944 | Інститут евакуйовано до Нижнього Тагілу на Уралі, 1944 року він повернувся до Києва | Хронологія інституту |
| Березень 1945 | Інституту присвоєно ім’я Патона | Хронологія інституту |
| 12 серпня 1953 | Помер Євген Патон, директором став його син Борис | Хронологія інституту |
| 5 листопада 1953 | Відкрито міст Патона | Бібліотека імені Вернадського |
| 1958 | Електрошлакове зварювання отримало Гран-прі на Всесвітній виставці в Брюсселі | Хронологія інституту |
| 1962 | Борис Патон став президентом Академії наук | Національна академія наук |
| 1969 | Експеримент зі зварювання в космосі «Вулкан» на кораблі «Союз-6» | Хронологія інституту |
| 1993 | Перші експерименти зі з’єднання зварюванням живих тканин людини | Хронологія інституту |
| 2018 | Під час обстеження міст віднесено до п’ятого з п’яти станів — «непрацездатного» | Національна академія наук (березень 2026 року) |
| 19 серпня 2020 | Помер Борис Патон | Національна академія наук |
Назва інституту, назва академії
Назва кілька разів змінювалася. За хронологією інституту, у 1934–1944 роках він називався «Інститут електрозварювання», а з березня 1945 року носить ім’я Патона. Нинішня офіційна назва — «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України». Змінювала назву й академія, до якої належить інститут: Всеукраїнська академія наук (ВУАН), Академія наук Української РСР, 1991 року — Академія наук України, 1994 року — Національна академія наук України (стаття про Бориса Патона в «Енциклопедії історії України»).
Міст Патона
За статтею, яку науковці інституту 2021 року опублікували у фаховому журналі «Технічна діагностика та неруйнівний контроль», міст складається з 24 прольотів і має довжину 1542,2 м. Це майже збігається з 1543 м у Національної бібліотеки; різниця, імовірно, пояснюється тим, від якої до якої точки вимірювати. Головні балки — чотири двотаврові балки зі сталевих листів заввишки 3,6 м, з’єднані під час монтажу автоматичним зварюванням під флюсом (зварювання, за якого дуга горить під шаром зернистого матеріалу), пояснює стаття.
Судячи з назви звіту 1953 року, на який посилається та сама стаття, елементи мосту виготовив завод імені Молотова в Дніпропетровську (нині Дніпро). Тобто елементи, зроблені в місті нижче за течією Дніпра, зварили й змонтували вище за течією, у Києві. Про греблі й водосховища Дніпра йдеться в статті про шість гребель Дніпра.
Хто назвав його «першим у світі суцільнозварним мостом»
Міст Патона іноді представляють як «перший у світі». Проте формулювання офіційних установ не збігаються.
| Хто стверджує | Формулювання |
|---|---|
| Хронологія інституту (запис за 1953 рік) | Найбільший у Європі суцільнозварний міст |
| Національний банк України (опис пам’ятної монети 2010 року) | Перший в Європі суцільнозварний міст |
| Бібліотека імені Вернадського (опис виставки 2020 року) | Перший у світі суцільнозварний міст |
| Стаття науковців інституту (2021) | Перший у світі суцільнозварний автомобільний міст. Американське зварювальне товариство визнало його видатною зварною конструкцією XX століття |
| Національна академія наук (повідомлення березня 2026 року) | Перша у світі суцільнозварна мостова споруда |
| Національний інститут культурної спадщини Польщі (міст у Мауржице) | Міст у Мауржице (відкритий 1929 року) — перший у світі зварний автомобільний міст |
За базою даних пам’яток Національного інституту культурної спадщини Польщі, зварний автомобільний міст через річку в Мауржице в центральній Польщі збудовано в 1928–1929 роках, а 12 серпня 1929 року його почали використовувати. Спроєктував його Стефан Брила — інженер, який викладав мостобудування в політехніці у Львові, що тоді був у складі Польщі. Інститут також пише, що саме для цього мосту було розроблено перші у світі норми для електрозварних сталевих конструкцій.
Оскільки є джерела, що вважають «першим» міст у Мауржице 1929 року, беззастережно називати міст Патона «першим у світі суцільнозварним автомобільним мостом» не можна. Хронологія самого інституту говорить про «найбільший у Європі», тобто про довжину й масштаб. Як саме Американське зварювальне товариство визнало міст Патона, документами самого товариства підтвердити не вдалося.
Борис Патон і Академія наук
За довідкою Національної академії наук, син, Борис Патон, народився 27 листопада 1918 року в Києві і 1941 року закінчив Київський політехнічний інститут. З 1942 року він працював в інституті, 1953 року став директором, з 1962 року був президентом Академії, помер 19 серпня 2020 року. Тобто посади директора й президента він обіймав одночасно до самої смерті.
Станом на вересень 2026 року директор інституту — Ігор Крівцун, президент Академії — Анатолій Загородній (за офіційними сайтами інституту й Академії).
Від досліджень до бізнесу
Хронологія інституту наводить чимало прикладів того, як результати досліджень перетворювали на продукти й компанії. Усе це — опис самого інституту.
- 1959: створено Дослідний завод і Дослідно-конструкторське бюро інституту
- 1987: створено зовнішньоторговельну фірму «ІНПАТ»
- 1993: спільний науковий центр з американською компанією — виробником авіаційних двигунів «Пратт і Уїтні — Патон»
- 1998: отримано патенти України, країн Європи, США, Канади й Австралії на спосіб з’єднання зварюванням живих тканин людини
- 2001: спільне підприємство в Китаї з виробництва порошкового зварювального дроту «Патон — Хоу Ван»
- 2001: створено машину К922 для зварювання високоміцних рейок. З 2005 року її експортують за кордон
- 2011: почато виробництво апаратів «ПАТОНМЕД» для високочастотного зварювання живих тканин
Стаття про Бориса Патона в «Енциклопедії історії України» також пише, що патенти інституту отримано в США, ФРН, Японії та інших країнах і що технологію зварювання живих тканин застосовують у хірургії. Обсяги продажу й експорту з відкритих матеріалів інституту перевірити не вдається.
Мосту понад 70 років
За повідомленням Національної академії наук від 11 березня 2026 року, генеральний директор Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського — установи, що свого часу розробила проєкт мосту й досі стежить за його станом, — Олександр Шимановський розповів, що за результатами обстеження 2018 року міст віднесено до п’ятого з п’яти станів — «непрацездатного», а обстеження 2025 року підтвердило цей висновок. Якщо під час проєктування передбачалося приблизно 10 тисяч автомобілів на добу, то нині мостом щоденно проїжджає до 130 тисяч.
Шимановський пояснює, що особливо сильно кородують поперечні балки під деформаційними швами — через вологу й реагенти, якими взимку посипають дорогу, — тоді як головні балки перебувають у порівняно доброму стані, і загалом міст ще зберігає несну здатність. Як варіант продовження строку служби він називає заміну важкої залізобетонної плити проїзної частини на легшу металеву; раптове повне руйнування він вважає малоймовірним, але каже, що «в будь-який момент з ним може щось трапитися». Науковці інституту у статті 2021 року пишуть, що контроль зварних з’єднань головних балок виконував інститут.
Джерела й історія статті
Джерела та довідкові матеріали
- Paton, Yevhenдати народження й смерті, освіта, понад 35 мостів у 1896–1929 роках, міст через Дніпро 1924 року, лабораторія 1929 року й інститут 1934 року; друковане видання 1993 року
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (Canadian Institute of Ukrainian Studies) · Перевірено: 2026-09-27 - ПАТОН Борис Євгеновичдата народження, директор з 1953 року, президент з 1962 року, зміни назви академії, патенти, зварювання живих тканин
Видавець: Енциклопедія історії України (Інститут історії України НАН України) · Перевірено: 2026-09-27 - Хронологіяхронологія 1929–2020 років: 1 січня 1934 року, присвоєння імені в березні 1945 року, міст 1953 року як «найбільший у Європі суцільнозварний міст», 1958, 1969, 1987, 1993, 1998, 2001, 2005, 2011 роки
Видавець: Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України · Перевірено: 2026-09-27 - Керівництво інститутудиректор
Видавець: Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України · Перевірено: 2026-09-27 - Патон Борис Євгенович27 листопада 1918 — 19 серпня 2020 року, директор з 1953 року, президент з 1962 року, президент Загородній у повідомленнях академії
Видавець: Національна академія наук України · Перевірено: 2026-09-27 - Член-кореспондент НАН України Олександр Шимановський – про технічний стан і перспективи відновлення мосту Патона11 березня 2026 року; формулювання «перший у світі», обстеження 2018 і 2025 років, 10 тисяч і 130 тисяч автомобілів на добу, варіант продовження строку служби
Видавець: Національна академія наук України · Перевірено: 2026-09-27 - До 150-річчя від дня народження Є. О. Патонадата народження, відновлення Ланцюгового мосту 1925 року, 1929 і 1934 роки, формулювання «перший у світі», 1543 м, відкриття 5 листопада 1953 року
Видавець: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського · Перевірено: 2026-09-27 - Про введення в обіг пам'ятної монети "Євген Патон"лист від 2 лютого 2010 року; «перший в Європі суцільнозварний міст»
Видавець: Національний банк України · Перевірено: 2026-09-27 - Лобанов Л.М., Дядін В.П., Давидов Є.О., Литвиненко В.А. «Вибір неруйнівних методів контролю щодо оцінки технічного стану металевих конструкцій головних балок мосту ім. Є.О. Патона…»24 прольоти й 1542,2 м, головні балки, назва звіту 1953 року, Американське зварювальне товариство, підсилення 1994–1998 років
Видавець: Технічна діагностика та неруйнівний контроль, 2021, №4 · Перевірено: 2026-09-27 - Most spawany na rzece SłudwiМауржице; 1928–1929 роки, 12 серпня 1929 року, Брила, «перший у світі зварний автомобільний міст»
Видавець: Narodowy Instytut Dziedzictwa (Zabytek.pl) · Перевірено: 2026-09-27
Якщо ви знайшли помилку в статті, повідомте нам через розділ Виправлення. Після перевірки ми зазначимо у статті, що і чому було виправлено.