Від бойових ракет до космічних: дніпровське КБ «Південне»

У Дніпрі понад 70 років працює державне конструкторське бюро, що проєктує ракети, — Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля. Ракети, які воно проєктувало, виготовляв розташований поруч державний завод «Південмаш» (офіційно — Південний машинобудівний завод).

«Енциклопедія історії України» Інституту історії України НАН України (2021) називає ці два підприємства центром космічної галузі України й зазначає, що тут спроєктовано та виготовлено понад 400 штучних супутників. Нижче на основі «Енциклопедії Сучасної України» тієї ж академії, хронології заводу та повідомлень державних установ різних країн подано історію, яку можна підтвердити станом на вересень 2026 року. Тодішня назва міста — Дніпропетровськ; його перейменовано 2016 року (див. статтю про два закони щодо назв).

1951 рік — завод, 1954 рік — КБ

За хронологією заводу, усе почалося 1944 року, коли Державний комітет оборони СРСР ухвалив рішення збудувати в Дніпропетровську автомобільний завод. 1951 року цей завод, який ще будувався, як «завод № 586» розпочав серійне виробництво ракет. «Енциклопедія історії України» пише, що виготовляли радянську ракету Р-1.

Конструкторське бюро з’явилося через три роки. За тією самою енциклопедією, для створення нової ракети Р-12 1954 року на території заводу утворили самостійне конструкторське бюро, а головним конструктором призначили Михайла Янгеля. 1966 року завод перейменовано на «Південний машинобудівний завод», а КБ — на «Південне». Отже, 1951 рік — це рік, коли завод почав виробляти ракети, а 1954-й — рік народження КБ.

Головний конструктор Михайло Янгель

За «Енциклопедією Сучасної України», Янгель народився 1911 року в селі Іркутської губернії Росії, а помер 1971 року в Москві. Закінчивши Московський авіаційний інститут і попрацювавши в авіаційних конструкторських бюро, у 1950–1954 роках він працював у ракетному конструкторському бюро під Москвою (ОКБ-1), зокрема заступником головного конструктора Корольова. З 1954 року він став начальником і головним конструктором «Південного», а з 1991 року КБ носить його ім’я.

Та сама енциклопедія називає ракети, розробкою яких керував Янгель, — Р-12, Р-14, Р-16, Р-36 — і пише, що вони тривалий час були основою Ракетних військ стратегічного призначення СРСР.

Від бойових ракет до космічних

«Енциклопедія Сучасної України» пише, що на основі бойових ракет 1954–1971 років створено ракети-носії для виведення штучних супутників — «Космос», «Циклон», «Інтеркосмос» та інші. Якщо звести основне з двох енциклопедій і хронології заводу, вийде така картина.

Після незалежності: «Січ-1», морський старт, «Дніпро»

Після розпаду СРСР Україна успадкувала приблизно третину радянської космічної галузі, пише «Енциклопедія історії України». 29 лютого 1992 року створено національне космічне агентство (нині Державне космічне агентство).

За тією самою енциклопедією, 1995 року КБ і завод разом із компаніями США, Росії та Норвегії взялися за проєкт «Морський старт» (Sea Launch) — запуски з морської платформи. Того ж року з космодрому Плесецьк на півночі Росії «Циклон-3» вивів перший супутник під юрисдикцією України — «Січ-1». 1997 року у співпраці з російськими та українськими підприємствами почалася розробка ракети «Дніпро» на основі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20 (за класифікацією НАТО — SS-18). Енциклопедія також пише, що до середини 2010-х років найбільшим партнером у космічній сфері була Росія.

13 січня 2022 року супутник спостереження Землі «Січ-2-30», який КБ спроєктувало, зібрало й випробувало, запустили з мису Канаверал у США на ракеті Falcon 9 компанії SpaceX (повідомлення Державного космічного агентства).

Перший ступінь американської ракети Antares

Основну конструкцію першого ступеня американської ракети Antares, що доставляє вантажі на Міжнародну космічну станцію, створювала Україна. За повідомленням Посольства України в США 2014 року, перший ступінь спроєктувало КБ «Південне», а виготовив «Південмаш»; 2008 року обидва підприємства уклали з американською компанією Orbital Sciences довгостроковий контракт до 2018 року. КБ відповідало за проєктування паливних баків, балонів високого тиску, клапанів, трубопроводів тощо та за контроль виготовлення, а до робіт долучалися також підприємства з Харкова, Києва, Запоріжжя та Чернігова, пояснювало посольство.

За даними заводу, виготовлення основної конструкції першого ступеня почалося 2009 року. Про 17-й політ (NG-17) 19 лютого 2022 року завод також повідомляв як про запуск ракети, перший ступінь якої виготовив він.

Компанія Northrop Grumman, яка нині експлуатує Antares, зазначає, що останній політ цієї модифікації (Antares 230+) відбувся в серпні 2023 року, а для наступника, Antares 330, перший ступінь заново розробляє американська компанія Firefly Aerospace.

Спільний із Бразилією «Циклон-4» завершився 2016 року

За даними Бразильського космічного агентства, космічна співпраця двох країн почалася 1995 року, а 21 жовтня 2003 року було укладено договір про довгострокову співпрацю щодо використання української ракети «Циклон-4» на космодромі Алкантара на півночі Бразилії. Бразилія надавала космодром і обладнання, Україна розробляла ракету; для цього створили спільне двостороннє підприємство «Алкантара Циклон Спейс». За поясненням заводу, «Циклон-4» — ракета на основі «Циклону-3», і завод відповідав за її виготовлення.

Президентським декретом № 8.494 від 24 липня 2015 року Бразилія оголосила про денонсацію договору, і 16 липня 2016 року він утратив чинність. Як причину Бразильське космічне агентство назвало те, що в ході виконання договору порушилася технічна й комерційна рівновага, на якій ґрунтувалася співпраця.

Удар у листопаді 2024 року

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, Дніпро неодноразово зазнавав ударів. 21 листопада 2024 року президент Росії Путін у заяві стверджував, що того дня ракетою було вражено «один із найбільших промислових комплексів часів Радянського Союзу» в Дніпропетровську (Дніпрі). У заяві не названо підприємства, а детальних повідомлень українських державних установ про пошкодження КБ чи заводу на момент написання статті не виявлено.