Соціальна допомога на прожиття для іноземців в Японії — «за аналогією»: повідомлення 1954 року і статус проживання

Японський Закон про соціальну допомогу на прожиття (生活保護法) визначає одержувачами допомоги «громадян». Людей без японського громадянства закон формально не охоплює. Проте особам із певними статусами проживання, як-от «Постійний резидент» чи «Довгостроковий резидент», надають допомогу того самого змісту, що й соціальна допомога на прожиття (生活保護, «сейкацу хоґо»), на підставі повідомлення, яке 1954 року видало тодішнє Міністерство охорони здоров’я і соціального забезпечення Японії (厚生省). Таку допомогу називають допомогою із «застосуванням закону за аналогією» (準用, «дзюн’йо»).

Однак ця допомога — не право, гарантоване законом, а адміністративний захід. Які статуси проживання дають на неї право і що це означає для тих, хто евакуювався з України, пояснюємо за оприлюдненими матеріалами Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення Японії (厚生労働省) та Агентства імміграційних служб Японії (出入国在留管理庁), а також відповідями уряду в парламенті. Інформацію перевірено у вересні 2026 року.

Чи можете ви або ваша родина отримати допомогу, залежить від статусу проживання, доходу, майна й сімейних обставин, і ця стаття цього не визначає. Зверніться по консультацію до управління соціального забезпечення (福祉事務所, «фукусі дзімусьо»; служба, що займається соціальною допомогою на прожиття) муніципалітету (市区町村), де ви живете.

Закон — для «громадян», повідомлення — «за аналогією»

Стаття 1 Закону про соціальну допомогу на прожиття формулює мету закону так:

Метою цього закону є те, щоб держава на основі принципу, закріпленого у статті 25 Конституції Японії, надавала всім громадянам, які перебувають у скрутному життєвому становищі, необхідну допомогу відповідно до ступеня їхньої скрути, гарантувала їм мінімальний рівень життя і сприяла їхній самостійності.

生活保護法（昭和25年法律第144号）第1条 (Закон про соціальну допомогу на прожиття, закон № 144 року Сьова 25, стаття 1; база законодавства e-Gov)

Стаття 2 також починається словами «всі громадяни». У письмовій відповіді (答弁書) від червня 2009 року уряд пояснив, що за Законом про соціальну допомогу на прожиття допомогу отримують особи з японським громадянством, а іноземці до них не належать.

Підставою для допомоги іноземцям є повідомлення директора Бюро соціальних справ Міністерства охорони здоров’я і соціального забезпечення від 8 травня 1954 року (Сьова 29) «Про заходи соціальної допомоги на прожиття для іноземців у скрутному становищі» (生活に困窮する外国人に対する生活保護の措置について; № 382). Пункт перший повідомлення говорить:

Відповідно до статті 1 Закону про соціальну допомогу на прожиття (далі — «закон») іноземці не підпадають під дію закону, однак на певний час (当分の間) іноземцям, які перебувають у скрутному життєвому становищі, слід надавати допомогу, визнану необхідною, у порядку, наведеному нижче, за аналогією з порядком ухвалення рішень і надання соціальної допомоги на прожиття громадянам.

「生活に困窮する外国人に対する生活保護の措置について」（昭和29年5月8日社発第382号）一 (пункт 1; база нормативних документів Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення)

Після часткових змін, зокрема в червні 2018 року, це повідомлення застосовують і сьогодні. Щодо слів «на певний час» уряд у письмових відповідях від листопада 2022 року та червня 2025 року зазначив, що вони не передбачають якогось конкретного строку і що підстав переглядати повідомлення немає. Відповідь від червня 2025 року також цитує слова міністра охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення, сказані в парламенті у квітні того самого року: «Позбавити іноземців допомоги було б недоречно з гуманітарних міркувань».

Є й судова позиція. Урядова письмова відповідь від листопада 2022 року посилається на рішення Другої малої колегії Верховного суду Японії від 18 липня 2014 року і пояснює, що судова практика теж визнає: «іноземці можуть фактично отримувати допомогу завдяки адміністративним заходам на підставі циркулярів адміністративних органів тощо».

Що означає «це не право»

У повідомленні 1954 року є частина, де підхід до застосування викладено у формі запитань і відповідей. У «Запитанні 6» (問六) про допомогу іноземцям сказано, що її «не гарантовано як законне право, а надають лише як односторонній адміністративний захід», тож іноземці «не можуть подавати скаргу» (不服の申立). Громадяни Японії, якщо порушено їхнє право на допомогу, можуть оскаржити рішення, а в іноземців такої можливості немає.

Водночас у тих самих запитаннях і відповідях сказано: «щодо змісту допомоги тощо не слід робити жодної різниці в підході». Тобто за змістом допомога така сама, як для громадян Японії.

Уряд пояснює, що повідомлення є «технічною порадою» (技術的な助言) у розумінні Закону про місцеве самоврядування і не покладає на органи місцевої влади правового обов’язку (письмові відповіді від грудня 2011 року та листопада 2022 року). Водночас Міністерство охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення розраховує, що органи місцевої влади діятимуть відповідно до повідомлення. Фактичний порядок органи місцевої влади встановлюють у своїх положеннях тощо. Наприклад, положення Йокогами про порядок роботи передбачає, що, приймаючи заяву від іноземця, треба пояснити, що допомога надається на підставі повідомлення, і взяти письмову згоду (承諾書), а роз’яснення про можливість оскарження не надавати.

Статуси проживання, які дають право на допомогу

Документ Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення «Про підхід до іноземців у соціальній допомозі на прожиття» (生活保護における外国人の取扱いについて; станом на вересень 2026 року розміщений на сторінці міністерства про систему соціальної допомоги на прожиття) визначає тих, до кого застосовують підхід за аналогією, так:

Категорія	Кого стосується
Особи зі статусами проживання з Додатка 2 до Закону про імміграційний контроль (入管法 別表第二)	«Постійний резидент» (永住者), «Довгостроковий резидент» (定住者), «Подружжя постійного резидента тощо» (永住者の配偶者等), «Подружжя громадянина Японії тощо» (日本人の配偶者等)
Особливі постійні резиденти за Спеціальним законом про імміграційний контроль (入管特例法)	корейці, які проживають в Японії (在日韓国人・在日朝鮮人), тайванці, які проживають в Японії (在日台湾人)
Визнані біженці за Законом про імміграційний контроль	особи, визнані біженцями

У тому самому документі є одна примітка:

Бувають випадки, коли право на допомогу мають і особи, що не належать до категорій ①–③ вище, як-от особи зі статусом проживання «Визначена діяльність» з пункту 5 Додатка 1 до Закону про імміграційний контроль, діяльність яких у Японії не обмежена.

Бюро соціальних справ і допомоги Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення, 生活保護における外国人の取扱いについて

Пояснюючи, чому коло одержувачів окреслено саме так, уряд у письмовій відповіді від червня 2025 року цитує пояснення міністра охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення в парламенті в травні 2024 року. Мета соціальної допомоги на прожиття — гарантувати мінімальний рівень життя й сприяти самостійності, тож іноземець, що отримує допомогу, «має бути особою, яка, як і громадяни Японії, може без обмежень діяти в країні й бути самостійною»; крім того, принцип соціальної допомоги на прожиття, який вимагає використовувати, зокрема, власну працездатність, важко застосувати до іноземців, чия діяльність обмежена.

Українська версія посібника пише про це інакше, ніж японська

Про цей підхід згадує й «Посібник із життя та працевлаштування» (生活・就労ガイドブック) Агентства імміграційних служб Японії. У 8-му виданні японською мовою (лютий 2026 року) серед тих, хто може мати право на допомогу, названо «осіб, чия діяльність не обмежена, як-от „Постійний резидент“, „Подружжя громадянина Японії тощо“, „Подружжя постійного резидента тощо“, „Довгостроковий резидент“».

А в українській версії (7-ме видання, передмова датована березнем 2025 року) у тому самому місці названо постійних резидентів, подружжя громадян Японії, подружжя постійних резидентів і особливих постійних резидентів, а «Довгострокового резидента» немає. В обох версіях це приклади зі словом «тощо», але якщо читати лише українську версію, можна зрозуміти, ніби «Довгостроковий резидент» права на допомогу не має. У документі Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення «Довгостроковий резидент» входить до статусів проживання, що дають право на допомогу.

Якщо ви евакуювалися з України

Статуси проживання людей, які приїхали до Японії з України, у кожного свої. Види статусів проживання та процедури ми зібрали в статті Оформлення статусу проживання для евакуйованих. Тут наводимо лише те, що в оприлюднених матеріалах сказано у зв’язку із соціальною допомогою на прожиття.

• Особи, визнані такими, що підлягають додатковому захисту: за даними Агентства імміграційних служб Японії, іноземцям, які отримали таке визнання (補完的保護対象者), як і визнаним біженцям, як правило, надають статус проживання «Довгостроковий резидент» (定住者). «Довгостроковий резидент» — це статус із Додатка 2, який у документі Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення названо серед тих, що дають право на допомогу.
• Особи зі статусом «Визначена діяльність (1 рік)»: Агентство імміграційних служб Японії дозволяє українцям, які в’їхали для евакуації зі статусом «Короткострокове перебування» (短期滞在), подати заяву про зміну статусу на «„Визначену діяльність (1 рік)“ з правом на роботу» (就労可能な「特定活動（１年）」). «Визначена діяльність» — статус із Додатка 1, і до трьох наведених вище категорій він не належить. Чи стосується цього статусу примітка в документі Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення, в оприлюднених матеріалах, які ми змогли перевірити, не сказано.
• Особи, які подали заяву про визнання такими, що підлягають додатковому захисту: урядова Координаційна рада з питань біженців (難民対策連絡調整会議) 1 грудня 2023 року ухвалила, зокрема, виплачувати заявникам, які перебувають у скрутному становищі й визнані такими, що потребують допомоги, кошти на життя, житло та інші виплати. Це механізм, окремий від соціальної допомоги на прожиття.

Для осіб, визнаних такими, що підлягають додатковому захисту, діє й «Програма підтримки облаштування» (定住支援プログラム) з навчанням японської мови та порадами щодо життя в Японії; під час навчання виплачують допомогу на життя тощо (те саме рішення від 1 грудня 2023 року). Заявки й консультації приймає Управління допомоги біженцям (RHQ) (難民事業本部) фонду суспільного інтересу «Фонд добробуту та освіти народів Азії» (公益財団法人アジア福祉教育財団). Телефонна консультація для осіб, що підлягають додатковому захисту (0120-400-250, у робочі дні 9:30–12:30 і 13:30–17:00), доступна й українською мовою (Агентство імміграційних служб Японії, перевірено у вересні 2026 року).

Чи мають право на допомогу особи зі статусом «Визначена діяльність» і чи справді зможуть отримати допомогу особи зі статусом «Довгостроковий резидент», ця стаття визначити не може. Візьміть картку резидента (在留カード) і зверніться по консультацію до управління соціального забезпечення муніципалітету, де ви живете.

Чим подання заяви відрізняється від громадян Японії

За повідомленням 1954 року та запитаннями й відповідями до нього, заява іноземця передбачає кроки, яких немає для громадян Японії.

• Заяву із зазначенням громадянства подають до управління соціального забезпечення, що обслуговує місце проживання, указане в картці резидента (для особливих постійних резидентів — у посвідченні особливого постійного резидента, 特別永住者証明書), і пред’являють чинну картку резидента тощо.
• Губернатор префектури, отримавши звіт від управління соціального забезпечення, перевіряє, що людина не може отримати потрібну допомогу чи підтримку від посольства, консульства тощо своєї країни (для вихідців із Кореї та Тайваню цю перевірку на певний час не вимагають).
• Якщо ситуація невідкладна й часу на процедури немає, допомогу можна надати спершу, а процедури пройти згодом.

Умови отримання допомоги такі самі, як для громадян Японії. «Посібник із життя та працевлаштування» називає такі умови: використовувати на життя заощадження та майно, як-от невикористовувану землю чи будинки; тим, хто може працювати, — працювати відповідно до своїх можливостей; спершу використовувати виплати з інших систем, як-от пенсії й допомоги; приймати підтримку від родичів тощо, якщо вона можлива. І вже тоді, якщо дохід домогосподарства не досягає мінімальних витрат на життя, різницю виплачують як допомогу. Допомога буває 8 видів: на побутові потреби, на житло, на освіту, медична, на догляд, на пологи, на професійну діяльність і на похорон.

Куди можна звернутися ще до соціальної допомоги на прожиття

Якщо життя стало скрутним, звертатися можна не лише до служби соціальної допомоги на прожиття. «Посібник із життя та працевлаштування» розповідає про консультаційні служби системи підтримки самостійності людей у скрутному становищі (生活困窮者自立支援制度) — консультаційні центри підтримки самостійності (自立相談支援機関). Залежно від змісту звернення там можна отримати підтримку щодо роботи, сімейного бюджету, житла тощо; перелік служб по всій країні оприлюднено (みんなつながるネット「自立相談支援機関 相談窓口一覧」).

Як знайти, куди звернутися, якщо ви не знаєте, з чого почати, ми пояснюємо в статті Куди звертатися по допомогу на початку життя в Японії. Про звільнення від внесків, якщо не вдається сплачувати внески на медичне страхування й пенсію, розповідає стаття Медичне страхування й пенсія в Японії.

Скільки іноземців отримують допомогу

За даними Міністерства охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення, у 2024 фінансовому році в середньому за місяць соціальну допомогу на прожиття отримували 47 332 домогосподарства, голова яких не має японського громадянства, і в цих домогосподарствах було 64 993 особи. Якщо механічно розрахувати частку серед усіх домогосподарств-одержувачів (1 650 674), вийде близько 2,9 %. Міністерство зазначає, що порівняно з 74 736 особами у 2012 фінансовому році тенденції до зростання не спостерігається. Зауважимо, що до цього числа можуть входити громадяни Японії — члени родини голови домогосподарства з іноземним громадянством, і, навпаки, до нього не входять іноземці, які живуть у домогосподарствах, голова яких — громадянин Японії.