Автор перших українських банкнот і марок — Георгій Нарбут

Жовтий папір, орнамент українського бароко XVII–XVIII століть, а в центрі — напис «100 карбованців». Ця банкнота, надрукована в грудні 1917 року в київській друкарні, стала першою банкнотою Української Народної Республіки (УНР), а за даними Українського інституту національної пам’яті (УІНП) — ще й першою банкнотою із зображенням тризуба. Ескіз створив графік Георгій Нарбут.

Верховна Рада України постановою від 18 грудня 2025 року № 4748-IX включила 9 березня 2026 року — 140-річчя від дня народження Нарбута — до пам’ятних дат, які відзначають на державному рівні. Постанова називає Нарбута «автором перших українських державних знаків, банкнот і поштових марок УНР». За 34 роки життя він одну за одною створював «форми», потрібні державі, що народжується: банкноти, марки, герби, шрифти, оформлення книжок.

З хутора на Чернігівщині — до Санкт-Петербурга

За «Енциклопедією Сучасної України» (ЕСУ; її укладають Національна академія наук України та Наукове товариство імені Шевченка), Нарбут народився 25 лютого (за нинішнім календарем — 9 березня) 1886 року на хуторі Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської імперії. Це територія нинішньої Сумської області. Крім імені Георгій, його називали також Юрієм і Єгором.

1906 року він закінчив Глухівську гімназію й вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету. Малювання приватно вивчав у художників Івана Білібіна та Мстислава Добужинського (ЕСУ; Internet Encyclopedia of Ukraine [видає Канадський інститут українських студій Альбертського університету, CIUS; далі — IEU]). 1909 року кілька місяців навчався в Мюнхені, у школі Шимона Голлоші.

У Санкт-Петербурзі він приєднався до мистецького об’єднання «Світ мистецтва» й здобув визнання ілюстраціями до байок Крилова (1912) і казок Андерсена, обкладинками книжок (IEU). Він глибоко цікавився геральдикою й силуетом, виконав ілюстрації до гербовника «Малоросії» (так тодішня імперія називала Україну; 1914) і до книжки з гербами гетьманів (козацьких провідників; 1915). 1914 року отримав золоту медаль на Міжнародній виставці друкарства й графіки в Лейпцигу (ЕСУ).

1917 рік: Академія мистецтв у Києві

Після Лютневої революції 1917 року Нарбут повернувся в Україну (IEU). Того року в Києві за Центральної Ради (органу української автономії) створено перший в Україні вищий мистецький навчальний заклад — Українську академію мистецтва. За статтею IEU «Ukrainian State Academy of Arts», статут Центральна Рада затвердила 18 листопада 1917 року, а 22 листопада академію відкрили.

Нарбут був одним із засновників і став професором графічного мистецтва (ЕСУ). Щодо року, коли він став ректором, джерела розходяться: ЕСУ та стаття IEU про академію називають 1919 рік (1919–1920), а стаття IEU про Нарбута — лютий 1918 року. Серед його учнів — Павло Ковжун, Роберт Лісовський, Олександр Лозовський та інші, які згодом визначали розвиток української графіки (IEU, ЕСУ).

IEU оцінює Нарбута як одного з тих, хто разом із художниками Михайлом Бойчуком і Василем Кричевським започаткував відродження «національного стилю» в українському мистецтві. Нинішня Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) вважає цю академію своїм початком і зараховує Нарбута до своїх ректорів.

Банкноти й марки

За даними УІНП, 1 січня 1918 року (за тодішнім календарем — 19 грудня 1917 року) Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів. Першу банкноту номіналом 100 карбованців надрукували в грудні 1917 року в київській друкарні Василя Кульженка, а в обіг вона надійшла 5 січня 1918 року. Її ескіз — робота Нарбута.

УІНП розповідає про цю банкноту так. Номінал на лицьовому боці було написано українською, а на звороті — мовами трьох найбільших національних меншин, що жили в Україні (російською, польською та мовою єврейського населення). Через жовтий папір банкноту прозвали словом, що означає яєчню. Через поспіх увесь цей наклад надрукували з перевернутим зворотом. Через низьку якість друку з’явилися фальшивки, і випуск невдовзі припинили.

1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про нову грошову одиницю — гривню. 1 гривня дорівнювала 100 шагам, а 2 гривні — 1 карбованцю. За даними УІНП, з банкнот, які тоді належало випустити, ескіз 2 гривень створив Кричевський, а 10, 100 і 500 гривень — Нарбут. Банкноти надрукували в Німеччині, а в обіг вони фактично надійшли вже за гетьмана Павла Скоропадського, який прийшов до влади того ж року.

«Шаги-марки», що ходили замість монет, з’явилися в обігу 8 липня 1918 року, за влади Скоропадського. Оскільки їх замовили ще за часів УНР, на них залишився напис «Українська Народна Республіка» (УІНП). НАОМА приписує ескіз цих шагів 1918 року Антонові Середі й Нарбутові.

«Велика українська енциклопедія» (ВУЕ) називає Нарбута «автором перших державних знаків» і, крім банкнот УНР, згадує його ескізи герба й державної печатки гетьманської «Української Держави». ЕСУ пише, що в 1917–1920 роках він доопрацював малий герб і створив два проєкти герба міста Києва. Про походження самого тризуба йдеться у статті про прапор, герб і гімн.

Шрифти й книжки: абетка та «Енеїда»

За IEU, 1917 і 1919 років Нарбут створив серії малюнків і декоративних літер, у яких по одній зображено літери української абетки. У них використано козацькі мотиви, мотиви українського бароко й народного мистецтва; ЕСУ називає цей шрифт, що спирається на традицію українського бароко, «шрифтом Нарбута».

Він також оформлював книжки й журнали: обкладинки та ілюстрації для історичного журналу «Наше минуле», літературного журналу «Зорі», мистецького журналу «Мистецтво» та інших (IEU, ЕСУ). Серед найкращих його робіт після 1917 року IEU називає фронтиспис (гуаш) до «Енеїди» Івана Котляревського, виданої 1919 року. Про історію видань «Енеїди» йдеться у статті про Емський указ та у статті про українську літературу.

Смерть у 34 роки

Нарбут помер 23 травня 1920 року в Києві (ЕСУ, IEU). Хроніка Інституту історії України НАН України фіксує цю дату смерті за повідомленням київської газети «Громадське слово» від 26 травня 1920 року. За IEU, причиною смерті був тиф.

За ЕСУ, у Києві 1923 і 1926 років відбулися посмертні виставки. Його твори зберігаються в музеях Києва, Харкова, Сум та інших міст. Син, Данило Нарбут (1916–1998), теж був художником; та сама постанова Верховної Ради включає до пам’ятних дат 22 січня 2026 року — 110-річчя від дня його народження.