День, коли зруйнувалася дамба під контролем російських військ: що сталося в Каховці

6 червня 2023 року близько 3-ї години ночі на дамбі Каховської гідроелектростанції (Каховська ГЕС) у пониззі Дніпра стався вибух, і бетонна гребля зруйнувалася. Так це зафіксовано в оціночному звіті Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Згідно зі звітом Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), дамба з 24 лютого 2022 року перебувала під контролем російських військ.

Після руйнування дамби за 3–4 дні витекло 18 кубічних кілометрів води, і нижче за течією було затоплено щонайменше 80 населених пунктів. Вище за течією почало пересихати Каховське водосховище — джерело питної води для понад 700 тисяч людей на півдні. Заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Мартін Ґріффітс того ж дня на засіданні Ради Безпеки назвав це одним із найсерйозніших ударів по цивільній інфраструктурі від початку вторгнення Росії в Україну.

Дамба під контролем російських військ

Дамба й електростанція розташовані в Новій Каховці Херсонської області; МАГАТЕ та інші називають її також «Новокаховською дамбою». Згідно зі звітом ЮНЕП, російські війська взяли дамбу під контроль у лютому 2022 року й відновили подачу води до Криму, припинену з 2014 року. У листопаді 2022 року шлюзи дамби відкрили, і рівень води у водосховищі впав до 14 метрів — найнижчого за останні 30 років. З лютого 2023 року рівень знову почав підніматися, а безпосередньо перед руйнуванням сягнув 17,5 метра — найвищого за 30 років, і вода переливалася через дамбу.

У день руйнування (у другій половині дня за нью-йоркським часом) Рада Безпеки ООН на прохання України провела екстрене засідання. Постійний представник України при ООН заявив, що Росія понад рік контролювала дамбу й усю електростанцію, що зруйнувати її обстрілом ззовні фізично неможливо і що російські окупанти замінували її та підірвали. Постійний представник Росії при ООН стверджував, що дамбу зруйнувала українська сторона. Те, що дамбу контролювали саме російські війська, зафіксовано в згаданих вище звітах ООН.

6 червня 2024 року Офіс Генерального прокурора України повідомив, що повідомив про підозру генерал-полковнику збройних сил РФ, колишньому командувачу угруповання військ «Дніпро», у порушенні законів та звичаїв війни (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу). За даними слідства, ця особа, командуючи інженерними підрозділами та 205-ю окремою мотострілецькою бригадою, наказала підготувати руйнування дамби й у ніч на 6 червня здійснити підрив. Повідомлення про підозру не є встановленням вини.

Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України, створена Радою ООН з прав людини, у доповіді Генеральній Асамблеї ООН у жовтні 2023 року написала, що з’ясовує причини руйнування дамби. Комісія зазначила, що Росія тоді не відповіла на її запитання щодо шкоди на окупованих територіях.

Що сталося нижче за течією

Згідно з оцінкою збитків і потреб (PDNA), яку ООН та уряд України підготували в жовтні 2023 року, у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській і Запорізькій областях було затоплено 620 квадратних кілометрів, а 100 тисяч людей постраждали безпосередньо. Пошкоджено понад 37 тисяч житлових будинків, 37 закладів освіти й, за оцінкою, 11 закладів охорони здоров’я; 1 мільйон людей залишився без водопостачання й водовідведення.

7 червня Офіс Генерального прокурора повідомив, що рівень води в пониззі Дніпра піднявся максимум на 12 метрів і що в зоні затоплення на звільненому Україною правобережжі Херсонської області опинилися 26 населених пунктів. У цій зоні жили понад 42 тисячі людей. Щодо окупованого лівобережжя, за повідомленням, точних даних немає.

До Олешок та інших міст лівобережжя гуманітарна допомога ООН потрапити не змогла. Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA) повідомляло, що гарантій безпеки від Росії не отримано.

Кількість загиблих різниться залежно від того, хто й коли її оприлюднив.

Що сталося вище за течією

Каховське водосховище приблизно за 3 тижні після руйнування втратило майже 75% води. За даними OCHA, у Покровській, Нікопольській і Марганецькій громадах Дніпропетровської області майже 3 тижні не було водопостачання, і лише в цій області, за оцінкою, 210 тисяч людей терміново потребували питної води. У Херсонській області затопило й єдину насосну станцію, яка подавала питну воду до Миколаєва.

Воду з водосховища використовували й для зрошення великих сільськогосподарських угідь на півдні. OCHA повідомляло, що зрошувальні системи зазнали серйозних пошкоджень, і це надовго позначиться на сільському господарстві Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.

Запорізька атомна електростанція також брала воду для охолодження з цього водосховища. Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі в день руйнування пояснив, що з 10-ї ранку до 8-ї вечора рівень води у водосховищі знизився на 83 сантиметри — до 15,44 метра. Якщо рівень опуститься нижче 12,7 метра, станція не зможе викачувати воду з водосховища. Водночас він зазначив, що великий охолоджувальний ставок поруч зі станцією заповнений, а всі 6 реакторів зупинені, тож води для охолодження вистачить на кілька місяців, і короткострокової загрози ядерній безпеці немає. Про АЕС див. також статтю В Україні 15 ядерних реакторів, 6 із них — на захопленій АЕС.

Шкода природі й економіці

За даними PDNA, які наводить УВКПЛ ООН, через повінь знищено понад 11 тисяч гектарів лісу, постраждали 5 водно-болотних угідь, внесених до Рамсарського списку, і 12 об’єктів європейської Смарагдової мережі. ЮНЕП за першою оцінкою визначила вартість екосистемних послуг постраждалих природоохоронних територій площею 333 тисячі гектарів у 8,5 мільярда доларів (у реальних доларах 2023 року).

У затопленій зоні були хімічні підприємства, каналізаційні споруди, кладовища тощо. OCHA повідомляло, що змиті водою міни й вибухові предмети становлять небезпеку для мешканців.

PDNA оцінила прямі збитки від руйнування дамби у 2,79 мільярда доларів, а втрати — у понад 11 мільярдів доларів, разом майже 14 мільярдів доларів. Потреби у відновленні й відбудові становлять 5,04 мільярда доларів, з яких 1,82 мільярда потрібні в короткостроковій перспективі 2023–2024 років. Оцінки збитків і вартості відбудови від війни загалом зібрано в статті Оцінка вартості відбудови: за п’ять разів — від 348,5 до 587,7 мільярда доларів.

Розслідування за статтею про «екоцид»

Офіс Генерального прокурора України розслідує руйнування дамби за ознаками екоциду (стаття 441 Кримінального кодексу) та порушення законів та звичаїв війни (частина 1 статті 438). Розслідування веде спільна слідча група Служби безпеки України (СБУ) та Національної поліції під процесуальним керівництвом природоохоронного підрозділу Офісу Генерального прокурора.

Стаття 441 Кримінального кодексу передбачає покарання позбавленням волі на строк від 8 до 15 років за масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери чи водних ресурсів, а також інші дії, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Офіс Генерального прокурора дотримується позиції, що руйнування таких «установок і споруд, що містять небезпечні сили», як дамба, є воєнним злочином з огляду на статтю 56 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій.

У повідомленні за червень 2024 року Офіс Генерального прокурора зазначив, що експертизи для встановлення впливу на довкілля тривають і рішення про обвинувачення в екоциді ухвалять після отримання їхніх висновків. Генеральний прокурор у день руйнування, 6 червня 2023 року, передав інформацію про цю справу й прокурору Міжнародного кримінального суду (МКС).

Хронологію подій від повномасштабного вторгнення можна переглянути в статті Хронологія незалежності України та російської агресії, 1991–2026.