Українська вишивка й одяг у збірці музею Мінпаку потрапили туди за радянських часів

Національний музей етнології (国立民族学博物館, скорочено «Мінпаку»), розташований у парку пам’яті Всесвітньої виставки в місті Суйта префектури Осака, публікує в інтернеті основні відомості про свої експонати у вигляді «Бази даних каталогу експонатів» (標本資料目録データベース). Якщо у вересні 2026 року шукати в цій базі за ключовим словом «Україна», знаходиться 120 предметів: вишиті сорочки, пояси, хустки, рушники, наволочки, фартухи. Майже все це — тканини.

До того ж у 119 зі 120 предметів у графі регіону записано «Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), Україна». Згідно з поясненням до бази даних, назви країн і регіонів у цій графі, як правило, відповідають назвам на момент, коли Мінпаку прийняв предмет до збірки.

Коли надійшли ці 120 предметів

Якщо переглянути рік надходження кожного предмета, 120 предметів поділяються на чотири групи.

1981, 1989 і 1990 фінансові роки — усе це час до здобуття Україною незалежності в 1991 році. Отже, основу збірки становить група тканин і одягу, яка надійшла разом ще за радянських часів. Серед 104 предметів 1981 фінансового року, крім вишитого одягу й тканин, є й кілька знарядь — сокира, торба для корму, посудина для святої води.

Два слова в графі місцевої назви

Одяг зареєстровано також в іншій базі даних Мінпаку — «Базі даних одягу та аксесуарів» (衣服・アクセサリーデータベース), де є графа «місцева назва». Серед предметів 1981 фінансового року, наприклад, жіноча хустка (H0088440) записана як «Хустка – платок женский», жіночий пояс (H0088427) — як «Попружка – пояс женский», чоловічий пояс (H0088494) — як «Окрайка – пояс мужской», і в усіх випадках у графі мови вказано «російська». Після дефіса стоїть російськомовне пояснення, що означає «жіноча хустка», «жіночий пояс», «чоловічий пояс».

Місцева назва однієї речі, зареєстрованої як жіночий фартух (H0088503), — «Горбатка – юбка женская». Друге слово російською означає «жіноча спідниця». Щодо першого слова: стаття «Dress» (одяг) в «Internet Encyclopedia of Ukraine» (IEU), яку видає Канадський інститут українських студій (CIUS) Альбертського університету в Канаді, описує його як «прямокутну ткану запашну спідницю (horbatka)», яку носили жінки Поділля. За записами Мінпаку, форма цього предмета — «набедрений одяг», розмір — прямокутник 164×93 сантиметри, це смугаста тканина червоного, чорного та інших кольорів.

Де, від кого й яким чином було зібрано ці предмети, у загальнодоступних базах даних не вказано.

Рушники та ікони

У групі 1981 фінансового року є 9 рушників. У 3 з них назва — «рушник для ідола» (偶像用 タオル), в 1 — «рушник (весільний)» (タオル（結婚式用）). Стаття IEU «Embroidery» (вишивка), уперше опублікована в першому томі паперової енциклопедії 1984 року, пише, що вишиті рушники використовували в народних обрядах, особливо на весіллях і для прикрашання ікон. Та сама стаття поділяє орнаменти української вишивки на три групи: суворі геометричні орнаменти, що збереглися на півночі, на Поліссі, та на Гуцульщині в Карпатах; рослинні орнаменти, поширені в центральних і східних районах уздовж Дніпра; і орнаменти, де рослинні мотиви передано геометрично, — на Волині, у центральній Галичині, на Полтавщині тощо.

З якого саме регіону походять предмети Мінпаку, з каталогу не видно. Про відмінності вишивки за регіонами йдеться в статті про вишиванку.

Писанок у каталозі немає

Ще одного добре відомого українського ремесла — писанки — станом на вересень 2026 року немає серед предметів цього каталогу, у яких регіон чи народ позначено як «Україна». У каталозі Мінпаку є 515 предметів під назвою «яйце для великодньої прикраси» (復活祭装飾用 卵), але 400 з них походять з румунського регіону Молдова, а решта — з Чехії, Польщі, Австрії, Болгарії тощо. У 3 предметів з регіоном «СРСР» у графі народу вказано «росіяни».

Предмети, пов’язані з Україною, поза каталогом

У Мінпаку є також «База даних детальної інформації про експонати» (標本資料詳細情報データベース), де про кожен предмет записано докладніші відомості. Пошук у ній за словом «Україна» дає 4 записи. 3 з них під час пошуку в каталозі не потрапили до 120 предметів з «Україною».

• Бандура (H0281515, надійшла у 2018 фінансовому році). У детальній інформації місцем використання вказано «Радянська Соціалістична Республіка, Республіка Ukraina (імовірно)», місцем виготовлення — «Радянська Соціалістична Республіка (імовірно)», а на звороті інструмента від руки написано «MADE IN USSR». Це один із предметів колекції музичних інструментів Онісі Хісаакі (1923–2004). Водночас у каталозі в графі регіону для цього інструмента вказано «Російська Федерація (імовірно) <виготовлення>». Той самий предмет записано у двох базах даних під назвами різних країн.
• Орден, яким нагороджували учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (H0275254, надійшов у 2013 фінансовому році). Його зібрано в 2013 році в Астані (Казахстан); місцем використання вказано «Україна», народом-користувачем — «казахи», а призначення описано так: «орден, яким за радянських часів нагороджували учасників рятувальних робіт після аварії на Чорнобильській АЕС». У графі регіону в каталозі — «Республіка Казахстан».
• Календар (H0280019). Календар розміром з візитівку, зібраний 8 квітня 2016 року в США; народ-користувач — «українські емігранти (імовірно)», місце виготовлення — Одеса, рік виготовлення — 2004. На звороті — перелік телефонів екстрених служб українською мовою.
• Лялька (H0233843, надійшла у 2005 фінансовому році). Єдиний предмет серед 120 у каталозі, що надійшов після здобуття незалежності; належить до колекції Танаки Чійо. У детальній інформації місцем використання вказано «Союз Радянських Соціалістичних Республік, Республіка Ukraine», а в графі призначення — «одягнена в синій фартух».

Залежно від того, яким словом і в якій базі даних шукати, знаходяться різні предмети. Якщо просто шукати в каталозі за словом «Україна», речей, пов’язаних з Україною, але записаних як предмети з Російської Федерації чи Казахстану, не знайти.

Експозиція та дослідження

«База даних виставок» Мінпаку (展示情報データベース) містить відомості про постійну експозицію головного корпусу, спеціальні, тематичні виставки, виставки колекцій і виставки нових надходжень. Станом на вересень 2026 року пошук за словом «Україна» не дає жодної відповідної виставки. На сторінці каталогу експонатів також застережено, що не всі предмети з каталогу виставлено в експозиційних залах. Чи можна побачити предмети зі збірки на власні очі, треба дізнаватися в Мінпаку.

У науковій сфері є зрушення. 24 лютого 2023 року в кампусі Кінугаса Університету Ріцумейкан відбувся спеціальний семінар «Розвиток української культури після Революції на Майдані», який спільно організували Центр слов’янських та євразійських досліджень і осередок досліджень Східної Євразії Мінпаку; співробітник Мінпаку Акао Міцухару виступив із доповіддю про український хіп-хоп і народну культуру в умовах війни з Росією. Акао також написав у червневому номері журналу 『月刊みんぱく』 за 2023 рік про юдейське паломництво до святих місць, яке триває в місті Умань (у журналі японською написано ウマニ) між Києвом та Одесою.

Тканини зі сховища надійшли в 1981 році як етнографічні матеріали одного з регіонів СРСР. Записи назв регіонів і слів, зроблені тоді, досі зберігаються в базі даних. Самі ці записи стали джерелом, яке показує, як на ці речі дивилися в певну епоху.