Золоті ворота в Києві і «1500-річчя» 1982 року

У центрі Києва, біля вулиці Володимирської, стоїть споруда з невеликою церквою на вершині вежі. Це Золоті ворота. Проте вежа й церква, які бачимо сьогодні, не належать до XI століття. Їх звели 1982 року, до відзначення «1500-річчя Києва», так, щоб вони накрили руїни брами XI століття.

За «Великою українською енциклопедією» (далі — ВУЕ), на фасадах споруди є мідна таблиця з написом: «Золоті ворота. Відтворений вигляд пам’ятки архітектури ХІ століття. Роботи виконано до 1500-річчя міста Києва, травень 1982 року». Далі за літописом, «Енциклопедією історії України» Інституту історії України НАН України (далі — ЕІУ), Internet Encyclopedia of Ukraine Канадського інституту українських студій (CIUS; далі — IEU) і ВУЕ розглянемо, як постали ворота і що саме означають споруда 1982 року та «1500 років» (станом на вересень 2026 року).

Літописна стаття під 1037 роком

Уперше Золоті ворота згадано в літописі Київської Русі «Повість минулих літ» у статті під 6545 роком (1037 рік). Нижче наведено початок цієї статті в українському перекладі історика Леоніда Махновця (1989), зробленому за Іпатським списком. У японському оригіналі цієї статті цитату перекладено з видання 1926 року («Повне зібрання руських літописів», т. 1, Лаврентіївський список) зі звіренням із перекладом Махновця.

Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої богородиці.

Літопис руський за Іпатським списком, переклад Леоніда Махновця, стаття під 6545 роком. Відповідне місце Лаврентіївського списку — видання 1926 року, стовпець 151

«Ярослав» — це великий князь київський Ярослав Мудрий. У Лаврентіївському списку в цьому місці сказано лише, що Ярослав заклав великий город, без назви Києва, і немає слів про те, що надбрамна церква була кам’яна. В Іпатському списку, за яким перекладав Махновець, у тій самій статті є й пояснення, що Ярослав спорудив церкву Благовіщення на воротах, «[щоб] давати завше радість городу сьому». Про походження самого літопису йдеться в статті про списки «Повісті минулих літ».

«Збудовано 1037 року» чи «згадано під 1037 роком»

У різних джерелах 1037 рік подано трохи по-різному. IEU пише, що будівництво брами розпочали 1037 року. ЕІУ пише про браму: «Вперше згадується в “Повісті временних літ” під 1037», а ВУЕ: «Зведено орієнтовно 1037». Літописна стаття під 1037 роком розповідає разом про місто, Софійський собор і надбрамну церкву, а Махновець у примітці вважає статтю Іпатського списку під цим роком ювілейною — до шістдесятиріччя Ярослава Мудрого. Рік заснування Софійського собору, згаданого в тій самій статті, теж дискусійний — 1011 чи 1037; про це йдеться в статті про Софійський собор.

Головна брама міста Ярослава

За статтею ЕІУ «Київ», Ярослав Мудрий збудував місто-фортецю, значно більше за приблизно 10-гектарне місто часів його батька Володимира. Стіни «міста Ярослава» разом із дерев’яними заборолами сягали 16 м заввишки, мали протяжність понад 3,5 км і охоплювали близько 80 га. Воріт було троє, і парадними з них були Золоті ворота.

Стаття ЕІУ «Золоті ворота в Києві» пише, що з обох боків до брами підходили дерев’яно-земляні вали, а з напольного боку тягнулася подвійна лінія ровів, головний з яких був завширшки 15 м. Над брамою стояла чотиристовпна церква Благовіщення; за археологічними знахідками, вона була прикрашена мозаїкою і фресками. І IEU, і ЕІУ пишуть, що ці ворота стали взірцем для «Золотих воріт», які князь Андрій Боголюбський збудував у Владимирі, нині в Росії (за IEU — у 1160-х роках).

Звідки назва «Золоті»

Походження назви енциклопедії пояснюють по-різному.

• IEU: зазначає, що походження назви невідоме, і наводить три можливі пояснення: дах церкви був покритий золотом; мідна оббивка або позолота на стулках воріт; наслідування Золотих воріт Константинополя
• ЕІУ: найімовірніше, назву дано в дусі наслідування візантійської традиції. У великих містах Візантії «золотими» називали ворота, через які влаштовували хресні ходи та інші урочисті процесії. Жодних слідів позолоти на брамі не виявлено, немає згадки про неї й у писемних джерелах
• ВУЕ: пише, що назву запозичено від парадної брами Константинополя, столиці Візантійської імперії

Від руїн до павільйону

Згодом ворота ставали місцем подій в історії міста, потім їх засипали землею, розкопали, а 1982 року накрили новою спорудою. Ось як це подають три енциклопедії, у хронологічному порядку.

Як довго ворота слугували брамою, енциклопедії пишуть по-різному. IEU — що проходом користувалися до середини XVI століття; ЕІУ — що до середини XVIII століття ворота функціонували як головна брама міста, там була міська варта й збиралося мито. ВУЕ пише, що джерела XVI–XVII століть фіксують ворота в зруйнованому стані.

Чи є споруда 1982 року «відновленням»

Споруду, зведену 1982 року, джерела називають по-різному. Сама споруда одна й та сама, але назви мають на увазі різне.

«Відновлені ворота» і «консерваційний павільйон»

• IEU: у підписі до фотографії — «відновлені Золоті ворота», у тексті статті — «востаннє реставровані на початку 1980-х», у статті «Kyiv» — «відновлені 1982 року»
• ЕІУ: пише: «Над рештками З.в. 1982 зведено павільйон у вірогідних формах давньорус. часу», і називає авторів реконструкції — архітекторку Євгенію Лопушинську, Сергія Висоцького й Миколу Холостенка. Автентичні частини XI століття не несуть навантажень нової споруди
• ВУЕ: називає його консерваційним павільйоном, архітектурні форми якого відтворюють «гіпотетичний первісний вигляд» Золотих воріт XI століття. Павільйон має окремі фундаменти, а його залізобетонні конструкції не спираються на автентичні залишки пам’ятки. ВУЕ прямо пише: «Павільйон, зведений 1982, не є пам’яткою»

Вислів «Відтворений вигляд» на мідній таблиці збігається з поясненням ВУЕ. У павільйоні розміщено музей — відділ Національного заповідника «Софія Київська» (ЕІУ, ВУЕ).

Розміри збережених стін XI століття

Від воріт XI століття збереглися дві паралельні стіни (основи вежі). Їхні розміри енциклопедії наводять різні. Імовірно, їх міряли в різних місцях або від різного рівня, але жодне джерело цього не уточнює.

Що лічили «1500 роками Києва»

«1500 років Києва», до яких приурочили роботи 1982 року, — це не подія, рік якої записано в літописі. Літопис розповідає про заснування Києва як про історію полянського князя Кия, його братів Щека й Хорива та сестри Либіді, не називаючи року (стаття про списки «Повісті минулих літ»).

IEU «Kyiv» (оновлено 2017 року) пише, що, за радянською історіографією, Київ було засновано в другій половині V або на початку VI століття, а 1982 року офіційно відзначили його 1500-ліття. ЕІУ «Київ» (2007) пише, що археологічні й писемні джерела дають історикам підстави стверджувати, що «початок безперервного розвитку давнього К. припадає на кін. 5 – 1-шу пол. 6 ст.», а осередком його росту була Замкова гора. Стаття ВУЕ про Золоті ворота пише, що павільйон збудовано 1982 року «до святкування так званого 1500-річчя Києва».

Якщо відрахувати 1500 років від 1982-го, вийде 482 рік. Але жодна з трьох енциклопедій, використаних у цій статті, не називає 482 року. Енциклопедії наводять проміжки — «друга половина V – початок VI століття» і «кінець V – перша половина VI століття», — а 1982 рік як рік ювілею обрали в межах цього проміжку.

Зв’язок зі світовою спадщиною

Про об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра» (внесено 1990 року) сторінка ЮНЕСКО пише, що він складається з двох компонентів: собору Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями та Києво-Печерської лаври з церквою Спаса на Берестові. Золотих воріт серед назв компонентів немає. ВУЕ пише, що 2005 року буферну зону собору Святої Софії розширили, а 2021 року затвердили єдину буферну зону для обох частин пам’ятки (476,08 га). Перелік об’єктів світової спадщини в Україні зібрано в статті про міста України та світову спадщину.