Яка країна Україна: площа, населення, мови, повсякдення

Де країна на мапі чи як називається столиця — на це відповісти легко. Але і населення, і мови, якими тут говорять, і форми повсякденного життя за останні десять із гаком років змінилися так, що зсунулися самі передумови. Далі ми наводимо числа, щоразу уточнюючи, «станом на коли це число і яку територію воно охоплює».

Як читати числа в цій статті

Останній загальнонаціональний перепис населення в Україні відбувся 5 грудня 2001 року. За метаданими (за 2022 рік), які сама Державна служба статистики України внесла до анкети Статистичного відділу ООН щодо оцінок населення, усі пізніші дані про населення — оцінки, а статус значень заявлено як «попередні (provisional) з 2003 року». У тому самому документі зазначено також, що дані на 1 січня кожного року з 2015 по 2021 подано без тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Тобто речення «населення України — стільки-то мільйонів» саме по собі не має визначеного змісту. Станом на коли оцінка, чи включає вона Крим, чи включає території, окуповані після 2022 року, чи включає людей, які виїхали за кордон. Варто змінити будь-що з цього — і число зміниться.

Географія: розташування, площа, адміністративні одиниці

Площа — 603 520 квадратних кілометрів, населення столиці Києва — 2,95 мільйона осіб (станом на 1 лютого 2022 року). І те, й інше — за «Оглядом і базовою статистикою» JETRO (Японської організації зовнішньої торгівлі).

За національним брендовим сайтом ukraine.ua, який веде громадська організація «Бренд Україна» у співпраці з Міністерством закордонних справ України, загальна довжина міжнародно визнаного кордону — понад 5600 кілометрів на суходолі та понад 1300 кілометрів на морі. Україна межує із 7 країнами: Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою (це відомості сайту, мета якого — просування національного бренду, а не первинні дані геодезичної служби).

Адміністративні одиниці визначає стаття 133 Конституції. Вона перелічує, що Україна складається з Автономної Республіки Крим, 24 областей, а також міст Києва й Севастополя, що мають спеціальний статус. Область — адміністративна одиниця, а не поділ людей за характером чи політичними поглядами на кшталт «західняків» і «східняків».

Населення: яке число, станом на коли, яку територію охоплює

З ряду чисельності населення на початок року Державної служби статистики беремо два моменти.

За 23 дні до повномасштабного вторгнення, станом на 1 лютого 2022 року, — 41,13 мільйона осіб (без Криму й міста Севастополя; JETRO наводить із посиланням на Державну службу статистики).

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року розподіл людей різко змінився. За базою статистики біженців УВКБ ООН (Refugee Data Finder), на кінець 2025 року біженців із країною походження Україна — 5 224 131 особа, внутрішньо переміщених осіб — 3 712 000 (дані про внутрішньо переміщених осіб — від IDMC). І те, й інше — кількість людей, які перебувають у такому становищі на кінець року, а не загальна кількість випадків. Оскільки системи підрахунку різні, додавати їх теж не можна.

Етнічний склад найчастіше наводять за результатами Всеукраїнського перепису населення грудня 2001 року. Японське Міністерство закордонних справ у «Базових даних про Україну» (станом на 3 вересня 2026 року), посилаючись на нього, зазначає: українці — 77,8%, росіяни — 17,3%, білоруси — 0,6%, а також молдовани, кримські татари, євреї тощо. Проте цей перепис провели лише один раз 25 років тому, і відтоді переписів не було. Перепис питав, «до якої національності ви себе відносите», — це не те саме, що мова, якою людина говорить, чи її політичні погляди. Читати це число як нинішній розподіл поглядів людей чи їхньої ідентичності не можна.

Зазначимо, що ті самі «Базові дані» МЗС Японії подають площу 603 700 квадратних кілометрів і населення 41,16 мільйона осіб (без Криму, 2022 рік, Державна служба статистики України), і це трохи розходиться з даними JETRO, наведеними на початку статті (603 520 квадратних кілометрів, 41,13 мільйона осіб). Обидва числа — від державних установ Японії з посиланням на ту саму Державну службу статистики України, але значення різні. Причину розбіжності з’ясувати не вдалося. Цитуючи значення, безпечніше писати, з якої версії матеріалів якої установи їх узято.

Натомість сторінка OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних справ) про Україну як вихідні дані Плану гуманітарних потреб і реагування на 2026 рік наводить загальне населення 34,2 мільйона осіб, 10,8 мільйона тих, хто потребує гуманітарної допомоги, і потребу у фінансуванні 2,3 млрд доларів США. Це «загальне населення» — робоче значення для складання гуманітарного плану, і за характером воно відрізняється від оцінок населення Державної служби статистики.

Мова: перш ніж питати «якою мовою говорять», з’ясувати «кого й як запитали»

Почнімо із системи. Стаття 10 Конституції визначає державною мовою українську, і та сама стаття гарантує вільний розвиток, використання й захист російської та інших мов національних меншин України.

Застосування визначає Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII від 25 квітня 2019 року; ось три статті, найближчі до повсякдення.

• Стаття 30: мовою обслуговування споживачів є державна мова. Інформацію державною мовою можна дублювати іншими мовами. На прохання клієнта окреме обслуговування можна здійснювати й іншою мовою, прийнятною для обох сторін.
• Стаття 20: на роботі не можна примушувати до використання мови, іншої, ніж державна (за винятком обслуговування іноземців і осіб без громадянства тощо). Трудовий договір укладають державною мовою.
• Стаття 21: мовою освітнього процесу є державна мова. У класах, де навчаються мовою національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, гарантовано право використовувати цю мову поряд із державною.

Далі питання «якою мовою люди насправді говорять» — це вже не про закон, а про соціологічні опитування. А в опитувань є дизайн. В описі методу опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 4–27 грудня 2022 року (CATI — комп’ютеризоване телефонне інтерв’ю за випадково згенерованими номерами мобільних телефонів, 2005 осіб), сказано таке. Охоплено всі регіони, крім Автономної Республіки Крим. Жителів територій, які станом на 24 лютого 2022 року не контролював уряд України (Крим, місто Севастополь, частина Донецької та Луганської областей), не включено. Громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, не опитували.

Такий дизайн спільний і для інших опитувань КМІС. Тобто «люди України», яких описують загальнонаціональні опитування такого типу, — це громадяни віком від 18 років, які на момент опитування живуть на підконтрольній уряду території. Ті, хто залишився в окупації, і ті, хто виїхав за кордон, перебувають поза підрахунком. Сам КМІС зазначає, що у воєнний час, крім статистичної похибки, виникає систематичне зміщення.

З урахуванням цього подивімося на результати. В опитуванні 26 травня — 5 червня 2023 року (984 особи, CATI, 16% респондентів — внутрішньо переміщені особи) на запитання, чи зазнають російськомовні громадяни систематичних утисків або переслідувань через мову, 84% відповіли, що проблем із використанням російської мови немає і утисків чи переслідувань вони не зазнають, а 8% — що зазнають (у травні 2022 року — 93% і 5%). Навіть серед респондентів, які вдома говорять переважно або виключно російською, 81% відповіли, що «утисків немає», а 13% — що «є».

В опитуванні 2–14 вересня 2025 року (2012 осіб, CATI) респондентам зачитували лише один із трьох варіантів мовної політики, обраний випадково, і просили його оцінити (близько 666–675 осіб на варіант, похибка — до 5,1%). Варіант, який КМІС назвав «стратегічною українізацією», повністю або скоріше підтримали 87%, а неприйнятним назвали 10%. КМІС зазначає, що лише цей варіант мав підтримку в усіх регіонах і мовних групах: 81–90% за регіонами і 83–88% за мовою спілкування вдома. Прочитання, за яким політичні погляди визначають за тим, «чи говорить людина російською», не узгоджується з цими результатами.

Повсякдення: валюта, обслуговування, стіл

Валюта — гривня. Стаття 99 Конституції визначає: «Грошовою одиницею України є гривня», — і покладає забезпечення її стабільності як основну функцію на центральний банк — Національний банк України.

Перші слова, з якими до вас звернуться в магазині чи сфері послуг, за законом — державною мовою (згадана стаття 30). Як це реально застосовують у міських магазинах, імовірно, залежить від регіону й закладу, але цього ми не перевіряли.

Одна історія про стіл. Культуру приготування борщу 2022 року на заявку України внесено до «Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони» ЮНЕСКО (рішення 5.EXT.COM 5). Опис пояснює борщ як «традиційну страву, яку готують, поєднуючи бульйон із буряком, цукровим буряком або соком квашеного буряка», і зазначає, що варіантів багато і що вміння передається в родині з покоління в покоління. «Немає одного рецепта й одного способу приготування» — ось зміст цього внесення.

Вітаються, за ukraine.ua, у неформальних ситуаціях словом «привіт» (pryvit), а в офіційних — залежно від часу доби: «Доброго ранку» (Dobroho ranku), «Добрий день» (Dobryi den), «Добрий вечір» (Dobryi vechir).

І нинішнє повсякдення — не мирне. OCHA очікує, що 2026 року гуманітарної допомоги потребуватимуть 10,8 мільйона осіб, і як причини називає удари по цивільних і критичній інфраструктурі та нові переміщення через зміщення лінії фронту.

Три правила, щоб не говорити про країну як про моноліт

• До чисел завжди додавайте, «станом на коли і яку територію вони охоплюють». Населення, кількість переміщених осіб, мовні частки — без цього йдеться про зовсім інше.
• Не пояснюйте назвами регіонів характер людей чи їхні політичні погляди. Область — адміністративна одиниця, а не класифікація людей.
• Результати опитувань наводьте разом із тим, хто, коли і як питав. Те, що жителі окупованих територій і ті, хто виїхав за кордон, не охоплені, — обмеження, спільне для багатьох загальнонаціональних опитувань.