«Зелений» тариф — до 2030 року. Закупівля відновлюваної енергії в Україні і борги за неї

В Україні діє механізм «зеленого» тарифу: електроенергію, вироблену сонячними й вітровими станціями, купують за встановленою державою ціною. Його запровадили змінами до законів 2008 року, і за чинним законом він діятиме до 1 січня 2030 року. За даними державного АТ «Гарантований покупець», який відповідає за купівлю, станом на вересень 2026 року до об’єднання виробників, що продають електроенергію за «зеленим» тарифом (балансуючої групи гарантованого покупця), входить понад 890 виробників, а договірна потужність їхніх об’єктів перевищує 7 000 мегаватів.

Цей механізм відомий і тим, що держава не встигає платити обіцяне. За законодавством і оприлюдненими даними «Гарантованого покупця» та регулятора ми підсумовуємо, як змінами до законів знижували закупівельну ціну, наскільки просунулися виплати сьогодні, що роблять зі станціями на окупованих територіях і скільки аукціонів замість фіксованої ціни вже проведено (перевірено у вересні 2026 року).

«Зелений» тариф, запроваджений 2008 року

«Зелений» тариф запровадив закон від 25 вересня 2008 року (№ 601-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу»). Цей закон зобов’язав тодішнього регулятора електроенергетики встановити «зелений» тариф протягом трьох місяців. Нині його підставою є Закон «Про альтернативні джерела енергії» (2003, № 555-IV), який передбачає встановлення «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання, домогосподарств тощо «до 1 січня 2030 року».

Та сама стаття фіксує мінімальний розмір «зеленого» тарифу в сумі, перерахованій у євро за офіційним курсом Національного банку України на 1 січня 2009 року. За річним звітом регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) за 2025 рік, середньозважений «зелений» тариф у 2025 році становив 6,203 гривні за кіловат-годину, що на 8,5% більше, ніж роком раніше.

Хто купує і звідки гроші

Закон «Про ринок електричної енергії» визначає гарантованого покупця як суб’єкта, зобов’язаного купувати електроенергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф. Гарантований покупець продає куплену електроенергію на ринку, а те, чого не вистачає з цих доходів, отримує від оператора системи передачі «Укренерго» як плату за «послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел». Витрати на цю плату входять до тарифу на передачу, який є частиною ціни електроенергії для споживачів.

За даними регулятора, з 1 січня 2025 року тариф на передачу встановлено на рівні, що дає змогу покривати виплати за цю закупівлю на 100%. А з 1 січня 2026 року оператор системи передачі має окремо показувати в рахунках витрати на підтримку відновлюваної енергетики.

Електроенергію від сонячних станцій на дахах приватних будинків тощо купує не гарантований покупець, а місцевий постачальник універсальних послуг (постачальник для побутових споживачів). Дані річного звіту регулятора за 2025 рік такі.

2019 і 2020 роки: закупівельну ціну знизили

Закон від 25 квітня 2019 року (№ 2712-VIII) запровадив для нових великих станцій механізм, за яким вони отримують підтримку не за фіксованою ціною, а через аукціон. За чинним Законом «Про альтернативні джерела енергії», вітрові станції потужністю понад 5 мегаватів і сонячні понад 1 мегават, щоб отримати підтримку, мусять брати участь в аукціоні.

Наступний закон, від 21 липня 2020 року (№ 810-IX), знизив сам «зелений» тариф для станцій, що вже працюють. З 1 серпня 2020 року до початкового тарифу застосовують «коефіцієнт зниження» залежно від часу введення в експлуатацію та потужності. Основні з них такі.

Натомість той самий закон записав і зобов’язання держави: з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2029 року не змінювати й не скасовувати «зелений» тариф і не змінювати коефіцієнти так, щоб це призводило до збитків. Крім того, він доручив Кабінету Міністрів подати законопроєкт про погашення заборгованості гарантованого покупця, що накопичилася станом на 1 серпня 2020 року, шляхом випуску у 2021–2022 роках державних облігацій строком на 5 років. Однак дію цієї норми з 2022 до 2026 року щороку окремим законом зупиняють ще на рік.

Наскільки просунулися виплати сьогодні

Після кожної виплати виробникам гарантований покупець повідомляє, скільки відсотків вартості електроенергії за відповідний період сплачено («рівень розрахунків»). Повідомлення за серпень–вересень 2026 року такі.

Останні подекадні виплати завдяки передоплаті від «Укренерго» становлять 100%, але якщо рахувати помісячно, за електроенергію липня і серпня 2026 року на момент повідомлень не сплачено приблизно чверть вартості.

Ухвалюють і заходи для зменшення заборгованості. За даними регулятора, на підставі закону від 14 січня 2025 року (№ 4213-IX) 10,7 млрд гривень, заощаджених «Укренерго» на диспетчерському управлінні, спрямовано на погашення заборгованості на балансуючому ринку та перед виробниками з відновлюваних джерел, зокрема домогосподарствами із сонячними станціями.

Станції на окупованих територіях

Частина вітрових і сонячних станцій розташована на територіях, окупованих Росією. Закон від 10 лютого 2026 року (№ 4777-IX) додав до Закону «Про ринок електричної енергії» особливі норми на воєнний час.

• Оператор системи передачі формує й оприлюднює реєстр станцій, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел і розташовані на тимчасово окупованих Росією територіях
• Міністерство енергетики утворює спеціальну комісію за участю регулятора, Служби безпеки України та інших, яка встановлює період окупації та період, коли постачання в мережі, що перебувають під контролем України, припинилося
• Учасники ринку не купують електроенергію, вироблену такою станцією за цей період, і не платять за неї
• Кошти, уже сплачені за цей період, виробник зобов’язаний повернути

Оголошення про аукціон, яке гарантований покупець опублікував у вересні 2026 року, також виключає з підтримки тимчасово окуповані Росією території та території бойових дій, для яких не визначено дату завершення. Кількість і потужність станцій на окупованих територіях стане відомою після оприлюднення цього реєстру.

Від фіксованої ціни до аукціонів

Із аукціонів, запровадження яких передбачив закон 2019 року, першим у графіку гарантованого покупця значиться аукціон для сонячних станцій 31 жовтня 2024 року. Аукціони того року мали статус «пілотних» за розпорядженням Кабінету Міністрів (від 13 серпня 2024 року, № 757-р). У графіку — 7 аукціонів, до аукціону для вітрових станцій 31 липня 2025 року включно. Переможці отримують підтримку не за «зеленим» тарифом, а за механізмом «ринкової премії»: гарантований покупець сплачує різницю між ціною, за якою виробник виграв аукціон, і базовою ціною, розрахованою на основі ринкової. Строк підтримки за чинним законом — 12 років.

У реєстрі переможців аукціонів гарантованого покупця станом на вересень 2026 року значаться результати двох аукціонів.

Аукціони 2026 року на підставі розпорядження Кабінету Міністрів (від 1 квітня 2026 року, № 298-р) заплановано так: 25 вересня — для сонячних станцій і сонячних станцій з накопичувачами, 30 вересня — для вітрових, 30 жовтня — для інших джерел. На аукціоні 30 жовтня квота підтримки становить 150 000 кіловатів, а гранична ціна пропозиції — 12 євроцентів за кіловат-годину.

Чи зможе держава виконати свої зобов’язання, впливає і на те, чи вдасться залучити нові станції для відбудови. Про страхування, що захищає інвестиції, ми писали в статті Хто заплатить, якщо завод зруйнує війна? Страхування політичних ризиків для інвестицій в Україну. Про поширення розподіленої генерації — у статті Країна, де електростанції постійно під ударом, виробляє електрику малими частинами.