Галичина, Поділля, Слобожанщина: назви регіонів, які не збігаються з назвами областей
Галичина, Волинь, Буковина, Донбас. Назви регіонів, які часто трапляються в українських текстах, — це не області, визначені Конституцією. За статтями енциклопедії Канадського інституту українських студій ми звели в таблиці, з якими нинішніми областями збігається кожен регіон, звідки походять назви, які регіони перетинають державні кордони і які землі окуповані.
Карта України поділена на 24 області, Автономну Республіку Крим і два міста — Київ і Севастополь. Проте в новинах, романах, описах кухні чи ремесел часто трапляються назви регіонів, яких немає серед назв областей: Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Слобожанщина, Донбас тощо.
Це назви регіонів, що постали з історії та географії, а не адміністративні одиниці. Нижче за статтями Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU, Канадський інститут українських студій) зведено, з якими нинішніми областями збігається кожна з цих назв.
Області визначає Конституція, назви регіонів — історія
Стаття 133 Конституції України називає складовими держави Автономну Республіку Крим, 24 області та два міста — Київ і Севастополь. Про систему областей, районів і громад ідеться у статті 24 області, 136 районів і 1 469 громад: адміністративний устрій України. Назв на кшталт Галичини чи Поділля в цій статті Конституції немає.
Оскільки меж, установлених законом, у регіонів немає, територія, яку позначає назва, змінюється залежно від доби й джерела. За IEU, назва «Поділля» відома з середини 14 століття, але спершу вона позначала близько 40 тис. км² між двома притоками Дністра і Південним Бугом, а тепер — близько 60 тис. км², що відповідають Подільській височині. Колонку «Області, з якими збігається» в таблицях нижче теж варто сприймати як один із варіантів, описаних в IEU.
Західні регіони
За IEU, колишню Галичину, західну Волинь, північну Буковину і Закарпаття нині часто разом називають «Західною Україною».
| Назва регіону | Нинішні області, з якими збігається (за IEU) | Про назву |
|---|---|---|
| Галичина (англійською Galicia) | Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська області. Частина на заході 1945 року відійшла до Польщі | Від Галича (Галич), міста середньовічного князівства |
| Волинь | Більша частина Волинської, Рівненської і Житомирської областей. Околиці Кременця — у Тернопільській області, околиці Ізяслава і Старокостянтинова — у Хмельницькій | Імовірно, від назви городища, що існувало до 10 століття |
| Поділля | Тернопільська область (крім околиць Кременця), майже вся Хмельницька і Вінницька області, частини Львівської та Івано-Франківської | Згадується з середини 14 століття. Територія, яку позначала назва, змінювалася з часом |
| Буковина | Північ — Чернівецька область. Південь — у Румунії (більша частина повіту Сучава) | Від букових лісів (бук). Сягає 14 століття |
| Закарпаття | Закарпатська область. Майже збігається з територією, яка в 1919–38 роках була автономною частиною Чехословаччини | Земля «за» Карпатами. За угорського панування її називали також «Угорською Руссю» |
| Полісся | Північна лісова смуга. Більша частина Волинської і Рівненської областей, близько двох третин Житомирської, північна третина Київської. На схід від Дніпра його продовжує Чернігівське Полісся | Назва містить слово «ліс». IEU включає до опису також частини Брестської і Гомельської областей Білорусі |
На східних схилах Карпат лежить Гуцульщина, де живуть гіряни — гуцули. За IEU, Гуцульщина охоплює гірські частини Галичини, Буковини й Закарпаття і, за винятком 8 поселень у Румунії, розташована в нинішніх кордонах України. Стаття про косівську кераміку Зелене й жовте стікають, як «сльози»: косівська мальована кераміка — теж про цей край.
Східні та південні регіони
| Назва регіону | Нинішні області та землі, з якими збігається (за IEU) | Про назву |
|---|---|---|
| Слобожанщина | Землі п’яти козацьких полків 17–18 століть (Харківського, Сумського, Охтирського, Ізюмського, Острогозького). Землі нинішньої Харківської області належали до Харківського та Ізюмського полків, а північ Луганської області за імперських часів теж входила до Слобідсько-Української губернії | Від поселень, які називали «слободами». Назва вживалася з початку 17 до початку 19 століття |
| Чернігівщина | Близько 55 700 км². На півночі межує з Брянщиною в Росії, на північному заході — з Білоруссю. Межі не збігаються з нинішньою Чернігівською областю | У 7–8 століттях тут жили сіверяни, осередком була Чернігів |
| Бессарабія | Північна Хотинщина — у Чернівецькій області, південна Аккерманщина — в Одеській. Українська частина разом становить 14 400 км², решта — у Молдові | До початку 19 століття назва позначала лише південь, згодом стала назвою всього краю |
| Таврія | З 16 століття — Кримський півострів, з початку 19 століття — Крим і степ на північ від нього; до 1920-х років — Таврійська губернія | Від давньогрецького «Таврика» (земля, де живуть таври) |
| Донбас | Донецький вугільний басейн. У вузькому значенні — більша частина Донецької області, південна половина Луганської та західна частина Ростовської області Росії. Донбасом часто називають і Донецьку та Луганську області загалом | 1827 року геолог Ковалевський, досліджуючи надра, назвав його «Донецьким кам’яновугільним басейном» |
1835 року Слобідсько-Українську губернію перейменували на Харківську. У статті IEU про Слобожанщину сказано, що тоді частину її земель передали Воронезькій і Курській губерніям. А південні степи на узбережжі Чорного й Азовського морів з кінця 18 століття до 1917 року в Російській імперії називали «Новоросією». Це назва, яку дала імперія; IEU розглядає весь південь у статті «Південна Україна».
Регіони, що перетинають державні кордони
Межі історичних регіонів і нинішні державні кордони не збігаються. Ось кілька прикладів з IEU.
- З 1919 до 1940 року вся Буковина належала Румунії. Того року за постановою Верховної Ради СРСР від 2 серпня північ Буковини стала Чернівецькою областю Української РСР, а південь залишився в Румунії.
- У Галичині за угодою між СРСР і Польщею від 16 серпня 1945 року до Польщі відійшло Посяння разом із Перемишлем.
- Полісся — низовина, що перетинає кордон між Україною і Білоруссю.
- Більша частина Бессарабії — у Молдові, а в Україні — її північна й південна окраїни.
- Частина Донбасу на сході заходить на територію Ростовської області Росії.
Назви регіонів, частина яких окупована
Назви східних і південних регіонів охоплюють і землі, окуповані Росією. Крим окупований Росією з 2014 року. Генеральна Асамблея ООН резолюцією 68/262 від 27 березня 2014 року закликала держави не визнавати зміни статусу Криму й Севастополя. Стаття IEU про Донбас зазначає, що у квітні 2014 року за підтримки Росії було створено формування, які самопроголосили себе «Донецькою народною республікою» і «Луганською народною республікою»; уряд України їх не визнав і назвав втрачені землі «окремими районами Донецької і Луганської областей».
Унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, окупація розширилася. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/4 від 12 жовтня 2022 року зазначає, що частини Донецької, Херсонської, Луганської і Запорізької областей унаслідок агресії перебувають або перебували під тимчасовим військовим контролем Росії, і проголошує, що спроби Росії «анексувати» їх не мають жодної сили за міжнародним правом.
Які райони й громади окуповані або де ведуться бойові дії, уряд України визначає в переліку, затвердженому наказом (наказ Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28 лютого 2025 року), і регулярно його оновлює. Станом на вересень 2026 року остання редакція — зі змінами від 21 серпня 2026 року. Читаючи назви місць на Донбасі, у Таврії чи на сході Слобожанщини, пам’ятайте: з самої назви регіону не видно, під чиїм контролем ця земля перебуває нині.
Як писати японською
Один і той самий регіон має кілька назв. Галичину англійською пишуть Galicia, Буковину — Bukovina, Bukowina, Bucovina, Поділля — Podolia, Полісся польською — Polesie. У японському оригіналі цієї статті ми пишемо «ガリツィア» і під час першої згадки додаємо українське звучання «ハリチナ». Її легко сплутати з Галісією (Galicia) на північному заході Іспанії, тож плутанини буде менше, якщо під час першої згадки ставити поруч українську форму.
Ще одне, на що варто зважати, — плутанина між областю і регіоном. «Волинська область» (ヴォリーニ州) — це одна область із центром у Луцьку, а історична Волинь охоплює три області. Якщо йдеться про регіон, розрізнення на письмі — наприклад, «ヴォリーニ地方» (Волинський край) — допоможе читачеві не заблукати на мапі. Як усталюються написання назв і їхня передача японською каною, пояснено у статті Як японське «Кіефу» стало «Кіу»: хто і як визначає написання назв міст.
Джерела й історія статті
Джерела та довідкові матеріали
- Конституція Українистаття 133: перелік областей, автономної республіки та міст зі спеціальним статусом
Видавець: ウクライナ最高会議 法令データベース · Перевірено: 2026-09-24 - Galiciaпоходження назви, кордон 1945 року, чотири області, назва «Західна Україна»
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Volhyniaтериторія та області, з якими збігається, походження назви
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Podiliaперші згадки назви і зміни території, області, з якими збігається
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Bukovynaпоходження назви, поділ 1940 року, Чернівецька область і Сучава
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Transcarpathiaтериторія Закарпатської області, назва «Угорська Русь»
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Polisiaтериторія українського Полісся, Чернігівське Полісся, білоруська частина
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Hutsul regionтериторія Гуцульщини
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Slobidska Ukraineп’ять полків, походження назви і час її вживання, реорганізація 1835 року
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Slobidska Ukraine guberniaутворення 1765 року, перейменування на Харківську губернію 1835 року
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Kharkiv oblastземлі Харківського та Ізюмського полків
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Luhansk oblastпівніч області входила до Слобідсько-Української губернії
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Chernihiv regionплоща, сусідні країни, сіверяни
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Bessarabiaукраїнська частина та її площа, зміни значення назви
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Tavriiaпоходження назви і територія, яку вона позначає
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Donets Basinтериторія, назва 1827 року, події 2014 року
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - Southern Ukraineназва «Новоросія» і період її вживання
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine (CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - A/RES/68/262 Territorial integrity of Ukraine27 березня 2014 року
Видавець: 国連総会 · Перевірено: 2026-09-24 - A/RES/ES-11/4 Territorial integrity of Ukraine: defending the principles of the Charter of the United Nationsухвалено 12 жовтня 2022 року
Видавець: 国連総会 · Перевірено: 2026-09-24 - Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацієюнаказ Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28 лютого 2025 року. Чинна редакція від 21 серпня 2026 року
Видавець: ウクライナ最高会議 法令データベース · Перевірено: 2026-09-24
Якщо ви знайшли помилку в статті, повідомте нам через розділ Виправлення. Після перевірки ми зазначимо у статті, що і чому було виправлено.


