Березень — від берези, листопад — від листя. Українські місяці, дати й числа

Березень українською — бе́резень. Назва походить від слова береза, і «Етимологічний словник української мови», укладений Інститутом мовознавства Академії наук України, пояснює її тим, що цього місяця береза починає зеленіти. Листопа́д — слово, складене з «листя» і «падати», а гру́день походить від замерзлих грудок землі.

Далі за українськими словниками, правописом 2019 року і постановою Кабінету Міністрів, що визначає оформлення документів в органах влади, підсумовуємо назви дванадцяти місяців і днів тижня, написання й читання дат, а також поєднання числівників з іменниками. Усе перевірено станом на вересень 2026 року.

Японська транскрипція катаканою, наведена в цій статті, — лише орієнтир для японських читачів. Різні українські звуки можуть передаватися однаковим знаком катакани (и та і — обидва як «イ»), тож вона не збігається з реальною вимовою. Знак «ー» у катакані позначає не довготу, а місце наголосу. Про розрізнення, які губляться в катакані, ми писали в статті Українські привітання і подяки.

Назви дванадцяти місяців — від природи й польових робіт

Наводимо назви місяців і пояснення кожної з них в «Етимологічному словнику української мови» (задуманому в 7 томах; томи 1–6 вийшли в 1982–2012 роках). Місце наголосу подано за словниками, які оприлюднює Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України.

Місяць	Українською	Катаканою (орієнтовно)	Пояснення етимологічного словника
1	сі́чень	スィーチェニ	Від «сікти, рубати». Назву пов’язують з тим, що в січні–лютому рубали ліс (для підсічного землеробства чи на деревину)
2	лю́тий	リューティイ	Субстантивований прикметник лютий у значенні «суворий, холодний, лютий»
3	бе́резень	ベーレゼニ	Від береза. Цього місяця береза починає зеленіти
4	кві́тень	クヴィーテニ	Від квіт, цвіт. У цю пору весни рослини починають цвісти
5	тра́вень	トラーヴェニ	Подано як похідне слово в статті трава
6	че́рвень	チェールヴェニ	Від черв. Пов’язують з тим, що цього місяця розвиваються личинки, з яких добували червону фарбу. Пояснення від «червоний» словник вважає менш переконливим
7	ли́пень	リーペニ	Від липа — місяць, коли цвіте липа (пояснення в статті березень)
8	се́рпень	セールペニ	Від серп. Первісне значення — «місяць серпа, місяць жнив»
9	ве́ресень	ヴェーレセニ	Пов’язано з назвою рослини верес, яка цвіте саме в цю пору
10	жо́втень	ジョーウテニ	Подано як похідне слово в статті жовтий
11	листопа́д	リストパード	Складене зі слів лист і падати
12	гру́день	フルーデニ	Від груда — грудка, замерзла земля. Бо в цю пору земля замерзає

Лю́тий спочатку був прикметником, тому, на відміну від інших місяців, змінюється як прикметник. Правопис 2019 року наводить приклади лю́того (родовий відмінок) і у лю́тому (місцевий відмінок).

Та сама назва в різних країнах і в різні часи означає різні місяці

Стаття «Folk calendar» (народний календар) в Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU) Канадського інституту українських студій Альбертського університету пише, що такі назви місяців були спільними для слов’янських народів, але не завжди означали той самий місяць: червень називав і липень, листопад — жовтень, грудень — листопад. У тій самій статті наведено й приклади давніх назв: лютий називали «тим, що гріє боки» (у латинській транслітерації IEU — bokohrii), а грудень — «холодним» (studen).

В етимологічному словнику теж є приклади розбіжностей. Сербохорватське листопад — це жовтень, чеське květen (відповідник українського квітень) — травень, польське czerwiec (відповідник червень) — червень. Навіть схожі за формою назви в сусідній мові можуть бути зсунуті на місяць.

Російські назви місяців належать до іншої традиції. Наприклад, лютий російською — февраль, і стаття етимологічного словника февраль пояснює, що це слово в російській та інших мовах походить через середньовічну грецьку від латинського februarius (місяць очисних обрядів). Про відмінності між українською і російською ми писали й у статті Чим українська мова відрізняється від російської.

Назви днів тижня

День	Українською	Пояснення словника
Понеділок	понеді́лок	Від «після неділі». Словник визначає як «перший день тижня (після неділі)»
Вівторок	вівто́рок	Від «другий». Другий день, якщо понеділок вважати першим
Середа	середа́	Від «середина (тижня)»
Четвер	четве́р	―
П’ятниця	п’я́тниця	Словник визначає як «п’ятий день (після неділі)»
Субота	субо́та	―
Неділя	неді́ля	Від вислову «не ділати» (не працювати). Первісне значення — «день, коли не працюють, день відпочинку». Словник зазначає, що в розмовній мові слово означає й «тиждень»

Щоб сказати «в понеділок», «у п’ятницю», після прийменника у (в) назву дня змінюють. У прикладах двадцятитомного словника трапляються в понеділок, у вівторок, у п’ятницю, у неділю. В іменниках жіночого роду п’ятниця і неділя закінчення змінюється на -у, -ю. У середа́ в цій формі пересувається й наголос: у се́реду (за таблицею словозміни «Словників України online»).

Коли вживають назву місяця, як-от «у березні», форма інша. У прикладах словника — в липні, у вересні, в жовтні: закінчення змінюється на -і.

Дату пишуть у порядку «день.місяць.рік»

У документах органів влади України дату пишуть у порядку день, місяць, рік. Пункт 32 «Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади», затвердженої постановою Кабінету Міністрів № 55 від 17 січня 2018 року, встановлює, що в цифровому записі день і місяць пишуть двома цифрами кожен, розділяючи крапкою, рік — чотирма цифрами, а в кінці крапку не ставлять; приклад — 02.12.2017.

Тим, хто звик до японського запису (2017年12月2日, 2017/12/2), легко помилково прочитати 02.12.2017 як «12 лютого». В українських документах перші дві цифри — день, а середні — місяць.

Той самий пункт 32 встановлює, що в текстах нормативно-правових актів і фінансових документах використовують словесно-цифровий спосіб запису з назвою місяця (02 грудня 2017 року). Якщо день позначено однією цифрою, перед нею також ставлять 0.

Місяць стоїть у родовому відмінку

Грудня в записі 02 грудня 2017 року — це родовий відмінок від гру́день. У датах назви місяців стоять у родовому відмінку. Правопис 2019 року наводить як приклад дати 1 січня 2000 року, а в розділі про відмінювання іменників зазначає, що назви місяців у родовому відмінку мають закінчення -а, -я, і наводить приклади січня, листопада.

З листопад треба бути уважним. Той самий правопис розрізняє родовий відмінок листопада (місяць) і листопаду (явище опадання листя). Двадцятитомний словник теж подає для листопад два значення: «опадання листя (родовий -у)» і «одинадцятий місяць (родовий -а)».

День читають порядковим числівником

Уголос число дня називають порядковим числівником («перше», «п’яте») у середньому роді. У правописі 2019 року є такі приклади.

• пе́рше бе́резня (1 березня)
• Сьогодні п’яте лю́того. (Сьогодні 5 лютого)
• П’ятого лю́того 2018 ро́ку (5 лютого 2018 року — коли саме)

У реченні «сьогодні яке число» вживають п’яте, а на запитання «якого числа» — п’ятого: форма порядкового числівника змінюється. Правопис зазначає, що порядкові числівники зазвичай пишуть словами, а в цифровому записі приєднують закінчення через дефіс, як-от 5-й, проте в датах закінчення не пишуть (1 січня 2000 року).

Рік — теж порядковим, і змінюється лише останнє слово

Рік теж читають порядковим числівником. У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово. У прикладах правопису «1991 року» — ти́сяча дев’ятсо́т дев’яно́сто пе́ршого (року), «у 2018 році» — у дві ти́сячі вісімна́дцятому (році). Частина ти́сяча дев’ятсо́т дев’яно́сто (1990) не змінюється, змінюється лише останнє «першого», «вісімнадцятому».

Поєднання числівників з іменниками

Числівники від 1 до 10 у таблиці відмінювання правопису 2019 року записано так.

Число	Українською	Примітка
1	оди́н / одна́ / одне́	Форма змінюється за родом: чоловічий, жіночий, середній
2	два / дві	дві — з іменниками жіночого роду
3	три
4	чоти́ри
5	п’ять
6	шість
7	сім
8	ві́сім
9	де́в’ять
10	де́сять

Форма іменника, що поєднується з числівником, залежить від числа. Основних моделей три.

• 1: оди́н, одна́, одне́ змінюються за родом іменника. Іменник — без змін (в однині)
• 2–4: іменник стоїть у формі множини. Правопис зазначає, що іменники чоловічого роду з два, три, чотири мають закінчення -и, -і, і наводить приклади два хло́пці, три робітники́, чотири слухачі́
• 5 і більше: іменник стоїть у родовому відмінку множини. Двадцятитомний словник у статті п’ять позначає «кого, чого» (тобто керує родовим відмінком) і наводить приклад п’ять синів

У поєднанні з 2–4 в деяких словах змінюється навіть місце наголосу. За таблицею словозміни «Словників України online», множина від середа́ — се́реди, але в таблиці є примітка «але дві, три, чотири середи́»: з числівником наголос переходить на кінець.

Числівники теж відмінюються. За правописом, числівники від 11 до 19, 20 і 30 відмінюються як п’ять, а в складених числівниках змінюються всі слова. Приклад із правопису — з чотирьохсо́т сімдесяти́ восьми́ ти́сяч шестисо́т п’ятдесяти́ дев’яти́ (гривень), тобто «з 478 659 гривень»: усі сім слів, що позначають число, стоять у родовому відмінку.

Коли знаєш запис дат і назви днів тижня та місяців, можна прочитати дату в листі чи строк у документі. Про різницю в часі з Україною ми писали в статті Київ відстає від Японії на 7 годин, улітку — на 6.