у Львові і в Одесі: чергування у — в та і — й в українській мові

Серед прикладів в українському правописі (правопис) стоять поруч два речення: Діти побували у Львові та Вона побувала в Одесі. Прийменник зі значенням «куди, де» в одному має форму у, а в другому — в. Значення однакове. Різниця — в тому, які звуки стоять поруч.

В українській мові є кілька слів, форму яких обирають залежно від сусідніх звуків: прийменники у і в, сполучник і та й, прийменник з — із — зі. Далі зводимо ці правила за «Українським правописом», що 28 березня 2026 року набрав чинності як стандарт державної мови (далі — стандарт 2026 року), редакцією 2019 року, на якій він ґрунтується, 4-м виданням правопису 1993 року, а також за енциклопедією «Українська мова. Енциклопедія» (2-ге видання, 2004; далі — енциклопедія), укладеною Інститутом мовознавства та Інститутом української мови НАН України, і за академічними словниками. Перевірено станом на вересень 2026 року.

Навіщо змінювати форму: милозвучність

Параграфи §23–§25 стандарту 2026 року починаються з однакового обґрунтування: щоб уникнути важких для вимови збігів приголосних або збігу голосних і досягти «милозвучності».

Стаття енциклопедії «Милозвучність» (автор В. С. Калашник) визначає її як здатність звукової системи мови звучати плавно. Як засоби милозвучності в сучасній літературній мові стаття наводить варіанти форм слів: в — у — ув — уві — ві, від — од, з — зі — із, би — б, же — ж, і — й, хоч — хоча — і пише, що такі випадки називають «орфоепічними чергуваннями» (орфоепічні чергування). Та сама стаття пише, що українську мову за милозвучністю порівнюють з італійською, але не вказує, хто саме так порівнював.

Де пишемо у, а де в

§23 стандарту 2026 року так визначає вживання прийменників у, в і початкових у-, в-. Основне: у — щоб уникнути збігу приголосних, в — щоб уникнути збігу голосних.

У примітках стандарт наводить і видозмінені форми у, в: перед збігом приголосних — уві, вві (уві сні), а в художніх творах трапляється ув перед голосним (ув очі).

Слова, які завжди пишемо з у або з в

Є й слова, форма яких не залежить від сусідніх звуків. Пункт 3 §23 як слова, що завжди пишуться з у, наводить увага, умова, установа, Угорщина, Умань тощо, а як слова, що завжди пишуться з в, — влада, власний, вплив тощо.

Є й слова, у яких у та в розрізняють значення. Стандарт наводить пари удача і вдача, уклад і вклад, управа і вправа, уступ і вступ. В 11-томному словнику удача пояснено як успіх, щасливий перебіг справи, а в 20-томному вдача — як характер людини. Назву країни Україна в поезії писали також Вкраїна, зазначає стандарт.

Це чергування важливе й тоді, коли шукаєте слово в словнику. Якщо в онлайн-версії 20-томного словника шукати ВЗЯ́ТИ, з’являється «див. узя́ти», а пояснення подано в гаслі на у. В 11-томному словнику гасло має вигляд «УЗЯТИ (ВЗЯТИ)». Слово, якого не знайшли на в, варто пошукати на у, і навпаки. Про те, як читати гасла словників, ідеться в статті про користування українськими словниками.

і та й

Сполучник і — й і початкові і- та й- розрізняють за тим самим принципом (§24).

• і: між приголосними (Вірю в пам’ять і серце людське), після крапки, коми тощо перед приголосним, на початку речення чи слова (І долом геть собі село…, Шевченко)
• й: між голосними (У садку співали Ольга й Андрій), між голосним і приголосним (Навчає баєчка великого й малого)
• На початку слова так само: форма змінюється, як у Він іде і Вона йде, Він, імовірно, … і Висока ймовірність

Однак є випадки, коли завжди вживають і: при зіставленні двох понять (батьки і діти, правда і кривда) і перед словами, що починаються на й, є, ї, ю, я (Ольга і Йосип, Світлана і Єва). Після й, я, ю, є, ї як сполучник уживають і або та, визначає також стандарт.

з, із, зі, зо

Прийменник з (у значеннях «звідки» і «разом із») має форми із, зі, зо (§25).

• з: перед голосним (Диктант з української мови), на початку речення перед приголосним (крім з, с, ц і ж, ч, ш; З лісу потягло прохолодою), між голосним і приголосним (я з любов’ю)
• із: переважно перед однією з літер з, с, ц, ж, ч, ш (із золота, із села, із шовку)
• зі: перед збігом приголосних, що починається з з, с, ш тощо (зі школи, зі Львова, зі зброєю)
• зо: перед два, три та перед мною (Проспав зо три години)

Стандарт зазначає, що іноді можливі і із, і зі, і наводить поруч Тихович разом із сходом сонця… (Коцюбинський) і Він устав разом зі сходом сонця.

Порівняння правописів 1993, 2019 і 2026 років

З кожною новою редакцією правопису формулювання цих правил потроху змінювалися. Зводимо номери параграфів і зміст.

Колишня назва: від «чергування» до «вживання»

Змінилася й назва правила. §11 редакції 1993 року починався словами «В українській мові чергуються … прийменники у, в». Енциклопедія теж пояснює це явище як різновид «чергування» (чергування). Заголовок §23 редакції 2019 року — «Позиції вживання прийменників і префіксів У та В», а стандарту 2026 року — «Уживання прийменників У, В і початкових У-, В-». Стандарт 2026 року називає у-, в- на початку слова не «префіксами» (префікс), а «початковими» (початкові).

На початку речення — лише у?

Є й пункти, у яких редакції розходяться. §23 редакції 2019 року визначав, що на початку речення чи слова перед приголосним уживають у, і як приклад наводив лише У лісі пахло квітами. Стандарт 2026 року додав до того самого пункту примітку, що на початку речення чи слова можна вживати також в і в-, і як приклади навів В лісі пахло квітами, Вгорі яскраво сяяло сонце, Внаслідок зливи пошкоджено дороги.

Водночас Міністерство культури пояснює зміни в стандарті 2026 року як редакційні виправлення: виправлення друкарських помилок і повторів, уточнення формулювань без зміни норм, додавання прикладів, вилучення з прикладів назв, пов’язаних із державою-агресором та її союзниками, — і зазначає, що на усталені для користувачів правописні норми це не впливає. Залежно від того, чи текст написано за редакцією 2019 року, чи за стандартом 2026 року, у і в на початку речення можуть виглядати по-різному — якщо це мати на увазі, помилок у прочитанні буде менше. Про те, як правопис 2019 року 2026 року став стандартом державної мови, ідеться в статті про правопис 2019 року, що через сім років став «стандартом державної мови».

У художніх творах від правила можна відступати

Кожна редакція правопису визнає, що бувають тексти, які відступають від цього правила. Редакція 2019 року пояснює відступи від чергування у — в ритмомелодикою або мовними вподобаннями автора, а стандарт 2026 року пише, що в художніх творах можливі відступи, зумовлені ритмомелодикою. Згадки про мовні вподобання автора в стандарті 2026 року немає. Якщо у віршах чи текстах пісень трапляється форма, що не відповідає правилу, це не обов’язково друкарська помилка.

Про українські літери й звуки загалом ідеться також у статті про те, чим відрізняються українська і російська мови.