Зняли з показу через дев’ять днів: «Земля» Олександра Довженка
Німий фільм Олександра Довженка «Земля», що вийшов у Києві 8 квітня 1930 року, зазнав нападок московських критиків і через 9 днів зник із радянських кінотеатрів. Того ж літа його показали в Західній Європі, де фільм оцінили, а 1958 року в Брюсселі міжнародне опитування кінокритиків назвало його одним із 12 шедеврів історії кіно. Розповідаємо про зміст фільму, про те, як його зняли з показу, і про подальшу долю режисера.
8 квітня 1930 року в київському кінотеатрі вийшов німий фільм режисера Олександра Довженка «Земля». За даними Довженко-Центру — найбільшого кіноархіву України, — уже через 9 днів покази припинили. А через 28 років, 1958-го, міжнародні кінокритики, які зібралися в Брюсселі, назвали цей фільм одним із 12 шедеврів історії кіно.
В опитуванні «Найкращі фільми в історії українського кіно», яке Довженко-Центр провів 2021 року, «Земля» посіла 2-ге місце. Це визначний український фільм, який спершу відкинули в самому Радянському Союзі, а оцінили за кордоном.
Історія села, куди прибув трактор
За даними Довженко-Центру, «Землю» зняли 1930 року на Київській кінофабриці Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) — кіновідомства Української Соціалістичної Радянської Республіки. Тривалість — 79 хвилин, оператор — Данило Демуцький, у головних ролях — Семен Свашенко, Степан Шкурат, Юлія Солнцева та інші.
Дія відбувається наприкінці 1920-х років в українському селі, де почалася колективізація сільського господарства. Довженко-Центр так переказує сюжет: молодий комуніст Василь за допомогою сільського партосередку здобуває трактор і розорює межі «куркульських полів», стираючи їх. За свій запал він платить високу ціну.
Кінокритик Сергій Ксаверов у статті для українського історичного журналу «Локальна історія» (8 квітня 2024 року) пише, що фільм починається сценою, де в яблуневому саду тихо помирає старий Семен; що Василя, який уночі, пританцьовуючи, повертається додому, застрелюють; що батько Опанас проганяє священника, а селяни несуть труну, співаючи «нових пісень». Смерть показано як початок нового життя, і тому, на думку Ксаверова, фільм відрізняється від звичайного радянського пропагандистського кіно.

Зйомки почалися наприкінці червня 1929 року в селі Яреськи на Полтавщині (сайт історії кіно «ВУФКУ» Довженко-Центру).
Як фільм зник за дев’ять днів
Сайт історії кіно «ВУФКУ» Довженко-Центру простежує шлях фільму від створення до зняття з показу.
| Час | Подія |
|---|---|
| Травень 1929 року | Довженко береться за сценарій на тему колективізації. 24 травня оголошено про початок роботи над фільмом |
| Кінець червня — вересень 1929 року | Зйомки в селі Яреськи. У вересні група повертається до Києва і продовжує знімати в районі Голосієва та Китаєва |
| Грудень 1929 року | Завершено монтаж |
| 26 січня 1930 року | Комісія ВУФКУ високо оцінює фільм і приймає його. На перегляді присутній нідерландський режисер Йоріс Івенс |
| Березень 1930 року | На обговореннях перед прем’єрою лунає критика. 24 березня фільм переглядає Всесоюзна центральна рада професійних спілок |
| Початок квітня 1930 року | Поет Дем’ян Бєдний нападає на фільм у віршованій рецензії («ВУФКУ» датує її 4 квітня) |
| 8 квітня 1930 року | У Києві виходить версія з деякими скороченнями |
| Через 9 днів після прем’єри | Фільм зникає з радянських кінотеатрів |
Довженко-Центр називає Бєдного «придворним поетом Сталіна». За даними «ВУФКУ», його рецензія закидала фільму незрозумілість для масового глядача, недостатнє засудження куркулів і сцену з оголеною жінкою. Довженко-Центр пише, що фільм звинуватили в «біологізмі» та «натуралізмі» і зняли з показу. Згадана стаття в «Локальній історії» повідомляє, що 17 квітня центральний орган кіноцензури (Головний репертуарний комітет, Головрепертком) рекомендував припинити покази. В Україні фільм оцінювали прихильніше: поет Микола Бажан написав схвальну рецензію, але в журналі вона вийшла вже в травні 1930 року, після того як покази припинили.
Літо визнання за кордоном
Поки в СРСР фільм зупинили, з червня 1930 року його почали показувати в Західній Європі. За даними «ВУФКУ», Довженко разом із дружиною, акторкою Юлією Солнцевою, і оператором Демуцьким улітку й восени 1930 року їздив Європою, а фільм показували в Німеччині, Чехословаччині, Франції, Великій Британії, Нідерландах та інших країнах. Довженко-Центр пише, що відгуки іноземної преси були «загалом схвальними».
Режисер згодом переїжджає до Москви
За «Енциклопедією історії України» Інституту історії України НАН України, Довженко народився 1894 року в селянській родині в Сосницькому повіті Чернігівської губернії. Працював учителем, а в грудні 1919 року в Житомирі його заарештувала таємна поліція за службу в армії Української Народної Республіки. На початку 1920-х років він працював у складі українських дипломатичних місій у Варшаві та Берліні, малював газетні карикатури в Харкові, а 1926 року став кінорежисером на Одеській кінофабриці.
Internet Encyclopedia of Ukraine (видання Канадського інституту українських студій Альбертського університету, CIUS; далі — IEU) називає «Звенигору» (1927) фільмом, який вважають «початком українського національного кіно», а головними його творами — три німі фільми: «Звенигору», «Арсенал» (1929; японська назва — 武器庫) і «Землю». IEU пише далі, що за «Землю» і наступний фільм «Іван» (1932) Довженка жорстко критикували як «українського націоналіста», його змусили переїхати до Москви, і до смерті 25 листопада 1956 року він жив «ніби у вигнанні». Кіноповість «Україна в огні», написану під час Другої світової війни, Сталін заборонив друкувати як націоналістичну.
1958 рік: 12 фільмів Брюсселя
1958 року в Брюсселі відбулося міжнародне опитування кінокритиків різних країн про «найкращі фільми в історії кіно». IEU пише, що «1958 року міжнародне журі зарахувало „Землю“ до 12 найкращих фільмів світового кіно», а Довженко-Центр — що на міжнародному зібранні кінокритиків у Брюсселі 1958 року фільм назвали серед 12 найкращих. «Енциклопедія історії України» так само зазначає: «один із 12 найкращих фільмів».
Отже, фільм, який зняли з показу через 9 днів після прем’єри, через два роки після смерті режисера визнали світовою класикою. Довженко-Центр пише, що фільм «відкрили заново вже після смерті режисера, і він здобув світову славу».
«Земля» сьогодні
2012 року Довженко-Центр відреставрував фільм, і версію з новою музикою українського гурту «ДахаБраха» вперше показали 21 липня 2012 року на Одеському міжнародному кінофестивалі. 2017 року співачка Мар’яна Садовська створила до фільму іншу музику.
В Японії фільм відомий під назвою 大地 («Земля»), і деякі японські кінобази даних зазначають країною виробництва «СРСР». Саме тому японські джерела називають «радянським фільмом» картину, зняту 1930 року на кіностудії Української Соціалістичної Радянської Республіки; що означає вислів «український фільм», ми розбираємо в статті «Український фільм» може означати п’ять різних речей: країна виробництва, місце дії, автори. Ім’я режисера в японській літературі теж часто подають у російському прочитанні — アレクサンドル・ドヴジェンコ (Aleksandr), а в одній статті, виданій Центром слов’янських досліджень Університету Хоккайдо, автор зазначає, що за українською формою ім’я звучить «Олександр», але все ж використовує російське прочитання.
Колективізація, якій присвячено фільм, через два роки після його прем’єри, у 1932–33 роках, призвела до голоду в Україні — Голодомору (Скільки людей загинуло під час Голодомору: чому оцінки коливаються від 2,6 до 5 мільйонів). Ксаверов пише, що сам Довженко «щиро вірив» у те, що знімав. «Земля» — фільм про початок колективізації, знятий ще до того голоду.
Джерела й історія статті
Джерела та довідкові матеріали
- Землясценарій у травні 1929 року; анонс 24 травня; село Яреськи наприкінці червня; монтаж у грудні; комісія ВУФКУ та Йоріс Івенс 26 січня 1930 року; ВЦРПС 24 березня; рецензія Бєдного 4 квітня; прем’єра скороченої версії 8 квітня; зняття з показу через 9 днів; показ у Європі з червня 1930 року; Брюссель 1958 року; реставрація 2012 року і ДахаБраха; Садовська 2017 року; 2-ге місце в опитуванні 2021 року
Видавець: Довженко-Центр(ВУФКУ. Lost & Found) · Перевірено: 2026-09-24 - "ЗЕМЛЯ" (1930) ДОВЖЕНКА ІЗ МУЗИЧНИМ СУПРОВОДОМ НАЖИВО МАР’ЯНИ САДОВСЬКОЇдані про фільм: 1930, Київська кінофабрика ВУФКУ, 79 хв, оператор Демуцький, актори, сюжет; зняття з показу через 9 днів і звинувачення в «біологізмі» та «натуралізмі»; показ у Європі й схвальні відгуки; повторне відкриття після смерті режисера; Брюссель 1958 року; 21 липня 2012 року, Одеський міжнародний кінофестиваль
Видавець: Довженко-Центр · Перевірено: 2026-09-24 - DVD-БОКС "ДОВЖЕНКО. ТРИЛОГІЯ"13 січня 2015 року; прем’єра «Землі» 8 квітня 1930 року в Києві, ВУФКУ (Київ), 79 хв
Видавець: Довженко-Центр · Перевірено: 2026-09-24 - Фільм, що так і не став пропагандоюСергій Ксаверов, 8 квітня 2024 року; сюжет; рекомендація Головреперткому 17 квітня; рецензія Бєдного; рецензія Бажана в номері за травень 1930 року
Видавець: Локальна історія · Перевірено: 2026-09-24 - ДОВЖЕНКО Олександр Петровичнар. 1894 року, Сосницький повіт; арешт у грудні 1919 року; Варшава й Берлін; кіно з 1926 року; 12 фільмів у Брюсселі 1958 року; переїзд до Москви 1933 року
Видавець: Інститут історії України НАН України(Енциклопедія історії України) · Перевірено: 2026-09-24 - Dovzhenko, Oleksanderнар. 1894 року, пом. 25 листопада 1956 року в Москві; «Звенигора», «Арсенал», «Земля»; критика як націоналіста; переїзд до Москви; заборона публікації «України в огні»; 12 фільмів 1958 року; стаття з 1-го тому, виданого 1984 року
Видавець: Internet Encyclopedia of Ukraine(CIUS) · Перевірено: 2026-09-24 - 井上徹「ドヴジェンコ無声映画における身体――『大地』を中心に――」японська назва фільму; примітка про те, чому ім’я подано в російському прочитанні
Видавець: 北海道大学スラブ研究センター · Перевірено: 2026-09-24 - 大地(1930)作品情報країна виробництва зазначена як «СРСР», японська назва
Видавець: 映画.com · Перевірено: 2026-09-24
Якщо ви знайшли помилку в статті, повідомте нам через розділ Виправлення. Після перевірки ми зазначимо у статті, що і чому було виправлено.
