Зняли з показу через дев’ять днів: «Земля» Олександра Довженка

8 квітня 1930 року в київському кінотеатрі вийшов німий фільм режисера Олександра Довженка «Земля». За даними Довженко-Центру — найбільшого кіноархіву України, — уже через 9 днів покази припинили. А через 28 років, 1958-го, міжнародні кінокритики, які зібралися в Брюсселі, назвали цей фільм одним із 12 шедеврів історії кіно.

В опитуванні «Найкращі фільми в історії українського кіно», яке Довженко-Центр провів 2021 року, «Земля» посіла 2-ге місце. Це визначний український фільм, який спершу відкинули в самому Радянському Союзі, а оцінили за кордоном.

Історія села, куди прибув трактор

За даними Довженко-Центру, «Землю» зняли 1930 року на Київській кінофабриці Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) — кіновідомства Української Соціалістичної Радянської Республіки. Тривалість — 79 хвилин, оператор — Данило Демуцький, у головних ролях — Семен Свашенко, Степан Шкурат, Юлія Солнцева та інші.

Дія відбувається наприкінці 1920-х років в українському селі, де почалася колективізація сільського господарства. Довженко-Центр так переказує сюжет: молодий комуніст Василь за допомогою сільського партосередку здобуває трактор і розорює межі «куркульських полів», стираючи їх. За свій запал він платить високу ціну.

Кінокритик Сергій Ксаверов у статті для українського історичного журналу «Локальна історія» (8 квітня 2024 року) пише, що фільм починається сценою, де в яблуневому саду тихо помирає старий Семен; що Василя, який уночі, пританцьовуючи, повертається додому, застрелюють; що батько Опанас проганяє священника, а селяни несуть труну, співаючи «нових пісень». Смерть показано як початок нового життя, і тому, на думку Ксаверова, фільм відрізняється від звичайного радянського пропагандистського кіно.

Зйомки почалися наприкінці червня 1929 року в селі Яреськи на Полтавщині (сайт історії кіно «ВУФКУ» Довженко-Центру).

Як фільм зник за дев’ять днів

Сайт історії кіно «ВУФКУ» Довженко-Центру простежує шлях фільму від створення до зняття з показу.

Довженко-Центр називає Бєдного «придворним поетом Сталіна». За даними «ВУФКУ», його рецензія закидала фільму незрозумілість для масового глядача, недостатнє засудження куркулів і сцену з оголеною жінкою. Довженко-Центр пише, що фільм звинуватили в «біологізмі» та «натуралізмі» і зняли з показу. Згадана стаття в «Локальній історії» повідомляє, що 17 квітня центральний орган кіноцензури (Головний репертуарний комітет, Головрепертком) рекомендував припинити покази. В Україні фільм оцінювали прихильніше: поет Микола Бажан написав схвальну рецензію, але в журналі вона вийшла вже в травні 1930 року, після того як покази припинили.

Літо визнання за кордоном

Поки в СРСР фільм зупинили, з червня 1930 року його почали показувати в Західній Європі. За даними «ВУФКУ», Довженко разом із дружиною, акторкою Юлією Солнцевою, і оператором Демуцьким улітку й восени 1930 року їздив Європою, а фільм показували в Німеччині, Чехословаччині, Франції, Великій Британії, Нідерландах та інших країнах. Довженко-Центр пише, що відгуки іноземної преси були «загалом схвальними».

Режисер згодом переїжджає до Москви

За «Енциклопедією історії України» Інституту історії України НАН України, Довженко народився 1894 року в селянській родині в Сосницькому повіті Чернігівської губернії. Працював учителем, а в грудні 1919 року в Житомирі його заарештувала таємна поліція за службу в армії Української Народної Республіки. На початку 1920-х років він працював у складі українських дипломатичних місій у Варшаві та Берліні, малював газетні карикатури в Харкові, а 1926 року став кінорежисером на Одеській кінофабриці.

Internet Encyclopedia of Ukraine (видання Канадського інституту українських студій Альбертського університету, CIUS; далі — IEU) називає «Звенигору» (1927) фільмом, який вважають «початком українського національного кіно», а головними його творами — три німі фільми: «Звенигору», «Арсенал» (1929; японська назва — 武器庫) і «Землю». IEU пише далі, що за «Землю» і наступний фільм «Іван» (1932) Довженка жорстко критикували як «українського націоналіста», його змусили переїхати до Москви, і до смерті 25 листопада 1956 року він жив «ніби у вигнанні». Кіноповість «Україна в огні», написану під час Другої світової війни, Сталін заборонив друкувати як націоналістичну.

1958 рік: 12 фільмів Брюсселя

1958 року в Брюсселі відбулося міжнародне опитування кінокритиків різних країн про «найкращі фільми в історії кіно». IEU пише, що «1958 року міжнародне журі зарахувало „Землю“ до 12 найкращих фільмів світового кіно», а Довженко-Центр — що на міжнародному зібранні кінокритиків у Брюсселі 1958 року фільм назвали серед 12 найкращих. «Енциклопедія історії України» так само зазначає: «один із 12 найкращих фільмів».

Отже, фільм, який зняли з показу через 9 днів після прем’єри, через два роки після смерті режисера визнали світовою класикою. Довженко-Центр пише, що фільм «відкрили заново вже після смерті режисера, і він здобув світову славу».

«Земля» сьогодні

2012 року Довженко-Центр відреставрував фільм, і версію з новою музикою українського гурту «ДахаБраха» вперше показали 21 липня 2012 року на Одеському міжнародному кінофестивалі. 2017 року співачка Мар’яна Садовська створила до фільму іншу музику.

В Японії фільм відомий під назвою 大地 («Земля»), і деякі японські кінобази даних зазначають країною виробництва «СРСР». Саме тому японські джерела називають «радянським фільмом» картину, зняту 1930 року на кіностудії Української Соціалістичної Радянської Республіки; що означає вислів «український фільм», ми розбираємо в статті «Український фільм» може означати п’ять різних речей: країна виробництва, місце дії, автори. Ім’я режисера в японській літературі теж часто подають у російському прочитанні — アレクサンドル・ドヴジェンコ (Aleksandr), а в одній статті, виданій Центром слов’янських досліджень Університету Хоккайдо, автор зазначає, що за українською формою ім’я звучить «Олександр», але все ж використовує російське прочитання.

Колективізація, якій присвячено фільм, через два роки після його прем’єри, у 1932–33 роках, призвела до голоду в Україні — Голодомору (Скільки людей загинуло під час Голодомору: чому оцінки коливаються від 2,6 до 5 мільйонів). Ксаверов пише, що сам Довженко «щиро вірив» у те, що знімав. «Земля» — фільм про початок колективізації, знятий ще до того голоду.