Від реєстру відбудови до системи публічних інвестицій: як працює українська DREAM

Коли в Україні витрачають публічні кошти на відновлення укриттів у школах чи лікарень, на ремонт доріг або водогонів, такий проєкт реєструють і оприлюднюють в урядовій електронній системі. Це DREAM. На сайті dream.gov.ua будь-хто може побачити щодо кожного проєкту, що саме робиться, хто це робить і за які кошти.

DREAM з’явилася 2022 року як «експериментальний проєкт» для відбудови, а рішенням уряду в липні 2026 року її перевизначили як систему для всіх державних публічних інвестицій. Далі послідовно розглянуто рішення уряду, на яких вона ґрунтується, організації, що нею керують, етапи, через які проходить проєкт, і кількість проєктів у системі — за текстами актів і оприлюдненими цифрами станом на вересень 2026 року. Те, що DREAM існує, і те, чи можна за нею відстежити результати, — різні речі; про це йдеться у статті про те, що стоїть за заявами «відбудова просунулася». Ця стаття йде далі й розглядає саму систему.

Листопад 2022 року: дворічний «експериментальний проєкт»

Першою підставою стала постанова Кабінету Міністрів № 1286 від 15 листопада 2022 року. За поданням Міністерства інфраструктури вона дозволила як дворічний експериментальний проєкт створити й запустити «єдину цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему». Метою системи визначено автоматизацію планування фінансування відновлення й відбудови пошкоджених об’єктів та моніторинг ходу робіт і використання коштів.

Порядок, затверджений тією самою постановою (у редакції після змін березня 2025 року), визначає власником системи державу, міністерством, що здійснює права власника від імені держави, — Міністерство розвитку громад та територій (Мінрозвитку), а технічним адміністратором — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури (Агентство відновлення). У ньому також сказано, що державну таємницю до системи не вносять, публічну інформацію оприлюднюють відповідно до закону про доступ до публічної інформації, а витрати покривають зокрема коштом технічної допомоги міжнародних організацій та урядів іноземних держав.

Міжнародна організація Open Contracting Partnership (OCP), яка підтримує український уряд у розробленні й супроводі системи, у статті за серпень 2023 року пояснює, що DREAM запрацювала в тестовому режимі англійською та українською мовами з березня 2023 року й була представлена в червні 2023 року на Конференції з питань відновлення України в Лондоні.

Хронологія: від експерименту з відбудови до системи публічних інвестицій

Колишні й нинішня назви

Офіційна назва змінювалася двічі. У постанові 2022 року це була система управління процесом відбудови інфраструктури. Після змін травня 2023 року — єдина цифрова інтегрована інформаційно-аналітична система управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівельних об’єктів, об’єктів інфраструктури. З постанови № 945 липня 2026 року — цифрова інтегрована інформаційно-аналітична система підготовки й моніторингу публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій (DREAM). Центр назви змістився з «відбудови» на «публічні інвестиції».

Слова, від яких походить англійська абревіатура DREAM, у джерелах теж трохи різняться. Стаття OCP 2023 року пише Digital Reconstruction Ecosystem for Accountable Management, а нинішній сайт — Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management. Обидва варіанти означають «цифрова екосистема відновлення для підзвітного управління».

Що визначила постанова липня 2026 року

Постанова Кабінету Міністрів № 945 від 15 липня 2026 року визначила DREAM складовою «єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями». Система складається з трьох частин: центральної бази даних, електронних кабінетів користувачів і публічного порталу (dream.gov.ua). Портал призначено для того, щоб оприлюднювати публічну інформацію із системи безоплатно й у формі, доступній для негайного перегляду.

Серед завдань системи положення називає складання середньострокових планів публічних інвестицій держави, областей і громад, реєстрацію проєктів і стандартизацію їхніх показників, галузеве оцінювання та визначення пріоритетів, формування переліку проєктів (портфеля), моніторинг підготовки й реалізації та оцінювання після завершення. Також ідеться про присвоєння кожному проєкту унікального номера, оприлюднення у форматі відкритих даних і використання технологій штучного інтелекту.

Серед державних систем, з якими взаємодіє DREAM, положення називає інформаційні системи державного й місцевих бюджетів, електронну систему закупівель Prozorro, портал оприлюднення інформації про використання публічних коштів, електронну систему у сфері будівництва, реєстр юридичних осіб, реєстр пошкодженого та знищеного внаслідок війни майна тощо. Самі закупівельні процедури відбуваються в Prozorro, а DREAM отримує цю інформацію. Концепція червня 2026 року (розпорядження № 547-р) також визначає роль електронної системи закупівель як «проведення закупівельних процедур, пов’язаних із проєктами».

Станом на вересень 2026 року керівні організації змінюються

Постанова № 945 визначає власником системи державу, а суб’єктом, що здійснює права власника від імені держави, — Мінрозвитку. Технічним адміністратором замість Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури стає державне підприємство «Реінтеграція та відновлення» (ДП «Реінтеграція та відновлення»). Мінрозвитку й Агентство відновлення мають передати систему цьому підприємству протягом 3 місяців з дня набрання постановою чинності.

Проте через 2 дні після постанови № 945, 17 липня 2026 року, постановою Кабінету Міністрів № 963 Мінрозвитку перейменували на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, а окремо утворили міністерство з питань регіонів, територій і внутрішньо переміщених осіб. Постанова № 1051 серпня 2026 року доручає створювати технічні механізми на базі DREAM Міністерству економіки та Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту. Водночас на 27 вересня 2026 року в нижній частині dream.gov.ua зазначено, що систему розробляє й супроводжує міністерство з питань регіонів, територій і внутрішньо переміщених осіб. Рішення уряду і написи на сайті поки не узгоджені.

Поточне розроблення веде також «Офіс підтримки DREAM», яким опікується OCP. За даними OCP, у Києві працює команда з понад 30 осіб, а розроблення сайту фінансують уряди Великої Британії та Норвегії (за написом на сайті).

Етапи, через які проходить проєкт

За положенням і концепцією червня 2026 року, проєкт загалом проходить «передінвестиційний етап» та «інвестиційний етап» і опрацьовується в системі в такому порядку.

• Ініціатор — громада, міністерство тощо — реєструє проєкт і вносить обґрунтування потреби, економічної доцільності та матеріали попередніх досліджень
• Профільне міністерство чи інший орган оцінює проєкти за галузями, визначає пріоритети й формує галузеві переліки проєктів
• Після експертного оцінювання проєкт включають до «єдиного проєктного портфеля» держави, області чи громади
• Забезпечення фінансуванням, закупівлі та хід робіт фіксують і відстежують
• Після завершення проводять підсумкове оцінювання, а для великих проєктів — ще й післяінвестиційне

У розділі поширених запитань сайту DREAM пояснено, що на кожному етапі дані оприлюднюють відповідно до міжнародного стандарту відкритих даних (Стандарту даних відкритих договорів, OCDS).

Скільки проєктів у системі

За підсумком, який 27 вересня 2026 року показувала головна сторінка dream.gov.ua, зареєстровано 14 611 проєктів. За станом фінансування: повністю профінансовано 1 379, частково — 3 063, без фінансування — 10 169. Тобто більшість проєктів перебуває на етапі пошуку коштів.

Цифри різняться, бо рахують різне

Цифри щодо DREAM сильно залежать від того, що саме рахували. Ось три оприлюднення приблизно одного часу поруч.

OCP і сама пише, що не можна стверджувати, ніби всі понад 14 000 проєктів у портфелях підготовлені до стадії, коли в них можна одразу інвестувати. Причина, за OCP, у тому, що багато малих громад за короткий час подавали документи під нову процедуру. Кількість — це «скільки зареєстровано», а не «скільки робіт завершено».

Оцінка збитків і компенсація за зруйноване житло

Більшість проєктів у DREAM — це відновлення будівель та інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Оцінку збитків і вартості відновлення розглянуто у статті про оцінку вартості відновлення, а програму компенсації за приватне житло — у статті про «єВідновлення».