До якого класу можна вчитися угорською? Шість років довкола статті 7 Закону «Про освіту»

На крайньому заході України, у Закарпатській області, що межує з Угорщиною, компактно живуть угорці. За Всеукраїнським переписом населення 2001 року, угорців в Україні було 156 600 (0,3% населення), з них 151 500 жили в Закарпатській області й становили 12,1% її населення. У місті Берегове цієї області угорці становили 48,1% мешканців. Перепис в Україні проводили лише цей один раз, тож новіших офіційних даних про їхню кількість немає.

Якою мовою навчати в школах цих людей, з 2017 року стало гострим питанням між Україною та Угорщиною. Приводом стала стаття 7 Закону «Про освіту» (№ 2145-VIII), ухваленого 5 вересня 2017 року. Згодом норми змінювалися ще тричі: Законом «Про повну загальну середню освіту» 2020 року та змінами грудня 2023 року. Про систему закону про державну мову загалом ідеться в статті «Поетапний закон про державну мову». Тут ми зосередимося лише на мові в школі.

Що встановила стаття 7 у 2017 році

Частина перша статті 7 визначає: «Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова». Державна мова — українська (стаття 10 Конституції). Водночас обсяг навчання мовами меншин закон розмежував залежно від типу спільноти.

• Національні меншини (угорці, румуни, поляки тощо): у комунальних закладах дошкільної та початкової освіти (1–4 класи) гарантовано право навчатися мовою відповідної меншини поряд із державною. Це право реалізується через створення окремих класів (груп) у школах з українською мовою навчання
• Корінні народи (кримські татари тощо): у дошкільній освіті та на всіх рівнях загальної середньої освіти гарантовано право навчатися власною мовою поряд із державною
• Усі національні меншини й корінні народи: у закладах загальної середньої освіти гарантовано право вивчати свою мову як навчальний предмет
• Частина четверта: відповідно до освітньої програми одну або кілька дисциплін можна викладати двома чи більше мовами — державною, англійською, іншими офіційними мовами ЄС

Права навчатися мовою національної меншини з 5-го класу й вище в статті 7 не прописано. Водночас частина четверта залишила можливість викладати окремі предмети офіційними мовами ЄС (угорською, румунською, польською, болгарською, грецькою, німецькою, словацькою). Для мов меншин, які не є офіційними мовами ЄС (російської, білоруської, їдишу тощо), такої можливості немає.

Масштаб змін видно, якщо порівняти з тим, якими були школи до того. За висновком Венеційської комісії Ради Європи (Європейської комісії «За демократію через право»), Міністерство освіти і науки України в документі від 27 жовтня 2017 року пояснювало, що в країні діє 735 шкіл, де навчання ведеться лише мовою меншини, а українську вивчають тільки як предмет, і їх відвідують близько 400 тисяч дітей. Закон дозволив дітям, які почали навчання мовою меншини до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року навчатися за попередніми правилами з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою (прикінцеві та перехідні положення).

Протест уряду Угорщини й позиція Ради Європи

Уряд Угорщини різко виступив проти закону відразу після його ухвалення. За повідомленням Міністерства закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини, міністр Петер Сійярто 7 вересня 2017 року заявив, що зміни «серйозно порушують права угорської меншини», і що уряд Угорщини діятиме на всіх європейських майданчиках, щоб нові правила не набули чинності. 10 жовтня того ж року в Ужгороді Закарпатської області він заявив, що закон порушує Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, і що Угорщина порушить питання про перегляд угоди на засіданні міністрів закордонних справ ЄС. 24 травня 2018 року міністерство повідомило, що, посилаючись на захист угорської меншини Закарпаття, Угорщина подала до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) меморандум із вимогою переглянути політику щодо України. Усе це — записи про те, що так стверджував уряд Угорщини.

Закон «Про освіту» оприлюднили 27 вересня 2017 року в парламентській газеті «Голос України», і наступного дня, 28-го, він набув чинності. Парламентська асамблея Ради Європи в резолюції № 2189 від 12 жовтня висловила жаль, що щодо нової статті 7 не було змістовних консультацій із представниками меншин, і зазначила, що, схоже, належного балансу між офіційною мовою та мовами меншин не досягнуто. Резолюція водночас проголошує й принцип: заохочувати опанування офіційної мови держави й вимагати, щоб усі здобували освіту цією мовою, — правомірно.

Уряд України передав статтю 7 на розгляд Венеційської комісії, і комісія на пленарному засіданні 8–9 грудня 2017 року ухвалила висновок (CDL-AD(2017)030). У висновку визнано, що зміцнення державної мови й забезпечення того, щоб нею опанували всі громадяни, — «правомірна й похвальна мета». Разом із тим комісія вказала, що стаття 7 скорочує обсяг навчання мовами меншин, особливо в середній освіті, і їй бракує юридичної чіткості. Серед рекомендацій — використати частину четверту, щоб гарантувати навчання офіційними мовами ЄС на достатньому рівні; змінити перехідні положення, щоб на реформу було більше часу; звільнити приватні школи від нових мовних вимог; розпочати діалог із представниками меншин. Комісія також зазначила, що менш сприятливе ставлення до мов, які не є офіційними мовами ЄС, породжує проблему дискримінації.

Рішення Конституційного Суду України

В Україні 48 народних депутатів звернулися з поданням щодо конституційності Закону «Про освіту». Конституційний Суд рішенням від 16 липня 2019 року (№ 10-р/2019) визнав закон конституційним. У рішенні сказано, що закон гарантує національним меншинам і корінним народам право вивчати рідну мову й водночас передбачає вивчення державної мови, а неможливість опанувати державну мову є перешкодою для життя представників меншин у суспільстві. Рішення також зазначає, що на якому рівні освіти й скільки годин відводити на навчання рідною мовою, визначає законодавець.

Пропорції, встановлені законом 2020 року

Стаття 5 Закону «Про повну загальну середню освіту» (№ 463-IX), ухваленого 16 січня 2020 року, встановила мінімальну частку навчального часу українською мовою для класів від 5-го й вище, розмежувавши її залежно від мови меншини.

Закон про державну мову (№ 2704-VIII) від 25 квітня 2019 року продовжив до 1 вересня 2023 року строк, упродовж якого діти, що почали навчання мовою меншини, яка є офіційною мовою ЄС, до 1 вересня 2018 року, можуть навчатися за попередніми правилами — за умови поступового збільшення кількості предметів українською мовою. Законом від 10 червня 2023 року (№ 3143-IX) цей строк продовжено ще до 1 вересня 2024 року.

Що змінилося після змін грудня 2023 року

Європейська комісія 17 червня 2022 року у висновку, яким рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ, серед семи кроків назвала такий: «завершити реформу правової бази щодо національних меншин відповідно до рекомендацій Венеційської комісії та ухвалити негайні й ефективні механізми її впровадження». Україна 13 грудня 2022 року ухвалила закон про національні меншини (спільноти) (№ 2827-IX), але Венеційська комісія у висновку червня 2023 року (CDL-AD(2023)021) рекомендувала ще відкласти поетапний перехід шкіл із навчанням мовами меншин і переглянути його з огляду на висновок 2017 року.

Верховна Рада 8 грудня 2023 року ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів стосовно прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах» (№ 3504-IX), який набув чинності 10 грудня того ж року. Щодо мови в школі змінилося таке.

• До частини першої статті 7 Закону «Про освіту» та статті 5 Закону «Про повну загальну середню освіту» додано речення: «У класах (групах) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою»
• У класах із мовою меншини, що є офіційною мовою ЄС, і базову середню освіту (5–9 класи), і профільну середню освіту (10–12 класи) можна здобувати цією мовою. Проте предмети з української мови, української літератури та історії України (у профільній середній освіті — ще й захисту України) вивчають українською. Перелік предметів українською заклад освіти може розширити на власний розсуд
• Діти, які почали навчання мовою меншини, що є офіційною мовою ЄС, до 1 вересня 2018 року, можуть без обмеження строку навчатися за попередніми правилами до завершення здобуття загальної середньої освіти
• Приватні заклади вищої освіти можуть вільно обирати мову навчання з-поміж офіційних мов ЄС (українську вивчають як окрему дисципліну)

Для класів із мовами меншин, які не є офіційними мовами ЄС, залишилася норма 2020 року: з 5-го класу й вище не менше 80% навчального часу — українською. Через 6 днів після ухвалення цього закону, 14 грудня 2023 року, Європейська рада ухвалила рішення розпочати з Україною переговори про вступ (див. статтю про переговори щодо вступу до ЄС).

Як читати цифри й норми

Для кількості угорців у Закарпатській області можна використати лише дані перепису 2001 року. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року одні люди виїхали за кордон, інші переселилися до області з інших регіонів, але нових офіційних даних за національністю немає. Кількості шкіл і класів із навчанням угорською мовою в законах і висновках, розглянутих у цій статті, теж не наведено.

Норми подано за редакціями, оприлюдненими в базі законодавства Верховної Ради станом на 24 вересня 2026 року. Статтю 7 Закону «Про освіту» змінювали й у червні 2024 року (частина про вивчення англійської мови), і закони змінюються навіть в умовах війни. Про статус інших мов, крім української, загалом — у розділі «Мови, крім української» статті про закон про державну мову, а про мови корінних народів, як-от кримськотатарську, — у статті «Закон України про корінні народи».