Зарплата — 183 дні, пенсія — у державі проживання: нова податкова конвенція між Японією та Україною

Між Японією та Україною зараз змінюється угода, яка має не допустити, щоб дві держави оподатковували той самий дохід. Її офіційна японська назва — «所得に対する租税に関する二重課税の除去並びに脱税及び租税回避の防止のための日本国政府とウクライナ政府との間の条約» (у перекладі з японської: конвенція між Урядом Японії та Урядом України про усунення подвійного оподаткування щодо податків на доходи та запобігання ухиленню від сплати податків і уникненню оподаткування). Її підписали в Токіо 19 лютого 2024 року, а чинності вона набула 1 серпня 2025 року (повідомлення Міністерства фінансів Японії). З японського боку її підписав Мацуда Кунінорі, з українського — міністр фінансів Сергій Марченко (графа підписів у тексті конвенції).

До того між двома країнами застосовували конвенцію між Японією та Радянським Союзом, підписану в Токіо 18 січня 1986 року, правонаступницею якої була Україна. Міністерство фінансів Японії пояснює, що нова конвенція «повністю переглядає» стару. Крім ставок податку на дивіденди, проценти й роялті, нова конвенція містить багато положень, які прямо стосуються людей, що живуть і працюють між Японією та Україною. Порівняння старих і нових ставок та хронологію подій зібрано також у хронології відносин Японії та України.

З якого часу і до чого застосовується

Конвенція набула чинності 1 серпня 2025 року, але для розрахунку податків її застосовують з наступного року. За даними Міністерства фінансів Японії, в Японії податки, що справляються за податковий рік, підпадають під неї за податкові роки, які починаються 1 січня 2026 року або пізніше, а інші податки — ті, що нараховуються 1 січня 2026 року або пізніше. В Україні податки, що утримуються біля джерела, підпадають під неї щодо сум, виплачених 1 січня 2026 року або пізніше, а інші податки — за податкові роки, які починаються 1 січня 2026 року або пізніше.

Є два винятки. Обмін інформацією між податковими органами (стаття 24) і допомогу у стягненні податків іншої держави (стаття 25) застосовують з дати набрання чинності, 1 серпня 2025 року, незалежно від дати нарахування податку чи податкового року (повідомлення Міністерства фінансів Японії, пункт 3 статті 28 конвенції).

Конвенція охоплює такі податки: в Японії — податок на доходи (所得税), корпоративний податок (法人税), спеціальний податок на доходи для відбудови (復興特別所得税), місцевий корпоративний податок (地方法人税) і місцевий податок за місцем проживання (住民税); в Україні — податок на доходи фізичних осіб і податок на прибуток підприємств (стаття 2). Отже, місцевий податок за місцем проживання теж підпадає під конвенцію.

«Резидентом» якої держави ви є

Податкова конвенція спершу визначає, «резидентом якої держави» є особа, а потім для кожного виду доходу встановлює, яка держава може його оподатковувати. Чи є особа резидентом, визначають за внутрішнім законодавством кожної держави — за місцем проживання, місцем перебування, місцезнаходженням головного офісу тощо (пункт 1 статті 4).

Для фізичних осіб, які за законами обох держав виявляються резидентами, пункт 2 статті 4 встановлює порядок визначення.

• Особу вважають резидентом держави, де вона має постійне житло. Якщо постійне житло є в обох державах — резидентом держави, з якою в неї тісніші особисті й економічні зв’язки (де розташований центр життєвих інтересів)
• Якщо так визначити не вдається або постійного житла немає в жодній державі — держави, де вона зазвичай проживає
• Якщо вона зазвичай проживає в обох державах або в жодній — держави, громадянство якої має
• Якщо вона має громадянство обох держав або жодної — податкові органи двох держав вирішують за взаємною згодою

Якщо резидентом обох держав виявляється не фізична особа (наприклад, компанія), органи двох держав намагаються вирішити питання за взаємною згодою з огляду на місцезнаходження головного офісу, місце фактичного управління тощо, а без згоди пільги чи звільнення за конвенцією не надаються (пункт 3 статті 4).

Для зарплати межа — «183 дні»

Зарплату в таких випадках, як робота в Україні за наймом у японської компанії чи робота в Японії на українського роботодавця, регулює стаття 14. Загальне правило: оподатковувати її може й держава, де виконується робота.

Однак якщо виконано всі три умови нижче, держава, де виконувалася робота, не оподатковує дохід — оподатковує лише держава проживання (пункт 2 статті 14).

• У будь-якому 12-місячному періоді, що починається або закінчується в цьому податковому році, загальна кількість днів перебування в державі, де виконувалася робота, не перевищує 183
• Роботодавець, який виплачує винагороду, не є резидентом держави, де виконувалася робота
• Винагороду не несе постійне представництво (філія тощо), яке роботодавець має в державі, де виконувалася робота

За поясненням Національного податкового агентства Японії (国税庁), порівняно зі старою конвенцією змінилися дві речі. Перша — спосіб підрахунку днів: навіть якщо перебування охоплює два податкові роки, тепер перевіряють, чи не перевищено 183 дні «у будь-якому 12-місячному періоді». Друга — сфера дії: звільнення тепер стосується лише винагороди за роботу за наймом, а винагорода за незалежні професійні послуги під нього більше не підпадає.

Винагороду, яку особа отримує як член ради директорів компанії, може оподатковувати й держава, резидентом якої є компанія (стаття 15). Доходи артистів (акторів, музикантів тощо) і спортсменів від особистої діяльності в іншій державі може оподатковувати держава, де відбувалася діяльність, незалежно від правила 183 днів для зарплати (стаття 16).

Пенсії, студенти, викладачі

Пенсії та подібні винагороди може оподатковувати лише держава, резидентом якої є отримувач (стаття 17). Проте пенсії, які держава чи орган місцевого самоврядування виплачує за службу цій державі, мають окремий режим: за загальним правилом їх оподатковує лише держава, що їх виплатила, а якщо отримувач є резидентом іншої держави і має також її громадянство — лише інша держава (пункт 2 статті 18). Під яку статтю підпадає саме ваша пенсія, треба з’ясовувати окремо.

Щодо студентів і стажистів стаття 19 встановлює: якщо особа перебуває в іншій державі виключно для навчання чи професійної підготовки і є (або безпосередньо перед приїздом була) резидентом першої держави, то держава перебування не може оподатковувати ті виплати на утримання, навчання чи підготовку, які надходять із джерел поза державою перебування. Для стажистів це звільнення обмежене 1 роком від дня, коли вони вперше почали підготовку. За даними Національного податкового агентства Японії, обмеження в 1 рік з’явилося в новій конвенції. Заробіток студента від підробітку в державі перебування ця стаття не охоплює.

Режим для викладачів змінився суттєво. Стара конвенція звільняла від податку винагороду за викладання фізичних осіб, які тимчасово перебувають в іншій державі, щоб викладати в університеті тощо, на строк не більше 2 років від дня першого прибуття (стаття 17 старої конвенції). У новій конвенції такого положення немає. За даними Національного податкового агентства Японії, резиденти, які на дату набрання чинності, 1 серпня 2025 року, мали право на пільгу за старою конвенцією, можуть і далі нею користуватися до того моменту, коли втратили б це право, якби стара конвенція залишалася чинною (пункт 5 статті 28 нової конвенції).

Дивіденди, проценти, роялті

Для інвестиційних доходів установлено граничні ставки, за якими може оподатковувати держава, де виник дохід (держава джерела).

Дохід	Граничні ставки держави джерела за новою конвенцією (статті 10–12)
Дивіденди	5% (якщо компанія-отримувач протягом 6 місяців володіє щонайменше 25% участі в компанії, що виплачує дивіденди; участь — це права голосу, коли виплачує японська компанія, і капітал, коли виплачує українська) / 15% (в інших випадках)
Проценти	Звільнення (коли отримувачем є держава, місцевий уряд, центральний банк тощо) / 5% (коли отримувачем є банк, страхова компанія, компанія з цінних паперів, визнаний пенсійний фонд тощо) / 10% (в інших випадках)
Роялті	5%

І коли резидент Японії отримує цю пільгу, і коли резидент України отримує пільгу в Японії, процедура залежить від системи кожної держави. За даними Національного податкового агентства Японії, щоб резидентові України отримати зниження чи звільнення від податку, утримуваного в Японії біля джерела, треба до дня, що передує першій виплаті 1 січня 2026 року або пізніше, подати «Повідомлення щодо податкової конвенції» (租税条約に関する届出書) начальникові податкової інспекції (税務署) через платника (податкового агента, 源泉徴収義務者).

Якщо податок усе одно стягнули обидві держави

Навіть із доходу, який конвенція дозволяє оподатковувати одній державі, інша держава може стягувати податок як із свого резидента. Як у такому разі усунути подвійне оподаткування, визначає стаття 21.

• Резидент Японії: суму податку, сплаченого в Україні, віднімають від японського податку (іноземний податковий кредит, 外国税額控除). Відняти можна не більше, ніж частина японського податку, що припадає на цей дохід
• Резидент України: суму податку, сплаченого в Японії, віднімають від українського податку. Відняти можна не більше, ніж частина українського податку, що припадає на дохід, який може оподатковувати Японія. Дохід, звільнений від оподаткування в Україні за конвенцією, можна враховувати під час розрахунку податку з решти доходу

Особа, яка вважає, що її оподаткували або можуть оподаткувати не відповідно до конвенції, може, незалежно від внутрішніх процедур оскарження, звернутися до податкового органу будь-якої з двох держав. Строк — 3 роки від першого повідомлення про таке оподаткування (пункт 1 статті 23). Якщо органи в ході взаємного узгодження не дійдуть згоди протягом 2 років після того, як зібрано потрібну інформацію, то на письмову вимогу особи невирішені питання передають на арбітраж із 3 арбітрів (пункт 5 статті 23 і пункт 3 протоколу). Міністерство фінансів Японії називає запровадження арбітражу однією з основ перегляду.

Співпраця податкових органів і запобігання зловживанням

Нова конвенція передбачає, що податкові органи двох держав обмінюються інформацією (стаття 24) і допомагають у стягненні податків іншої держави (стаття 25). Допомога у стягненні стосується не лише податків на доходи: для Японії названо споживчий податок, місцевий споживчий податок, податок на спадщину, податок на дарування тощо, для України — податок на додану вартість, акцизний податок, податок на майно тощо. Обидва положення застосовують з 1 серпня 2025 року.

Якщо обґрунтовано вважати, що отримання пільг за конвенцією було однією з головних цілей угоди чи схеми, пільги не надаються (пункт 2 статті 27). Є й положення, за яким пільги не надаються щодо доходу, отриманого через філію тощо в третій державі, якщо податок третьої держави не досягає певного рівня (60% від суми податку, який сплачувався б, якби філія була в державі резидентства) (пункт 1 статті 27).

Конвенція з СРСР досі діє з іншими країнами

У повідомленні Міністерства фінансів Японії зазначено, що нова конвенція не впливає на «чинні податкові конвенції, що застосовуються між нашою країною та іншими, ніж Україна, державами», тобто на конвенцію 1986 року з СРСР. У переліку податкових конвенцій Міністерства фінансів Японії (станом на 26 червня 2026 року) у рядках Вірменії, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Білорусі та Молдови є примітка про правонаступництво щодо конвенції з колишнім СРСР. У тому ж переліку в рядку України досі вказано стару конвенцію 1986 року. Перевіряючи за переліком, варто мати це на увазі.

Конвенція задає рамки, а під яку статтю підпадає конкретний дохід і резидентом якої держави є особа, залежить від фактичних обставин. Стаття ґрунтується на тексті конвенції та оприлюднених матеріалах Міністерства фінансів і Національного податкового агентства Японії станом на вересень 2026 року. Щодо реального декларування чи утримання податку біля джерела звертайтеся до податкової інспекції (税務署) або податкового консультанта (税理士). Питання договорів і переказів, коли японська компанія замовляє роботу в українських інженерів, розглянуто в статті «Перш ніж укладати договір з українськими інженерами».