Леся Українка з банкноти 200 гривень і драма «Лісова пісня»

На лицьовому боці української банкноти номіналом 200 гривень — портрет жінки. Це поетеса й драматургиня Леся Українка (1871–1913). На звороті зображено в’їзну вежу Луцького замку в Луцьку, обласному центрі Волинської області.

Національний банк України (НБУ) в описі банкноти ставить її в один ряд із Тарасом Шевченком та Іваном Франком і згадує, що Франко назвав її єдиним мужчиною в нашій літературі.

Ім’я Лариса Косач

Справжнє ім’я — Лариса Косач-Квітка, дівоче прізвище — Косач. За Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU, видання Канадського інституту українських студій), вона народилася 25 лютого 1871 року в Звягелі Волинської губернії. «Енциклопедія історії України» (Інститут історії України НАН України) називає це саме місто його давнішою назвою — Новоград-Волинський. Постановою Верховної Ради № 2779-IX від 16 листопада 2022 року місту повернули назву Звягель.

Її мати — письменниця Олена Пчілка (справжнє ім’я Ольга Косач), брат матері — мислитель Михайло Драгоманов. За «Енциклопедією історії України», псевдонім «Леся Українка» обрала мати, можливо, за аналогією з підписом «Українець», яким Драгоманов підписував деякі свої праці.

Дитинство минуло на Волині — у Звягелі, Луцьку, селі Колодяжне, — згодом родина переїхала до Києва. За тією ж енциклопедією, 1881 року, спостерігаючи водосвяття на річці на Водохреще, дівчинка застудилася; відтоді почалися болі в нозі, а з ними — боротьба з туберкульозом, яку називають «тридцятилітньою війною». До школи вона не ходила, навчалася в матері та домашніх учителів. IEU пише, що, крім основних західноєвропейських мов, вона опанувала грецьку, латину та слов’янські мови і перекладала Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера.

Перша публікація — у 13 років

За IEU, у 9 років вона написала вірш «Надія», а 1884 року у львівському журналі «Зоря» вийшли вірші «Конвалія» і «Сафо». Це були її перші надруковані вірші. Першу збірку «На крилах пісень» видано 1893 року у Львові. «Енциклопедія історії України» зазначає, що з виданням цієї збірки допоміг Іван Франко.

Львів тоді належав Австро-Угорщині. У Російській імперії, де жила поетеса, Емський указ 1876 року забороняв друкувати книжки українською мовою (стаття про Емський указ). За тією ж енциклопедією, коли 1904 року «На крилах пісень» перевидали в Києві, низку творів вилучила цензура.

Про що її драматичні поеми

IEU вважає вершиною її творчості драматичні поеми (драми, написані віршами). За «Енциклопедією історії України», загалом вона написала 20 драматичних творів.

Сюжети здебільшого взято не з української історії: вавилонський полон зі Старого Заповіту, стародавня Троя, християни в Римській імперії, легенда про Дон Жуана. IEU пояснює, що цикл драматичних поем про вавилонський полон написано як символ українців, замкнених у Російській імперії.

• «Кассандра» (1907): доля України через образ пророчиці приреченої Трої (IEU)
• «Бояриня» (1910): дія відбувається в добу Руїни другої половини XVII століття. IEU вважає цей твір найвиразнішим виявом ворожості до російського імперіалізму
• «Лісова пісня» (1911): за переказами Полісся, на північ від Волині
• «Камінний господар» (1912): історія Дон Жуана як конфлікт між пристосуванням до суспільства і свободою особистості (IEU)

За «Енциклопедією історії України», з 20 драматичних творів на українську тему написано лише два — «Бояриню» і «Лісову пісню».

«Лісова пісня», що виросла з поліських лісів

«Лісова пісня» — твір 1911 року. «Енциклопедія історії України» називає його основою фольклор Полісся (краю лісів і боліт, що простягається від північного заходу України до півдня Білорусі). IEU описує твір як зіткнення високих ідеалів із прозаїчними дрібницями буденного життя.

За вебсайтом «Портал Лесі Українки», що зібрав бібліографію її творів, чернетку написано влітку 1911 року за 10–12 днів у грузинському Кутаїсі, де авторка лікувалася, а доопрацювання тривало до жовтня того ж року. Опубліковано драму 1912 року в журналі «Літературно-науковий вісник», № 3. Той самий сайт наводить уривок із листа до матері від 20 грудня того ж року — спогад про те, як колись у Колодяжному вона місячної ночі сама бігала до лісу і чекала, чи не з’явиться лісова мавка.

На Волині щороку на початку серпня відбувається літературне свято «Лісова пісня», започатковане 2001 року в Ковелі. За «Енциклопедією Сучасної України» (ЕСУ), свято приурочене до часу написання твору, а навколишні села, що беруть у ньому участь, — це ті місця, де Леся Українка слухала перекази й записувала народні пісні.

Прем’єра відбулася вже після смерті авторки — 22 листопада 1918 року в одному з київських театрів, зазначає той самий портал.

Смерть у Сурамі й похорон під наглядом

За «Енциклопедією історії України», з осені 1903 року вона разом із чоловіком, фольклористом Климентом Квіткою, жила переважно в Грузії. Офіційно вони одружилися 1907 року. 1 серпня 1913 року вона померла на курорті Сурамі у віці 42 років.

Через тиждень тіло перевезли залізницею до Києва, а наступного дня поховали на Байковому кладовищі. За енциклопедією, похоронну процесію від вокзалу до кладовища супроводжували жандарми, спрямовуючи її бічними вулицями. Заборонили співати, виголошувати промови і навіть нести квіти в руках, а з вінків зрізали червоні стрічки й написи, які влада вважала підозрілими. Енциклопедія пише, що поетеса довго перебувала під наглядом таємної поліції.

Портрет на банкноті 200 гривень

За переліком банкнот НБУ, банкнота 200 гривень із портретом Лесі Українки та в’їзною вежею Луцького замку існує від зразка, введеного в обіг 22 серпня 2001 року. Нині основний зразок — дизайну 2019 року, в обігу з 25 лютого 2020 року. Портрет перенесено з правого боку в центр. Банкноти дизайну 2007 року станом на вересень 2026 року «поступово вилучаються з обігу».

25 лютого 2026 року в обіг надійшов також зразок із гаслом «Слава Україні! Героям слава!» на звороті.

Твори, які можна прочитати японською

За бібліографічними даними Національної парламентської бібліотеки Японії, станом на вересень 2026 року японською можна прочитати такі твори.

• 石の主 («Камінний господар»), переклад 法木綾子, видавництво 群像社, 2023. Оригінальна назва — «Камінний Господар»
• カッサンドラー («Кассандра»), переклад 村田真一. Увійшла до збірки ウクライナ戯曲集 («Збірка української драматургії»), укладач і перекладач 村田真一 (国書刊行会, 2025)
• ウクライナの心　ウクライーンカの詩劇　スコヴォロダの寓話 («Серце України. Драматична поема Українки. Байки Сковороди»), укладачі й перекладачі 中澤英彦, インナ・ガジェンコ, видавництво ドニエプル出版, 2021

Інші японські переклади української літератури зібрано в статті про японські переклади української літератури.

Хронологія