Із 15 членів ради пішли 10: так почалася судова реформа в Україні

17 червня 2022 року Європейська комісія оприлюднила висновок, у якому рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство. У ньому, з формулюванням «за умови, що буде вжито таких кроків», перелічено сім кроків, і перші два стосувалися судової влади.

• Ухвалити й застосовувати закон про порядок добору суддів Конституційного Суду, включно з попереднім відбором на основі оцінювання доброчесності та професійної компетентності, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії (консультативного органу Ради Європи з правових питань)
• Завершити перевірку доброчесності кандидатів до Вищої ради правосуддя Етичною радою і завершити добір кандидатів для формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Усі сім кроків і перебіг переговорів про вступ ми описуємо у статті Чотири з половиною роки після заявки до ЄС: як далеко просунулися переговори України.

Орган, що призначає суддів, і орган, що їх добирає

Кадрові питання суддів в Україні вирішують два органи.

Вища рада правосуддя — центральний орган, який займається призначенням і звільненням суддів та дисциплінарними питаннями. За законом до неї входить 21 член: 10 обирає з’їзд суддів, по 2 — Президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входить до неї за посадою.

Вища кваліфікаційна комісія суддів відповідає за добір суддів і кваліфікаційне оцінювання чинних суддів. До її складу входять 16 членів, 8 із яких призначають із числа суддів або суддів у відставці.

У звіті Європейської комісії 2023 року серед причин, чому знадобилася реформа, названо недостатню незалежність судової влади від виконавчої та законодавчої, низьку довіру до судів, поширеність корупції і сильний вплив на правосуддя груп з особливими інтересами.

Два закони липня 2021 року

Реформа почалася в липні 2021 року з двох законів: про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (13 липня, № 1629-IX) і про зміну порядку обрання членів Вищої ради правосуддя (14 липня, № 1635-IX).

Суть механізму полягала в тому, що до органів, які перевіряють членів, увійшли експерти, рекомендовані міжнародними організаціями. Етична рада, яка перевіряє доброчесність членів Вищої ради правосуддя та кандидатів до неї, у першому складі мала складатися з «трьох суддів і трьох осіб, рекомендованих міжнародними та іноземними організаціями». Конкурсна комісія, яка добирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, також складалася з трьох українських і трьох міжнародних експертів. Європейська комісія оцінює цей механізм як такий, що надав міжнародним експертам «тимчасову, але вирішальну роль».

Рада зупинилася, а комісію сформували заново

Коли почалася перевірка, у Вищій раді правосуддя сталися великі зміни. За звітом Європейської комісії 2023 року, на початку реформи рада мала 15 членів, але 10 з них залишили посади, і лишилося 5, включно з Головою Верховного Суду. З лютого 2022 року до січня 2023 року рада не мала кворуму і не могла працювати.

У травні 2022 року Етична рада завершила перевірку 4 чинних членів і визнала, що 1 з них не відповідає критеріям. Далі вона перейшла до перевірки нових кандидатів, і до січня 2023 року було обрано 11 нових членів, які пройшли перевірку, — рада досягла кворуму в 15 осіб. До червня 2023 року членів стало 17.

Вища кваліфікаційна комісія суддів не працювала з осені 2019 року. Конкурсна комісія перевірила доброчесність і професійну компетентність 301 кандидата, провела співбесіди з 64 і звузила коло до 32. У червні 2023 року відновлена Вища рада правосуддя призначила з них 16 членів, і комісія відновила роботу. У звіті 2023 року Європейська комісія визнала цю другу умову «виконаною».

Як добирають суддів Конституційного Суду

До складу Конституційного Суду входять 18 суддів: по 6 призначають Президент, Верховна Рада і з’їзд суддів. Строк повноважень — 9 років без права повторного призначення. Перша умова полягала в тому, щоб перед призначенням запровадити механізм перевірки моральних якостей і професійної компетентності кандидатів.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про створення «Дорадчої групи експертів», яка проводить таку перевірку (№ 2846-IX). Венеціанська комісія 23 листопада того ж року оприлюднила термінову думку, а на пленарному засіданні 16–17 грудня ухвалила висновок. У ньому рекомендовано, зокрема, обмежити в часі участь міжнародних експертів і, як вихід на випадок, коли рішення ухвалити не вдається, збільшити склад до 7 членів на час міжнародної участі, щоб сьомий член представляв міжнародну квоту.

Згодом, 27 липня 2023 року, Верховна Рада змінила закон (№ 3277-IX). Венеціанська комісія в додатковій думці червня 2023 року «шкодувала», що сьомого члена не додали, але оцінила як значне покращення, зокрема, надання членам міжнародної квоти вирішального голосу.

За чинним законом до Дорадчої групи експертів входять 6 осіб. Кабінет Міністрів призначає по 1 від Президента, Верховної Ради і з’їзду суддів, 1 — за рекомендацією Венеціанської комісії і 2 — за рекомендацією міжнародних організацій. Цей склад — перехідний захід на 6 років з дня набрання законом чинності; у цей період для ухвалення рішення потрібно щонайменше 4 голоси, з яких щонайменше 2 мають належати членам міжнародної квоти. Якщо голоси розділилися порівну і повторне голосування теж не дає результату, вирішальними є голоси 3 членів, серед яких 2 члени міжнародної квоти. У жовтні 2023 року Кабінет Міністрів призначив членів міжнародної квоти, і група почала роботу. У звіті 2023 року Європейська комісія визнала «виконаною» і першу умову.

На що вказав звіт 2025 року

Умови визнано «виконаними», але у звіті Європейської комісії від листопада 2025 року написано, що механізм ще не став стабільним.

• У січні 2025 року через збіг строків закінчення повноважень суддів Конституційний Суд утратив кворум у 12 суддів. У лютому Дорадча група експертів рекомендувала 10 кандидатів на 5 вакантних посад, Президент у червні та вересні призначив загалом 2 суддів, і кворум відновився. Проте в жовтні Верховна Рада не змогла призначити 2 суддів за своєю квотою
• З весни 2025 року Вища рада правосуддя працювала з мінімальним кворумом — 15 із 21. У жовтні Президент призначив 2 перевірених членів. З’їзд адвокатів, посилаючись на воєнний стан, так і не почав добір 2 членів за своєю квотою
• У червні 2025 року сплили повноваження конкурсної комісії з участю міжнародних експертів, яка добирає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Європейська комісія закликає не формувати наступну конкурсну комісію лише з представників нереформованих національних органів і продовжити участь міжнародних експертів
• Висловлено «серйозне занепокоєння» посиленням спротиву загалом добору і перевіркам за участю міжнародних експертів (звернення до Конституційного Суду, законопроєкти)
• Кваліфікаційне оцінювання чинних суддів до вересня 2025 року пройшли 2 549 суддів, залишається 1 413. Станом на серпень 2025 року вакантних посад суддів — 2 198

Переговори починаються з «Основ»

15 червня 2026 року ЄС і Україна відкрили перший переговорний напрям — кластер «Основи» (fundamentals). До нього входить розділ 23 про судову владу та основоположні права. За повідомленням Європейської комісії, для розділів про верховенство права встановлено проміжні орієнтири, і без їх виконання не можна перейти до тимчасового закриття розділу. Цей напрям відкривають першим і закривають останнім, і він, як зазначено, визначає темп переговорів загалом.

Судова реформа, яка була умовою для статусу кандидата, у переговорах перейшла на етап, коли перевіряють, чи механізм справді продовжує працювати. Про перебіг подій навколо незалежності антикорупційних органів див. статтю Антикорупційні органи України і дев’ять днів липня 2025 року, коли захиталася їхня незалежність.