Десятирічна заборона минула, а кругляк за кордон так і не йде: ліси й деревина України

З 2015 року Україна законом забороняє продавати за кордон «лісоматеріали необроблені» — наприклад, колоди, з яких лише знято кору. Цю заборону запровадили на визначений строк, «на 10 років», і для всіх порід, крім сосни, він сплив 1 листопада 2025 року. Тож уряд за допомогою іншого механізму — ліцензування експорту та «нульової квоти» — зберігає той самий стан до кінця 2026 року. Простежимо за законодавством і повідомленнями державних установ станом на вересень 2026 року, скільки в Україні лісу, що передбачав закон 2015 року, як минув арбітраж з Європейським Союзом (ЄС) і як об’єднували державні лісові підприємства.

Про поділ території на лісову, лісостепову й степову зони йдеться у статті про річки, клімат і чорнозем, а про заповідники, що вціліли в лісах, — у статті про заповідники.

Ліси вкривають 15,9% території

Державна стратегія управління лісами України до 2035 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів від 29 грудня 2021 року № 1777-р, наводить дані державного лісового кадастру: земель лісогосподарського призначення — 10,4 млн гектарів, з них фактично вкритих лісовою рослинністю — 9,6 млн гектарів. Частка лісів у площі країни (лісистість) становить 15,9%.

За тією самою стратегією, ліси розподілені країною дуже нерівномірно. Найнижча лісистість — у Запорізькій області, 3,7%, найвища — у Закарпатській, 51,4%. Стратегія також пише, що половина лісів України — це штучно створені насадження.

Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу (ухвалений 1994 року, 2006 року викладений у новій редакції), ліси можуть перебувати в державній, комунальній або приватній власності. Водночас стаття 8 кодексу відносить до державної власності «всі ліси», крім тих, що визначені як комунальні чи приватні.

Закон 2015 року спершу зупинив усе, крім сосни

На експорт деревини від початку поширювався Закон України від 8 вересня 2005 року № 2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». Його стаття 2 безстроково забороняє вивезення лісо- та пиломатеріалів 10 «цінних та рідкісних порід дерев», серед яких акація, груша, горіх, каштан, тис ягідний, черешня.

Закон від 9 квітня 2015 року № 325-VIII доповнив його статтею 2-1, яка «тимчасово, строком на 10 років» заборонила експорт лісоматеріалів за кодом 4403 (необроблені лісоматеріали). Дата початку залежить від породи.

Закон від 6 вересня 2018 року № 2531-VIII (набрав чинності 1 січня 2019 року) додав положення, що підкріплюють цю заборону. Перше — стаття 201-1 Кримінального кодексу: переміщення лісоматеріалів, експорт яких заборонено, через кордон поза митним контролем карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Друге — стаття 4 Закону № 2860-IV, що обмежила внутрішнє споживання необроблених лісоматеріалів 25 млн кубічних метрів на рік. Як підставу стаття прямо називає пункт (g) статті XX Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Це положення дозволяє як виняток обмежувати експорт, якщо захід спрямований на збереження вичерпних природних ресурсів і за умови, що внутрішнє споживання обмежене так само.

Арбітраж з ЄС визнав «порушення»

ЄС, вважаючи, що заборона суперечить Угоді про асоціацію з Україною, підписаній 2014 року, 16 січня 2019 року звернувся з вимогою провести консультації відповідно до угоди. Консультації результату не дали, і 28 січня 2020 року було утворено арбітражну групу. За даними Європейської комісії, ЄС уперше скористався арбітражним механізмом двосторонньої торговельної угоди.

Арбітражна група подала остаточний звіт 11 грудня 2020 року. За поясненням Європейської комісії, висновки такі.

• Заборона експорту всіх необроблених лісоматеріалів, запроваджена 2015 року, суперечить статті 35 Угоди про асоціацію, яка не допускає заборон експорту, і не має виправдання ні за угодою, ні за ГАТТ.
• Заборона експорту лише 10 порід, запроваджена 2005 року, частково може бути виправдана як виняток для захисту життя чи здоров’я рослин (стаття 36 угоди та пункт (b) статті XX ГАТТ).

Європейська комісія заявила, що Україна має невідкладно скасувати заборону 2015 року. Водночас, судячи з історії змін Закону № 2860-IV у базі законодавства, після звіту грудня 2020 року не було змін, які скасовували б чи звужували заборону статті 2-1, і стаття залишалася незмінною до кінця десятирічного строку.

Після закінчення строку — «нульова квота»

Напередодні закінчення 1 листопада 2025 року десятирічного строку для порід, крім сосни, уряд постановою від 31 жовтня 2025 року № 1399 змінив перелік «товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та квоти» на той рік (постанова від 24 грудня 2024 року № 1481) і встановив квоту на експорт дров і необроблених лісоматеріалів усіх порід, крім сосни, у 0 кубічних метрів. Без ліцензії експортувати не можна, а обсяг, на який можна видати ліцензію, дорівнює нулю, тож фактично експорт і далі неможливий.

На 2026 рік те саме в такій самій формі встановлює постанова Кабінету Міністрів від 31 грудня 2025 року № 1795.

Східне міжрегіональне управління Державного агентства лісових ресурсів у повідомленні від січня 2026 року назвало три причини цього рішення: через бойові дії та мінування зменшилися обсяги деревини, яку фактично можна заготовити; вітчизняні деревообробні підприємства часто простоюють через брак кругляку; у багатьох селах дрова — єдине джерело опалення взимку.

До парламенту внесено й пропозицію продовжити саму дію закону. Депутатський законопроєкт № 13223 (зареєстрований 29 квітня 2025 року) подовжує строк заборони, передбаченої Законом № 2860-IV. Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС у висновку від липня 2025 року зазначив, що заборона експорту не відповідає статті 35 Угоди про асоціацію, але на час воєнного стану її, можливо, вдасться застосовувати як виняток з міркувань безпеки (статті 143 і 472 угоди, стаття XXI ГАТТ); для цього потрібні консультації зі стороною ЄС і пояснення щодо періоду після закінчення воєнного стану. Головний комітет — з питань економічного розвитку — 23 лютого 2026 року рекомендував ухвалити законопроєкт у першому читанні, але в базі даних парламенту станом на вересень 2026 року він досі має статус «очікує розгляду».

Державні лісові підприємства об’єднують в одне

За цей час змінилося й управління державними лісами. Постановою від 7 вересня 2022 року № 1003 уряд погодився об’єднати регіональні державні лісогосподарські підприємства, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, у новостворене державне підприємство «Ліси України». Агентство утворило це підприємство наказом від 26 жовтня 2022 року № 804. Тодішній голова агентства пояснював, що об’єднають 158 лісгоспів, а 24 обласні управління скоротять до дев’яти.

Постанова № 1003 передбачає згодом перетворити це підприємство на акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави. Згадана вище лісова стратегія також ставить за мету заборонити приватизацію цієї компанії законом. За поясненням самої компанії, вона управляє землями державного лісового фонду площею близько 6,6 млн гектарів, не отримує коштів з державного бюджету і працює за рахунок власної діяльності.

Вивізне мито на насіння олійних культур — теж політика, що спонукає переробляти сировину в країні, а не вивозити її (стаття про соняшникову олію). Щодо деревини діють не мита, а заборона й квоти, і з ЄС у цьому питанні залишається рішення 2020 року. Про торгівлю з ЄС загалом розповідає стаття про мита у торгівлі з ЄС.