Від козацької автономії до заборони українського друку

Це друга з чотирьох статей, у яких ми простежуємо історію українських земель. Вона охоплює період від появи козацьких спільнот наприкінці XV століття через ліквідацію гетьманської автономії і поділ земель між двома імперіями — Російською і Габсбурзькою, у кожній з яких по-своєму зростав національний рух, — до початку Першої світової війни.

Ким були козаки

«Internet Encyclopedia of Ukraine» (видання Канадського інституту українських студій Альбертського університету — CIUS) пише, що селяни й міщани, які втікали в малозаселений степ, називали себе «вільними людьми — козаками». Encyclopaedia Britannica описує їх як «напіввійськові громади, що розвинулися з утікачів-кріпаків, розбійників і купців».

Вихідці зі шляхти були серед організаторів і провідників. Сам Богдан Хмельницький походив із дрібної шляхти.

Запорозька Січ мала колегіальний устрій. Стаття енциклопедії «Січова рада» зазначає, що рада обирала старшину та її голову — кошового отамана, а рішення ухвалювала більшістю голосів. Гетьмана обирала загальновійськова рада. Утім, це звичаї військової спільноти в станово поділеному суспільстві, і ототожнювати їх із сучасною демократією не можна.

1648 рік: повстання і те, що сталося під час нього

Енциклопедія (у статті «Козацько-польська війна») пише, що 21 січня 1648 року Хмельницький очолив невеликий загін реєстрових козаків і був обраний гетьманом. Britannica називає його провідником у 1648–1657 роках і зазначає, що у квітні 1648 року він рушив проти поляків. Тлом були розширення панщини, утиски православної церкви і політика окатоличення.

Повстання супроводжувалося масовим насильством щодо єврейських громад. Тут найважче поводитися з цифрами. Стаття «Ukraine» в YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe (автор Генрі Абрамсон) пише, що різанина охопила Правобережжя Дніпра і призвела до загибелі до половини єврейського населення. Стаття тієї ж енциклопедії «Gzeyres Takh Vetat» (автор Шаул Штампфер) оцінює, що в охоплених подіями районах жило близько 40 тисяч євреїв, а загиблих було менше половини, тобто менше 20 тисяч, імовірно — значно менше половини. Та сама стаття зазначає, що новітні дослідження показують: опис Натана Ноте Ганновера, який довго використовували як сучасне подіям свідчення, часто неточний, а оцінки жертв у ньому значно перебільшено.

У цій статті ми не наводимо однієї цифри жертв. Дві наведені вище оцінки належать різним авторам тієї самої YIVO Encyclopedia. Якщо писати лише як про історію державотворення, ця шкода зникне з розповіді.

Переяслав 1654 року: угода, оригінал якої не зберігся

«Internet Encyclopedia of Ukraine» пише про цю угоду: «оригінальні документи не збереглися, але збереглися переклади царських грамот і чернетки». Документа, за яким можна було б повністю прочитати, про що домовилися, немає.

Розуміння теж не збігалося. Енциклопедія зазначає, що український уряд вважав угоду тимчасовим політичним і військовим союзом, тоді як Московська держава використовувала її як підставу для посилення свого втручання. І серед істориків співіснують кілька тлумачень — васальна залежність, протекторат, персональна унія тощо.

Радянська історіографія, як пише енциклопедія, змальовувала її як «кульмінацію прагнення двох братніх народів об’єднатися в єдиній Російській державі».

Поділ і «Руїна»

За Андрусівським перемир’ям, підписаним 13 січня 1667 року між Польщею і Московською державою, Лівобережжя Дніпра залишилося під владою Москви, а Правобережжя відійшло до Польщі. Енциклопедія називає це «першим поділом України». Сум’яття цього часу називають «Руїною», але межі періоду історики визначають по-різному: одні — 1663–1687 роками, інші — 1657–1687 роками. І дати, і межі періоду наведено за «Internet Encyclopedia of Ukraine».

Ліквідація автономії: від 1708 до 1783 року

1708 року гетьман Іван Мазепа уклав антимосковський союз зі шведським королем Карлом XII і зазнав поразки в Полтавській битві 8 липня 1709 року.

Далі, 1764 року, було ліквідовано гетьманство, 15–16 червня 1775 року російські війська зруйнували Запорозьку Січ, а 1783 року Російська імперія анексувала Кримське ханство.

Приєднаний південь Російська імперія назвала «Новоросією». Енциклопедія пояснює, що це адміністративна назва для південноукраїнських земель, які Російська імперія після 1764 року здобула в запорозьких козаків, Гетьманщини, Кримського ханства й Османської імперії. Це назва імперської адміністративної одиниці, і вона не означає, що до того там ніхто не жив.

У той самий час Польщу тричі поділили — 1772, 1793 і 1795 року. Стаття «Poland» в «Internet Encyclopedia of Ukraine» пише, що внаслідок поділів Росія отримала всі українські землі Польщі, крім Галичини і Буковини, а Галичину і Буковину приєднала Австрійська імперія. Проте за статтею тієї ж енциклопедії «Bukovyna», Буковина до 1774 року належала Молдавії, і Австрія анексувала її, скориставшись російсько-турецькою війною 1768–74 років. Галичина стала австрійською 1772 року після першого поділу, і ця влада тривала до 1918 року. Поділля західною частиною відійшло до Австрії 1772 року, а східною — до Росії 1793 року, після другого поділу.

XIX століття: кріпацтво, порти, вугілля

Кріпацтво скасували в Російській імперії 1861 року, а в габсбурзьких Галичині, Буковині і Закарпатті — 1848 року. Для 1848 року джерела наводять дві дати — 16 квітня і 22 квітня, — тому тут її не вказуємо.

Одеса стала найбільшим портом експорту пшениці на Чорному морі, а «Internet Encyclopedia of Ukraine» зазначає, що до 1874 року — найбільшим у всій Європі. Під час промислового розвитку Донбасу валлієць Джон Юз збудував металургійний завод на місці нинішнього Донецька. І енциклопедія, і Britannica датують це 1872 роком.

Щодо поширення грамотності стаття енциклопедії «Literacy» (автор Володимир Кубійович, 1993) наводить дані перепису населення Російської імперії 1897 року. Серед населення українських губерній віком від 9 років грамотними були 26 відсотків, а серед українців — 23,6 відсотка (чоловіки — 38,6 відсотка, жінки — 12,4 відсотка). Стаття також пише, що завдяки розширенню шкільної мережі до 1914 року цей показник сягнув близько 42 відсотків усього населення, але тут знаменник — «усе населення», тобто спосіб підрахунку інший, ніж у даних 1897 року.

Що конкретно імперія робила з мовою

Валуєвський циркуляр 1863 року, за «Internet Encyclopedia of Ukraine» і Britannica, майже повністю забороняв українські видання, крім художньої літератури (belles lettres).

Емський указ 1876 року, за енциклопедією, заборонив друк українських видань і ввезення їх з-за кордону, українські театральні вистави і публічні читання, а також друкування українських текстів пісень. Britannica зазначає, що він поширювався й на освіту.

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року і помер 10 березня 1861 року (за новим стилем). Britannica пише, що він народився кріпаком і 1838 року здобув волю. За «Internet Encyclopedia of Ukraine», 1840 року в Санкт-Петербурзі вийшла його перша збірка «Кобзар» (8 творів). Ще раніше, 1798 року, у тому самому Санкт-Петербурзі вийшли перші 3 частини «Енеїди» Івана Котляревського — травестії на «Енеїду» Вергілія.

Чим відрізнялися габсбурзькі землі

У Галичині революція 1848 року і скасування кріпацтва відкрили простір для парламентської політики, товариств і преси. Однак перехід від самоназви «русини» до «українці» не був плавним. Стаття «Galicia» в «Internet Encyclopedia of Ukraine» зазначає, що він виявився в партійному протистоянні консервативних «старорусинів» (Old Ruthenians) і проукраїнських народовців.

У цей час виникли й культурні та наукові товариства. «Просвіту» заснували 8 грудня 1868 року у Львові, а Наукове товариство імені Шевченка — 11 грудня 1873 року; 1893 року його реорганізували в наукове товариство.

Єврейська громада

Походження хасидизму, за статтею «Hasidism» в YIVO Encyclopedia, пов’язують з Ізраїлем бен Еліезером (1698/1700–1760, Баал Шем Тов) і з південно-східною частиною Речі Посполитої, особливо з Поділлям. Рік його народження наводять і як 1698, і як 1700, і він не встановлений.

Щодо погромів кінця імперської доби стаття тієї ж енциклопедії «Pogroms» (автор Джон Клір) називає основними місцями Єлисаветград, Київ і Балту 1881–82 років, Одесу і Київ 1905 року тощо. Щодо загальної кількості загиблих стаття сама зазначає, що це предмет дискусій. У цій статті цифр не наводимо.

Перша світова війна

За статтею «First World War» в «Internet Encyclopedia of Ukraine» (автор Джон-Пол Химка), у Галичині у складі австро-угорської армії сформували українське добровольче формування — Українських січових стрільців, а українські організації в Російській імперії заявили про лояльність до імперії.

Продовження — від революції 1917 року до Другої світової війни — у наступній статті.