Розділ
Культура та історія
Кухня, музика, література, ремесла. Українська культура та історія, що стоїть за нею.
-
Лялька-мотанка без обличчя: наскільки глибоко в минуле можна простежити її історію
Про мотанку — ляльку, яку намотують із тканини й зав’язують ниткою, — часто пишуть, що їй «не малюють обличчя, щоб уберегтися від лихого» і що вона «походить від трипільської культури». Якщо прочитати енциклопедії та статтю, що описує музейну колекцію, підтвердити вдається сільські ляльки XX століття і новий тип, який відтворюють сьогодні.
-
Мандрівні незрячі співці кобзарі та бандура
Український народний інструмент бандура не має ладів, і кожна його струна дає лише один звук. Кобзарів, які мандрували з цим інструментом і виконували думи, переслідували і в царській Росії, і в Радянському Союзі, і в 1930-х роках їхня традиція майже обірвалася. 2024 року програму її збереження відзначило ЮНЕСКО.
-
1011 чи 1037? Рік, коли постав Софійський собор у Києві
Софійський собор у Києві збудовано за Ярослава Мудрого, і в ньому досі збереглися мозаїки й фрески XI століття. Проте щодо року побудови енциклопедія, яка називає 1037 рік, і уряд України, що 2011 року відзначав 1000-річчя заснування, розходяться на 26 років. Простежуємо, звідки бароковий вигляд собору, як 1934 року його перетворили на музей, як 2023 року він потрапив до Списку спадщини під загрозою і яких пошкоджень зазнав 2025 року.
-
Леся Українка з банкноти 200 гривень і драма «Лісова пісня»
На українській банкноті номіналом 200 гривень зображено поетесу й драматургиню Лесю Українку (1871–1913). Справжнє ім’я — Лариса Косач. Тридцять років вона боролася з хворобою і залишила 20 драматичних творів. Розповідаємо про її твори й життя — насамперед про «Лісову пісню» (1911), що виросла з волинських лісових переказів, — а також про зображення на банкноті та переклади, які можна прочитати японською.
-
Зняли з показу через дев’ять днів: «Земля» Олександра Довженка
Німий фільм Олександра Довженка «Земля», що вийшов у Києві 8 квітня 1930 року, зазнав нападок московських критиків і через 9 днів зник із радянських кінотеатрів. Того ж літа його показали в Західній Європі, де фільм оцінили, а 1958 року в Брюсселі міжнародне опитування кінокритиків назвало його одним із 12 шедеврів історії кіно. Розповідаємо про зміст фільму, про те, як його зняли з показу, і про подальшу долю режисера.
-
Пензлик із котячої шерсті й жодного ескізу: квіти петриківського розпису
Декоративний розпис, що склався в селищі Петриківка на Дніпропетровщині, почався з малюнків на білених стінах селянських хат і згодом перейшов на папір. Техніку, у якій квіти кладуть пензликом із котячої шерсті без попереднього малюнка, у грудні 2013 року внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це був перший український елемент у списку. Розповідаємо про мазки, фантастичні квіти й майстрів.
-
Троянський герой стає козаком: «Енеїда» Котляревського
В «Енеїді» Котляревського герой Вергілієвого епосу Еней стає козацьким парубком, що говорить живою українською мовою. Сцени бенкетів із галушками й борщем, нова віршова форма — десятирядкова строфа — і значення цього твору для утвердження української мови як мови літератури: простежуємо за енциклопедіями й текстом твору. 2026 року вийшов перший японський переклад.
-
Закрита 1817 року, відроджена 1991-го: Києво-Могилянська академія
Братська школа, що почалася 1615 року в подарованому дворі, 1632 року за Петра Могили стала колегією й виховувала гетьманів і духовенство. Занепавши за Російської імперії, 1817 року вона була закрита, а 1991 року, одразу після проголошення незалежності, відродилася як університет. Простежуємо цей шлях за енциклопедіями й нормативними актами.
-
«Повість минулих літ» укладали в Києві тричі — у 1110-х роках
Літопис «Повість минулих літ», що розповідає історію Київської Русі, уклали на початку XII століття в київському монастирі й за кілька років тричі переробляли. Оригінал не зберігся: нині його читають у списках XIV–XVI століть. Кого традиція називає укладачем, де зберігаються списки, як у ньому лічать роки і під якою назвою вийшов японський переклад — розповідаємо за енциклопедіями та критичними виданнями.
-
Французька королева, що підписувалася кирилицею: київська князівна Анна
Донька Ярослава Мудрого Анна в 1051 році вийшла заміж за французького короля Генріха I в Реймському соборі, а після смерті чоловіка стала регентшею при малолітньому королі Філіпі I. Підпис кирилицею, другий шлюб і відлучення від церкви, невідомі останні роки життя — і наскільки достовірна історія про «Євангеліє, на якому присягали королі».