Розділ
Суспільство
Інституції, економіка та суспільні процеси, що стоять за новинами.
-
Із 15 членів ради пішли 10: так почалася судова реформа в Україні
Коли ЄС надав Україні статус кандидата на членство, перші дві умови стосувалися судової влади: оновити за участю міжнародних експертів раду, що призначає суддів, комісію, що їх добирає, і порядок добору суддів Конституційного Суду. Простежуємо шлях від законів 2021 року до звіту Європейської комісії 2025 року.
-
У ЗСУ служать понад 75 тисяч жінок, а на військовий облік зобов’язані ставати лише медики
Українське законодавство дозволяє жінкам проходити військову службу нарівні з чоловіками, а призов під час війни — лише за їхнім бажанням. Обов’язок військового обліку для жінок за чотири роки, починаючи з 2021-го, переписували тричі; тепер він стосується лише жінок із медичною чи фармацевтичною спеціальністю. Наводимо оприлюднені Міністерством оборони та іншими цифри із зазначенням, хто і станом на коли їх назвав.
-
3,9 млрд доларів, зібраних через UNITED24: понад 90% пішло на рахунок для оборони
Урядова платформа для пожертв UNITED24 показує, що з травня 2022 року до 18 вересня 2026 року зібрала близько 3,93 млрд доларів. Кошти надходять за напрямами на шість рахунків у Національному банку, а використовують їх профільні міністерства. Розглядаємо постанову уряду, на якій це ґрунтується, механізм звітності та цифри надходжень і витрат зі звітів.
-
Синьо-жовтий прапор, тризуб на гербі та гімн, слова якого затвердили у 2003 році
Стаття 20 Конституції України визначає державними символами прапор, герб і гімн. Синьо-жовтий прапор і тризуб як герб затвердила Верховна Рада у 1992 році; гімн у 1992 році затвердили лише як музику, а слова законом встановили у 2003 році. Пояснюємо правові підстави й походження кожного символу, зокрема те, що тризуб сягає монет Київської Русі.
-
Офіційна оцінка чисельності населення України зупинилася на 1 січня 2022 року
Найновішою оцінкою чисельності населення від Державної служби статистики України досі залишаються 41,17 млн осіб станом на 1 січня 2022 року — ще до повномасштабного вторгнення. Про населення після цього говорять цифрами з різним охопленням і методикою: оцінки й прогнози ООН, оцінка інституту, наведена в урядовому стратегічному документі. За оцінкою, наведеною в урядовому документі, у липні 2024 року — 31,1 млн, за прогнозом ООН — 39,68 млн. Пояснюємо з визначень, чому цифри так різняться.
-
Обслуговування в магазинах — через півтора року, місцеві газети — через 5 років. Поетапний закон України про державну мову
Ухвалений у 2019 році закон України про державну мову не запрацював повністю в день набрання чинності. Обслуговування в магазинах — через півтора року, друковані газети — через 2,5 і 5 років, мова іспитів — з 2030 року: строки для різних сфер зсунуто. Розповідаємо також, як мовний закон 2012 року визнали неконституційним, як працюють штрафи і за що Європа критикувала режим мов меншин.
-
Японською обидві — «Українська православна церква»: ПЦУ, УПЦ і закон 2024 року
В Україні є дві церкви, назви яких японською в дослівному перекладі звучать однаково — «Українська православна церква». Це ПЦУ, автокефалію якої Константинополь визнав у 2019 році, і УПЦ, що належала до Московського патріархату. Простежуємо події від рішення 2018 року, яким скасовано грамоту 1686 року, до процедури щодо Київської митрополії УПЦ за законом 2024 року.
-
Київ відстає від Японії на 7 годин, улітку — на 6: час і літній час в Україні
За постановою Кабінету Міністрів 1996 року Україна переводить годинники в останню неділю березня і жовтня. Різниця з Японією — 7 годин узимку і 6 годин улітку. Закон про скасування літнього часу, ухвалений 2024 року, станом на вересень 2026 року не підписано. Розглядаємо також, як 1990 року Україна відійшла від московського часу і за яким часом живуть окуповані території.
-
Українську жестову мову закон визнав «мовою», але окремого закону про неї ще немає
Закон про державну мову 2019 року визначив українську жестову мову як природну мову з власною лексико-граматичною структурою і закріпив право кожного використовувати її, вивчати й навчатися нею. Водночас окремого закону, який мав би визначити статус жестової мови, не ухвалено, а моніторинг липня 2026 року показав, що з 36 загальнонаціональних телеканалів переклад жестовою мовою був лише на 2.
-
«-IX» — це дев’яте скликання. Як читати українські нормативні акти в оригіналі
«IX» у номері українського закону «4223-IX» позначає скликання Верховної Ради, яке його ухвалило. Нумерація постанов Кабінету Міністрів щороку починається з одиниці, а в закону є кілька дат: ухвалення, оприлюднення, набрання чинності й введення в дію. На прикладі реальних актів пояснюємо, як у базі законодавства Верховної Ради читати номери, дати, позначки статусу та «редакції» зі змінами.