Розділ
Суспільство
Інституції, економіка та суспільні процеси, що стоять за новинами.
-
Від 200 тисяч зареєстрованих справ до вироку: як в Україні судять за воєнні злочини
За даними Офісу Генерального прокурора України, від повномасштабного вторгнення до кінця 2025 року за статтею 438 Кримінального кодексу (воєнні злочини) розпочато розслідування у 203 382 справах. Водночас 2025 року за цією категорією засудили 102 особи. Пояснюємо, чим відрізняються реєстрація, повідомлення про підозру, обвинувальний акт і вирок, як судять підозрюваних, що перебувають за кордоном, і як розподілено роботу з Міжнародним кримінальним судом.
-
Майже 200 тисяч заяв про збитки. Де нині механізми, що мають змусити Росію відшкодувати й відповісти
До «Реєстру збитків для України» Ради Європи, що фіксує шкоду від російської агресії, до вересня 2026 року надійшло майже 200 тисяч заяв. Проте реєстр не визначає розміру компенсації. Міжнародна комісія з розгляду претензій, яка визначатиме суми, і спеціальний трибунал для судження лідерів, що ухвалили рішення про агресію, станом на вересень 2026 року ще не почали роботу. Розповідаємо про роль трьох механізмів, стан справ і участь Японії.
-
День, коли зруйнувалася дамба під контролем російських військ: що сталося в Каховці
На світанку 6 червня 2023 року внаслідок вибуху зруйнувалася дамба Каховської ГЕС на Дніпрі, яка з лютого 2022 року перебувала під контролем російських військ. Нижче за течією було затоплено щонайменше 80 населених пунктів, а вище почало пересихати водосховище — джерело питної води для понад 700 тисяч людей. ООН та уряд України оцінюють збитки й втрати майже в 14 мільярдів доларів.
-
Під мобілізацію — з 25 років. Як 2024 року переписали українське законодавство про військову службу
У квітні 2024 року в Україні верхню межу віку, до якого особу обліковують як призовника, знизили з 27 до 25 років: у 25 років людина переходить до «військовозобов’язаних», яких можуть призвати під час мобілізації. Змінами до закону в травні того ж року оновлення облікових даних стало обов’язковим, і запрацював застосунок «Резерв+». За текстами законів станом на вересень 2026 року пояснюємо, що змінилося.
-
987 міст і сіл змінили назви: два українські закони про топоніми
В Україні закон 2015 року зробив об’єктом перейменування назви на честь комуністичних діячів тощо, а закон 2023 року — назви, що вшановують Російську імперію й російське панування. За першим законом змінили назви 987 населених пунктів і 25 районів, а постановою Верховної Ради у вересні 2024 року — 327 населених пунктів і 4 райони. Пояснюємо підстави й порядок перейменування.
-
Кримські татари, караїми, кримчаки: український закон про корінні народи
Законом 2021 року Україна визнала корінними народами три народи, що сформувалися на Кримському півострові, — кримських татар, караїмів і кримчаків. У квітні 2026 року уряд надав правовий статус представницькому органу кримських татар — Меджлісу. Розповідаємо також, що визнав і чого не визнав Міжнародний суд ООН щодо Меджлісу, який заборонила Росія.
-
Без російського паспорта — ні пенсії, ні житла. Громадянство, яке нав’язують на окупованих територіях
На окупованих територіях України Росія, починаючи з Криму 2014 року, поступово поширювала політику, що змушує мешканців отримувати російські паспорти. Звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують дедалі більше випадків, коли людей без паспорта обмежують у роботі, пенсіях, медичній допомозі та праві власності. Пояснюємо, що передбачають укази президента Росії і як Україна ставиться до цього громадянства.
-
Галичина, Поділля, Слобожанщина: назви регіонів, які не збігаються з назвами областей
Галичина, Волинь, Буковина, Донбас. Назви регіонів, які часто трапляються в українських текстах, — це не області, визначені Конституцією. За статтями енциклопедії Канадського інституту українських студій ми звели в таблиці, з якими нинішніми областями збігається кожен регіон, звідки походять назви, які регіони перетинають державні кордони і які землі окуповані.
-
31 літера, серед них Q, Ñ, Ğ: латинський алфавіт кримськотатарської мови
22 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив алфавіт кримськотатарської мови з 31 літери на основі латинської графіки і доручив перевести освіту на нього до 1 вересня 2025 року. Розповідаємо, як мову змушували переходити з арабського письма на латиницю, а потім на кирилицю, і чим відрізняється окупований Крим, де російське законодавство нав’язує кирилицю.
-
Бекерелі, зіверти, «за годину» і «за рік»: одиниці з новин про АЕС
Про Запорізьку АЕС МАГАТЕ часто повідомляє, що «рівні радіації в нормі». Пояснюємо, чим різняться бекерель, грей і зіверт, як пов’язати числа «за годину» і «за рік», які старі одиниці — кюрі та бер — ще трапляються в українських законах, а також як зрозуміти, що саме повідомляє МАГАТЕ і від кого воно отримало цю інформацію.