Розділ
Суспільство
Інституції, економіка та суспільні процеси, що стоять за новинами.
-
Яку інформацію про благодійні організації розкривають: правові форми в Японії та Україні
Обираючи, кому пожертвувати чи з ким співпрацювати, варто знати: обсяг інформації, яку закон зобов’язує розкривати, залежить від правової форми організації. Що гарантує право на податкове вирахування за пожертву, що дивитися у фінансовій звітності та звітах про діяльність, як перевіряти українські організації — викладаємо за законодавством Японії та України й офіційними базами даних. Жодних конкретних організацій ми не рекомендуємо й не оцінюємо.
-
Останній перепис населення в Україні — 2001 року: дату наступного переносили 5 разів, а потім скасували
Останній перепис населення в Україні відбувся 5 грудня 2001 року. Дату наступного рішеннями Кабінету Міністрів переносили 5 разів — з 2011 року на 2012, 2013, 2016, 2020 і 2023 роки, — а в жовтні 2023 року цей план скасували. Наводимо хронологію переписів від 1897 року та норми закону, за якими під час воєнного стану перепис не проводять.
-
Чехи на Волині: від 65 тисяч до 5 917 осіб
У другій половині XIX століття, після скасування кріпацтва в Російській імперії, чеські селяни заснували села на Волині, на північному заході України. На початку XX століття в Україні було близько 65 тисяч чехів, а за переписом 2001 року — 5 917. Простежуємо переселення, зміни чисельності та виїзди 1947 року й 1990-х років за двома енциклопедіями, виданнями Чеського статистичного управління та документами чеського парламенту.
-
Академія наук, народжена гетьманським законом 1918 року
Національна академія наук України веде свій початок від закону, який 14 листопада 1918 року підписав гетьман Скоропадський. Через 13 днів на першому загальному зібранні президентом обрали геолога Вернадського. Назва змінювалася 4 рази, а станом на березень 2026 року академія має 159 наукових установ. Зіставляємо різні способи визначати дату заснування, хронологію назв і президентів та чисельність працівників.
-
Категорії від 1 до 4: кого український закон визнає постраждалими від Чорнобильської катастрофи
В Україні статус постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС визначає закон лютого 1991 року. Він розмежовує учасників ліквідації наслідків аварії та постраждале населення, розподіляє їх за категоріями 1–4 і встановлює пільги й виплати. Простежуємо за текстами законів шлях від зон забрудненої території до скорочення пільг 2014 року та рішень Конституційного Суду.
-
Три доби при 8 градусах і нижче: коли в Україні вмикають опалення
В українських містах поширене централізоване опалення: гаряча вода надходить до будинків від об’єктів, що виробляють тепло. Тривалість опалювального періоду, орієнтуючись на температуру надворі, визначають органи місцевого самоврядування, тарифи — регулятор і органи місцевого самоврядування, а в умовах воєнного стану підвищення тарифів для населення заборонено. Простежуємо ці правила за нормативними актами станом на вересень 2026 року.
-
Ріка, яку Геродот назвав «Борисфеном»: Дніпро
Дніпро, що тече через Київ, у Геродота в V столітті до н. е. називався «Борисфен», у латині IV століття — «Данапріс», у тюркських мовах — «Озі» тощо. Простежуємо назви однієї ріки від найдавніших і дивимося, як змінювалося написання японського «Доніепуру» та англійського Dnieper.
-
Українці Карпатських гір: гуцули, бойки, лемки
Гуцули, бойки та лемки — етнографічні групи українців, які здавна живуть у Карпатах. Ці групи живуть поряд одна з одною, зі сходу на захід, і на Гуцульщині, де мало орних земель, жили з випасу худоби. Найзахідніша Лемківщина здебільшого лежить на території нинішніх Польщі та Словаччини, а внаслідок переселень 1944–1947 років багатьох її мешканців вивезли на рівнинні землі України та в різні частини Польщі.
-
Болгари та гагаузи, що оселилися в степах Буджака
На південному заході Одеської області компактно живуть болгари, які в XIX столітті переселилися з-за Дунаю, і гагаузи — православні, що розмовляють тюркською мовою. За переписом 2001 року болгари становили 60% населення колишнього Болградського району. Під час районної реформи 2020 року навколо статусу цього району обмінялися заявами парламент Болгарії та МЗС України.
-
Заповідник у дельті Дунаю і 20 років суперечки навколо каналу Бистре
В українській частині дельти Дунаю указом Президента 1998 року створено біосферний заповідник, де зафіксовано 302 види птахів. Коли 2004 року відкрили канал Бистре, що проходить через заповідник, Румунія ініціювала процедуру розслідування за Конвенцією Еспо, і 2006 року комісія з розслідування дійшла висновку про високу ймовірність значного шкідливого впливу. У грудні 2024 року нарада сторін закрила цю справу.