Розділ
Суспільство
Інституції, економіка та суспільні процеси, що стоять за новинами.
-
Десятирічна заборона минула, а кругляк за кордон так і не йде: ліси й деревина України
У 2015 році Україна на 10 років заборонила експорт необробленої деревини. Відколи в листопаді 2025 року строк для всіх порід, крім сосни, минув, той самий стан зберігають через ліцензування експорту та «нульову квоту». Розглядаємо за законодавством і повідомленнями державних установ ліси, що вкривають 15,9% території країни, арбітраж з ЄС, який визнав заборону «порушенням», і об’єднання 158 державних лісогосподарських підприємств.
-
Сім законів про зміни, один — неконституційний: 30 років Конституції України
Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року, до 2019 року змінили сім законів. Зміни 2004 року Конституційний Суд 2010 року позбавив чинності через порушення процедури, а 2014 року парламент їх відновив. За текстами законів простежуємо переписаний розділ про правосуддя, курс на ЄС і НАТО і статті, які забороняють зміни в умовах воєнного стану.
-
Рік, щоб вивчити українську: як 1923 року почалася українізація
1 серпня 1923 року уряд радянської України зобов’язав службовців протягом року опанувати українську й російську мови під загрозою звільнення. Розповідаємо, що передбачали рішення про українізацію — українську версію загальносоюзної «коренізації», як вона просувалася в столиці Харкові, що кажуть цифри про школи й газети і як на початку 1930-х курс змінився.
-
Три чверті перевірених об’єктів «небезбар’єрні»: Національна стратегія безбар’єрності України
У квітні 2021 року уряд України схвалив Національну стратегію із створення безбар’єрного простору до 2030 року. Вона має усунути бар’єри не лише в будівлях і транспорті, а й за шістьма напрямами: фізичним, інформаційним, цифровим, суспільним і громадянським, освітнім та економічним. Розповідаємо, як її впроваджують, що змінилося у 2025 році, які цифри дає державний моніторинг і на що вказав комітет ООН.
-
Махаон вибув, бабак додався: переліки Червоної книги України
Червона книга України від першого видання 1980 року виходила тричі, а 2021 року наказами міністерства переліки оновили. Тоді з неї виключили 27 видів тварин і 21 вид рослин і грибів, а бабака та інші види занесли вперше. Четвертого видання книги станом на вересень 2026 року не знайдено, а відповідальне міністерство 2025 і 2026 року змінювало назву. Розглядаємо це разом із правилами про покарання й компенсацію.
-
Іноземні фільми — українською: закони, що визначали мову кінотеатрів
У кінотеатрах України іноземні фільми за загальним правилом показують із дублюванням українською, а покази мовою оригіналу з українськими субтитрами обмежено 10% сеансів кожного кінотеатру на місяць. Зводимо, як змінювалися норми про мову фільмів — від Закону «Про кінематографію» 1998 року, рішення Конституційного Суду 2007 року, мовного закону 2012 року, Закону про державну мову 2019 року до закону про англійську мову 2024 року.
-
Суржиком говорить десята частина чи п’ята? Змішане мовлення, яке рахують по-різному
Суржик — розмовне мовлення, у якому змішано українську й російську мови. Назва походить від борошна зі змішаного зерна. Частка тих, хто ним говорить, за оцінкою інтерв’юерів — 11–18 %, а коли запитують самих людей, «обома однаково» відповідають майже 20 %. Наводимо пояснення словника й енциклопедій, причини розбіжності цифр, різні оцінки і вживання суржику в літературі та на сцені.
-
Від мажоритарної до пропорційної і знову до змішаної: вибори до Верховної Ради 1990–2019
Спосіб обрання 450 депутатів Верховної Ради України за дев’ять виборів з 1990 по 2019 рік змінювався тричі: мажоритарні округи, змішана система зі списками й округами, пропорційна система, за якої всіх обирають за списками, і знову змішана. Виборчий бар’єр змінювався з 4 % на 3 % і 5 %, а явка знизилася з 70,78 % до 49,24 %. Хронологію складено за текстами виборчих законів і протоколами Центральної виборчої комісії.
-
Чиї це слова — «найбільший у світі»? Єврейський центр «Менора» в Дніпрі
У єврейському громадському центрі «Менора», відкритому 2012 року в Дніпрі, розміщені синагога, музей, інститут і консульство. Громада, що ним опікується, називає його «найбільшим у світі», але критерію порівняння не наводить. Розповідаємо про появу центру й історію євреїв міста, яке називалося Катеринославом, — за матеріалами громади та двох енциклопедій.
-
Славутич — місто для працівників ЧАЕС, задумане 1986 року
Будівництво Славутича вирішили розпочати в жовтні 1986 року, після аварії на Чорнобильській АЕС, як міста для працівників станції та їхніх родин. Місто будували вісім радянських республік, воно поділене на 14 кварталів. Простежуємо дорогу на станцію, зміни чисельності населення й події до окупації в березні 2022 року — за матеріалами міста, станції та Держстату.