Калина — не ґамадзумі: як передати японською назви українських рослин і тварин

В українських піснях, віршах і новинах часто трапляються назви рослин і птахів: калина, лелека, каштан, соловейко. У словнику до них знайдуться японські відповідники — ガマズミ, コウノトリ, クリ, ナイチンゲール, — але здебільшого це інші види, ніж ті, що в Японії мають таку назву.

Дві мови поєднує наукова (латинська) назва. Якщо від української назви знайти наукову, а від наукової — японську, помилок стає менше.

Наукова назва поєднує дві мови

Закон України «Про Червону книгу України» (7 лютого 2002 року, № 3055-III) у статті 12 передбачає, що для кожного виду, занесеного до Червоної книги, зазначається назва українською та латинською мовами. У переліках Червоної книги, затверджених 2021 року, українські назви теж подано поруч із науковими. З японського боку є відкритий «Покажчик японських і наукових назв рослин YList» (植物和名－学名インデックス YList; автори — Кодзі Йонекура і Тадасі Кадзіта), де японським назвам рослин зіставлено наукові.

Порядок дій під час перекладу такий.

• За українською назвою знайти наукову. Для видів із Червоної книги — в офіційних переліках, для інших — у міжнародних базах даних про біорізноманіття (GBIF) тощо.
• За науковою назвою знайти японську. Для рослин — у YList, для тварин — у визначниках і базах даних назв організмів.
• Якщо японських назв дві чи більше або японської назви немає, писати з науковою назвою.

Назви, які легко сплутати

Калина — це セイヨウカンボク з роду Viburnum

Наукова назва калини — Viburnum opulus; це кущ роду Viburnum (ガマズミ属). За YList, основний різновид, поширений у Європі (var. opulus), японською називають セイヨウカンボク (інша назва ヨウシュカンボク), а те, що в Японії звуть カンボク, — інший різновид того самого виду. Японська ガマズミ — це окремий вид, Viburnum dilatatum, тож якщо перекласти «калина» як ガマズミ, вийде інша рослина того самого роду.

Лелека — загальна назва птахів роду лелек

Стаття «Stork» в Internet Encyclopedia of Ukraine (IEU) наводить три українські назви — лелека, бузько, чорногуз — і пише, що в Україні живуть переважно 2 види: білий лелека білий (Ciconia ciconia), поширений по всій країні, і лелека чорний (Ciconia nigra) — у Карпатах і на Поліссі. Японська コウノトリ — це інший вид, Ciconia boyciana, українською — лелека далекосхідний.

Каштан — не завжди クリ

Словом «каштан» називають і дерево з їстівними плодами (каштан їстівний, Castanea sativa), і Aesculus hippocastanum (マロニエ). Українська назва останнього — гіркокаштан звичайний, його також називають каштан кінський. Перш ніж перекладати «каштан» на вулиці як 栗の木, треба з’ясувати, про яке дерево йдеться.

Соловейків — два види

За IEU, в Україні живуть західний соловейко (Luscinia megarhynchos) і східний (Luscinia luscinia): перший — переважно в Криму, а також на Закарпатті, Поліссі й у західній частині лісостепу, другий — по всій Україні. Їхні японські назви — サヨナキドリ і ヤブサヨナキドリ. Про якого з них ідеться в поетичному «соловейку», здебільшого визначити неможливо.

Що можна дізнатися з Червоної книги

За законом, Червона книга України є «офіційним державним документом», що містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Кабінет Міністрів має офіційно видавати Червону книгу щонайменше раз на 10 років. Види, що заносяться до неї, залежно від стану поділяються на 7 категорій (стаття 13).

• зниклі
• зниклі в природі
• зникаючі
• вразливі
• рідкісні
• неоцінені
• недостатньо відомі

Чинні переліки затвердило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів 2021 року на підставі рішення Національної комісії з питань Червоної книги України від 10 червня 2020 року. До переліку тварин (наказ № 29 від 19 січня) занесено 687 видів, до переліку рослин і грибів (наказ № 111 від 15 лютого) — 857 видів. Перелік тварин замінив попередній, затверджений наказом від 17 червня 2009 року.

Стаття IEU про лелеку (уперше надрукована в енциклопедії 1993 року) пише, що лелека став видом під загрозою зникнення й охороняється законом, але в переліку Червоної книги 2021 року є лише лелека чорний, а лелеки білого немає. Текст енциклопедії і рік чинного переліку треба розрізняти. Про заповідники України ми розповідаємо у статті Заповідники України: незорані степи і 28 озер.

Чи є в законі «національна квітка» чи «національний птах»

Стаття 20 Конституції України визначає три державні символи: Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн. Квітів і птахів серед них немає. Про три символи йдеться у статті Синьо-жовтий прапор, тризуб на гербі та гімн, слова якого затвердили у 2003 році.

Трапляються тексти, де калину чи лелеку називають «національною квіткою» чи «національним птахом» України, але до конституційних положень про символи це не належить. IEU описує народне повір’я, що в домі, де лелека звив гніздо, живуть у мирі й достатку, а в казках лелека допомагає людям. Соловейка часто оспівують у народних піснях, а «соловейко» вживають і як лагідне звертання до близької людини. Про барвінок сказано, що він відіграє важливу роль у народних переказах, великодніх і весільних обрядах. Усе це — місце в культурі, а не юридичний статус.

Як писати в перекладі

Якщо під час першої згадки поставити поруч японську транслітерацію, українське слово і наукову назву, читач зможе перевірити сам. Наприклад: «カリーナ（калина、学名 Viburnum opulus、和名セイヨウカンボク）». Якщо у вірші чи пісні вид визначити не можна, варто обмежитися тим, що відомо: «кущ роду Viburnum» (ガマズミ属の木), «птах із родини лелекових» (コウノトリの仲間).

Якщо йти через російський словник, можна дійти до іншого слова. Лелеку білого російською називають белый аист, а бабака степового — також байбак; це інші слова, ніж українські «лелека» і «бабак». Про відмінності двох мов ідеться у статті Чим українська мова відрізняється від російської.