Усі статті
-
День Української Державності поставили на день святого Володимира
Свято «День Української Державності» з’явилося 2021 року указом Президента, 2022 року законом стало святковим днем, а 2023 року законом його перенесли з 28 липня на 15 липня. Чому його поєднали з днем хрещення Київської Русі і чому перенесли на 13 днів раніше — простежуємо за указами та пояснювальними записками до законопроєктів. Пишемо й про те, як діє це свято станом на вересень 2026 року.
-
Харків — столиця радянської України — і Держпром
З кінця 1919 року до червня 1934 року столицею радянської України був не Київ, а Харків. Щоб зібрати в одному місці столичні установи, звели Держпром (Будинок державної промисловості) — дев’ять корпусів, з’єднаних переходами. Розповідаємо про початок і кінець столичної доби, історію будівлі, її внесення до попереднього списку ЮНЕСКО та пошкодження 2024 року.
-
31 літера, серед них Q, Ñ, Ğ: латинський алфавіт кримськотатарської мови
22 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив алфавіт кримськотатарської мови з 31 літери на основі латинської графіки і доручив перевести освіту на нього до 1 вересня 2025 року. Розповідаємо, як мову змушували переходити з арабського письма на латиницю, а потім на кирилицю, і чим відрізняється окупований Крим, де російське законодавство нав’язує кирилицю.
-
2 820 км від Північного Льодовитого океану до села в гирлі Дунаю. Геодезична дуга Струве
«Геодезична дуга Струве» — понад 2 820 кілометрів меридіана, виміряних ланцюгом трикутників від північного мису Норвегії до села в гирлі Дунаю поблизу Чорного моря. Розповідаємо про мету вимірювань 1816–1855 років і про позначки чотирьох українських пунктів із 34, внесених 2005 року до Списку світової спадщини як об’єкт десяти країн.
-
Державний кіноархів: 30 років Довженко-Центру
Довженко-Центр у Києві — найбільший кіноархів України, створений указом Президента 1994 року; станом на січень 2025 року він зберігає понад 62 тисячі одиниць фільмових матеріалів. Розповідаємо, що в ньому зберігається і що вдалося повернути, чим закінчилися наказ 2022 року про «реорганізацію» та судові справи і як 2025 року центр отримав статус національного.
-
Правопис 2019 року через сім років став «стандартом державної мови»
Писати українською «проєкт» велить правило правопису, оновленого 2019 року. 2021 року суд першої інстанції визнав цей правопис нечинним, але апеляційний суд і 2024 року Верховний Суд це рішення скасували. У березні 2026 року замість постанови Кабінету Міністрів правопис став «стандартом державної мови» на підставі Закону про державну мову. Зводимо, які правила змінилися і що відбувалося за ці сім років.
-
Дорадчий орган радив «відкласти внесення». Резиденція митрополитів у Чернівцях
Головний корпус Чернівецького університету — це резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації, збудована в 1864–1882 роках. 2011 року дорадчий орган ЮНЕСКО рекомендував відкласти її внесення до Списку світової спадщини, але Комітет світової спадщини ухвалив рішення про внесення. Розповідаємо про архітектора Главку, про те, як резиденція стала університетом, і про пункти, щодо яких оцінки розійшлися.
-
Насіння майже не вивозять: українська соняшникова олія
Україна збирає понад 10 мільйонів тонн насіння соняшнику, але в сирому вигляді експортує лише невелику частку: здебільшого його переробляють усередині країни на олію та шрот і вже тоді продають за кордон. Розповідаємо, скільки насіння, олії та експорту дають оцінки Міністерства сільського господарства США, яку частку світового експорту займає Україна і як працює мито на вивезення насіння, що діє з 1999 року.
-
Квота на мед — з 6 000 до 35 000 тонн: нові мита в торгівлі між ЄС та Україною
З червня 2022 року ЄС на три роки призупинив мита й кількісні квоти на українські товари. Ці заходи завершилися 5 червня 2025 року, а 29 жовтня переглядом Угоди про асоціацію розширено безмитні квоти на мед, цукор, пшеницю та інші товари. В обмін на квоти Україна до 2028 року узгодить своє законодавство з виробничими стандартами ЄС.
-
Березень — від берези, листопад — від листя. Українські місяці, дати й числа
Багато українських назв місяців походять від природи й польових робіт: береза (березень), серп (серпень), опале листя (листопад). За українськими словниками, правописом і правилами діловодства підсумовуємо походження назв дванадцяти місяців і днів тижня, запис і читання дат у порядку день.місяць.рік і поєднання числівників з іменниками.