Усі статті
-
Від «Расьомону» до «Погоні за вівцею»: японська проза в українських перекладах
1971 року в Києві вийшла збірка новел Акутаґави Рюноске, перекладена з японської українською. Від японістики Харкова 1920-х років до фізика й перекладача Івана Дзюба та укладача словників Івана Бондаренка — простежуємо за енциклопедіями й бібліотечними каталогами людей, які перекладали японську літературу українською.
-
у Львові і в Одесі: чергування у — в та і — й в українській мові
В українській мові прийменник місця у реченні «у Львові» має форму у, а в «в Одесі» — в. Це правило милозвучності, що допомагає уникати збігу приголосних чи голосних; так само поводяться сполучник і — й та прийменники з — із — зі. Зводимо в таблиці правила §23–§25 правопису, який 2026 року став стандартом державної мови, і показуємо, що змінилося порівняно з редакціями 1993 і 2019 років.
-
Останній перепис населення в Україні — 2001 року: дату наступного переносили 5 разів, а потім скасували
Останній перепис населення в Україні відбувся 5 грудня 2001 року. Дату наступного рішеннями Кабінету Міністрів переносили 5 разів — з 2011 року на 2012, 2013, 2016, 2020 і 2023 роки, — а в жовтні 2023 року цей план скасували. Наводимо хронологію переписів від 1897 року та норми закону, за якими під час воєнного стану перепис не проводять.
-
Говерла, найвища вершина України: 2061 м на картах і 2056 м за супутниковими вимірюваннями
Висоту Говерли, найвищої гори України, енциклопедії та заповідники подають як 2061 м. Водночас польські дослідники, які 2018 року виміряли вершину за допомогою супутникового позиціонування, оголосили значення 2056,0 м (похибка ±0,5 м), а на картах від XIX століття траплялися значення від 2050,7 до 2058,0 м. Розповідаємо також про розташування гори, дві природоохоронні території та написання її назви.
-
Чехи на Волині: від 65 тисяч до 5 917 осіб
У другій половині XIX століття, після скасування кріпацтва в Російській імперії, чеські селяни заснували села на Волині, на північному заході України. На початку XX століття в Україні було близько 65 тисяч чехів, а за переписом 2001 року — 5 917. Простежуємо переселення, зміни чисельності та виїзди 1947 року й 1990-х років за двома енциклопедіями, виданнями Чеського статистичного управління та документами чеського парламенту.
-
Іменини, які шанували більше за день народження: день святого Миколая тепер 6 грудня
Іменини (день ангела) в Україні — це день пам’яті святого, на честь якого людину названо. Енциклопедія пише, що колись це свято було важливішим за день народження. У вересні 2023 року дві великі церкви перейшли на новий календар, і за церковним календарем іменини теж змістилися на 13 днів раніше. Розповідаємо також про те, як давали імена, про хресне і повсякденне ім’я та про різні назви цього дня.
-
Академія наук, народжена гетьманським законом 1918 року
Національна академія наук України веде свій початок від закону, який 14 листопада 1918 року підписав гетьман Скоропадський. Через 13 днів на першому загальному зібранні президентом обрали геолога Вернадського. Назва змінювалася 4 рази, а станом на березень 2026 року академія має 159 наукових установ. Зіставляємо різні способи визначати дату заснування, хронологію назв і президентів та чисельність працівників.
-
Маланка: увечері на Меланії переодягнені гурти обходять хати
Маланка — новорічне вечірнє дійство, коли на свято святої Меланії молодь, переодягнувшись, обходить хати. Енциклопедія пише, що до осель приходили парубок, перевдягнений у Маланку, і Коза, пустували, а завершували все щедрівками. До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено три елементи: буковинське маланкування, Маланку села Белелуя і загальноукраїнську традицію Щедрого вечора. Пояснюємо також, чому дата розділяється на 31 грудня і 13 січня.
-
Категорії від 1 до 4: кого український закон визнає постраждалими від Чорнобильської катастрофи
В Україні статус постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС визначає закон лютого 1991 року. Він розмежовує учасників ліквідації наслідків аварії та постраждале населення, розподіляє їх за категоріями 1–4 і встановлює пільги й виплати. Простежуємо за текстами законів шлях від зон забрудненої території до скорочення пільг 2014 року та рішень Конституційного Суду.
-
Півтори хвилини хресного ходу в Харкові, вересень 1896 року: фотограф Альфред Федецький
30 вересня 1896 року харківський фотограф Альфред Федецький зняв на плівку хресний хід з іконою містом — близько півтори хвилини. 2 грудня він показав власні зйомки в оперному театрі. За енциклопедіями та монографією простежуємо трохи більше року, коли фотограф, народжений у Житомирі, займався кіно, і те, що саме рахує вислів «перший фільм в Україні».