Розділ
Культура та історія
Кухня, музика, література, ремесла. Українська культура та історія, що стоїть за нею.
-
Державний кіноархів: 30 років Довженко-Центру
Довженко-Центр у Києві — найбільший кіноархів України, створений указом Президента 1994 року; станом на січень 2025 року він зберігає понад 62 тисячі одиниць фільмових матеріалів. Розповідаємо, що в ньому зберігається і що вдалося повернути, чим закінчилися наказ 2022 року про «реорганізацію» та судові справи і як 2025 року центр отримав статус національного.
-
Правопис 2019 року через сім років став «стандартом державної мови»
Писати українською «проєкт» велить правило правопису, оновленого 2019 року. 2021 року суд першої інстанції визнав цей правопис нечинним, але апеляційний суд і 2024 року Верховний Суд це рішення скасували. У березні 2026 року замість постанови Кабінету Міністрів правопис став «стандартом державної мови» на підставі Закону про державну мову. Зводимо, які правила змінилися і що відбувалося за ці сім років.
-
Гірські духи й пастуше літо: «Тіні забутих предків» Коцюбинського
Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1911), за якою знято фільм «Тіні забутих предків» («Вогняні коні»), — історія гуцульського села у високогір’ї Карпат. Іван і Марічка з ворогуючих родів, літнє життя на полонині, гірські духи й мольфар. Звіряючись з енциклопедіями щодо життя письменника й років його перебування в селі, простежуємо зміст повісті.
-
Маланка: увечері на Меланії переодягнені гурти обходять хати
Маланка — новорічне вечірнє дійство, коли на свято святої Меланії молодь, переодягнувшись, обходить хати. Енциклопедія пише, що до осель приходили парубок, перевдягнений у Маланку, і Коза, пустували, а завершували все щедрівками. До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено три елементи: буковинське маланкування, Маланку села Белелуя і загальноукраїнську традицію Щедрого вечора. Пояснюємо також, чому дата розділяється на 31 грудня і 13 січня.
-
Півтори хвилини хресного ходу в Харкові, вересень 1896 року: фотограф Альфред Федецький
30 вересня 1896 року харківський фотограф Альфред Федецький зняв на плівку хресний хід з іконою містом — близько півтори хвилини. 2 грудня він показав власні зйомки в оперному театрі. За енциклопедіями та монографією простежуємо трохи більше року, коли фотограф, народжений у Житомирі, займався кіно, і те, що саме рахує вислів «перший фільм в Україні».
-
Київський кінофестиваль «Молодість», що почався з 33 студентських фільмів
Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» почався 1970 року як дводенний показ 33 студентських робіт кінофакультету театрального інституту. 1993 року його зареєстрували в Міжнародній федерації асоціацій кінопродюсерів (FIAPF) як міжнародний кінофестиваль, а восени 2025 року відбувся 54-й фестиваль. За даними організаторів та енциклопедії подаємо, як усе починалося, коли фестиваль став «міжнародним», а також перенесення 2020 року і проведення в грудні 2022 року.
-
Пісня, фільм, фестиваль, пам’ятний день: 56 років «Червоної рути»
Пісня композитора Володимира Івасюка «Червона рута» вперше прозвучала у вересні 1970 року в телепередачі в Чернівцях. 1971 року зняли однойменний музичний фільм, а 1989 року в Чернівцях почався фестиваль, названий на честь пісні. У травні 2026 року Верховна Рада встановила День української музики, дату якого пов’язано з цим фестивалем.
-
«Лінощі ж — усьому мати»: «Повчання» Мономаха своїм дітям
Київський великий князь XII століття Володимир Мономах залишив в одному тексті настанови дітям і опис своїх походів та ловів. Твір зберігся лише в Лаврентіївському списку 1377 року і вперше був надрукований 1793 року. За енциклопедіями та науковим виданням розглядаємо версії про рік написання і місце твору в рукописі.
-
1661 чи 1784? Коли почався Львівський університет
Львівський університет веде свою історію від 1661 року, коли польський король надав єзуїтській колегії «титул університету», а канадська енциклопедія українознавства — від 1784 року, коли університет відкрив австрійський імператор. За енциклопедіями та історією на сайті університету пояснюємо, що стоїть за кожною з двох дат і як змінювалися назва й мова викладання.
-
Чи Юрій Кульчицький відкрив першу кав’ярню у Відні?
Галицький купець Юрій-Франц Кульчицький, який під час облоги Відня 1683 року був гінцем, в українських енциклопедіях — «людина, що відкрила першу кав’ярню у Відні». Проте історична енциклопедія міста Відня вважає це легендою і пише, що перший привілей 1685 року отримав вірменин Деодато. Зіставляємо три джерела.