Розділ
Культура та історія
Кухня, музика, література, ремесла. Українська культура та історія, що стоїть за нею.
-
Троянда — жінка, тюльпан — чоловік: кримськотатарський орнамент орнек
Кожен символ орнеку — орнаменту, який кримські татари використовують у вишивці, ткацтві, кераміці та ювелірних виробах, — має своє значення, і разом вони читаються, наче розповідь. Розповідаємо, що означає цей орнамент, 2021 року внесений до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО за номінацією України, і чому його так важко передавати в окупованому Росією Криму.
-
Вісім із шістнадцяти — в Україні: дерев’яні церкви Карпатського регіону
Карпатські дерев’яні церкви зведені з горизонтально покладених колод, а їхні дахи й стіни вкриті дерев’яним гонтом. 2013 року 16 таких церков внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за спільною номінацією з Польщею, і 8 із них розташовані в Україні. Розповідаємо про чотири архітектурні типи, про вісім українських церков і про проблеми збереження у воєнний час, описані у звіті 2024 року.
-
Ліквідована 1946 року, вийшла з підпілля через 43 роки: Греко-Католицька Церква
Українська греко-католицька церква, яка зберігає східний обряд і перебуває в єдності з Папою Римським, веде свій початок від унії 1596 року. Розповідаємо, як 1946 року її ліквідував радянський «собор», як вона продовжувала богослужіння в підпіллі, як 1989 року її знову визнали, і що показує опитування 2025 року про поширення її вірних.
-
Яр, де на пам’ятнику не написали слова «євреї»: Бабин Яр у Києві
29 і 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру в окупованому Києві підрозділи нацистської Німеччини розстрілювали євреїв. Убивства тривали два роки, а пам’ятник, який СРСР поставив 1976 року, про євреїв не згадував. Простежуємо, звідки беруться числа, як з’явився заповідник після здобуття незалежності і що сталося під час російського ракетного удару 1 березня 2022 року.
-
55 із 400 — про лисицю: звірині казки, зібрані в одну книжку 1916 року
Народні оповідання, де головні герої — тварини, українською називали «байками» й відрізняли від «казок», героями яких є люди. 1916 року фольклорист Гнатюк зібрав 400 таких оповідань і видав їх у двох томах, розташувавши за тваринами. За передмовою й змістом книжки простежуємо, хто й де їх записав, як розподілено оповідання про лисицю чи вовка і чому через війну видання запізнилося.
-
2 820 км від Північного Льодовитого океану до села в гирлі Дунаю. Геодезична дуга Струве
«Геодезична дуга Струве» — понад 2 820 кілометрів меридіана, виміряних ланцюгом трикутників від північного мису Норвегії до села в гирлі Дунаю поблизу Чорного моря. Розповідаємо про мету вимірювань 1816–1855 років і про позначки чотирьох українських пунктів із 34, внесених 2005 року до Списку світової спадщини як об’єкт десяти країн.
-
Дорадчий орган радив «відкласти внесення». Резиденція митрополитів у Чернівцях
Головний корпус Чернівецького університету — це резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації, збудована в 1864–1882 роках. 2011 року дорадчий орган ЮНЕСКО рекомендував відкласти її внесення до Списку світової спадщини, але Комітет світової спадщини ухвалив рішення про внесення. Розповідаємо про архітектора Главку, про те, як резиденція стала університетом, і про пункти, щодо яких оцінки розійшлися.
-
Одеська кіностудія, де Довженко почав знімати кіно
Одеська кіностудія виникла 1919 року, а в 1920-х роках була центром українського кіно. Саме тут зняв свої перші фільми Довженко. З 1930-х років був час, коли студію використовували як базу московських кіностудій; нині це приватне акціонерне товариство, і щодо державної частки акцій тривав судовий спір. Простежуємо зміни назв, головні фільми і нинішню власність.
-
Вінки на воді й стрибки через вогонь: свято Івана Купала
Українське свято літнього сонцестояння Івана Купала — це дохристиянська обрядовість, що збереглася, злившись зі святом Різдва Івана Хрестителя. За старим стилем свято припадало на липень, але після календарної реформи 2023 року церковне свято перенесено на 24 червня. Зводимо, що енциклопедії розповідають про вінки й вогонь, купальські пісні та зміни радянської доби.
-
Харків — столиця радянської України — і Держпром
З кінця 1919 року до червня 1934 року столицею радянської України був не Київ, а Харків. Щоб зібрати в одному місці столичні установи, звели Держпром (Будинок державної промисловості) — дев’ять корпусів, з’єднаних переходами. Розповідаємо про початок і кінець столичної доби, історію будівлі, її внесення до попереднього списку ЮНЕСКО та пошкодження 2024 року.