Розділ
Культура та історія
Кухня, музика, література, ремесла. Українська культура та історія, що стоїть за нею.
-
Міста України та Світова спадщина
Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро. Вісім об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, три з них — у Списку всесвітньої спадщини під загрозою, сім елементів нематеріальної культурної спадщини і 545 пошкоджених об’єктів культури, підтверджених станом на 29 липня 2026 року. Простежуємо міста й культурну спадщину України за оприлюдненими матеріалами ЮНЕСКО.
-
Від козацької автономії до заборони українського друку
Простежуємо шлях від повстання Хмельницького 1648 року через Переяславську угоду 1654 року, оригінал якої не зберігся, ліквідацію гетьманства 1764 року і зруйнування Січі 1775 року, заборони українських видань 1863 і 1876 років — аж до переддня Першої світової війни. Шкоду, якої під час повстання зазнали єврейські громади, показуємо з усіма розбіжностями в оцінках.
-
Різдво в Україні: з 7 січня на 25 грудня
Закон, ухвалений у липні 2023 року, вилучив 7 січня з переліку святкових днів в Україні, залишивши Різдво лише 25 грудня. У вересні того ж року дві найбільші церкви перейшли на календар, за яким Різдво святкують 25 грудня. Окремо розглядаємо закон, церковний календар і домашні традиції — аж до 12 страв Святвечора і колядок.
-
Тарас Шевченко — поет, якому цар заборонив і писати, і малювати
Народжений кріпаком, Шевченко здобув волю завдяки лотереї з одним портретом і став також художником, що навчався в Академії мистецтв. Після арешту 1847 року він десять років прожив під царською забороною писати й малювати — і все одно писав вірші та малював. Життя поета, який зробив українську мову мовою сучасної літератури.
-
День незалежності — 24 серпня. Свята в Україні, норму про вихідні для яких воєнний стан зупинив
День незалежності України — свято на честь проголошення незалежності 24 серпня 1991 року. Проте першим святковим «Днем незалежності» було 16 липня — день ухвалення Декларації про державний суверенітет 1990 року. За текстами законів пояснюємо, які дев’ять свят визначає Кодекс законів про працю і чому з березня 2022 року на час воєнного стану норма про святкові вихідні не застосовується.
-
Від «Щедрика» до «Carol of the Bells»: як одна мелодія стала двома піснями
Мелодія «Carol of the Bells», відомої різдвяної класики, походить від української новорічної пісні «Щедрик». Після концерту в Карнеґі-гол 5 жовтня 1922 року вона потрапила до Північної Америки, а 1936 року отримала англійський текст. Цей англійський текст — не переклад оригіналу. За джерелами простежуємо, де одна мелодія розділилася на дві пісні.
-
Як упорядкувати 14 тисяч прислів’їв: збірники Номиса й Франка
У XIX столітті українські прислів’я зібрали в пронумеровані книжки. Збірник Номиса 1864 року розташовує десятки тисяч прислів’їв за темами, а збірник Франка 1901–1910 років — за абеткою опорних слів. Розповідаємо, хто стояв за псевдонімом, чим різняться способи впорядкування, і наводимо 7 прислів’їв із номерами й сторінками першодруків.
-
Без заспівувача й високого голосу не заспіваєш: козацькі пісні Дніпропетровщини
Один починає пісню, другий веде мелодію високим голосом, решта підтримує середніми й низькими голосами. Козацькі пісні, які співають сільські гурти Дніпропетровщини, 2016 року внесено до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. За номінаційним досьє та рішеннями розповідаємо про вік носіїв, ролі голосів, причини, з яких охорону визнали терміновою, і зміст звіту 2020 року.
-
14 робіт, винесених зі згорілого музею: художниця Марія Примаченко
Марія Примаченко все життя малювала в селі на Київщині фантастичних звірів і квіти. Одразу після початку повномасштабного вторгнення згорів музей в Іванкові, де зберігалися її роботи, а 14 творів, які винесли працівники й місцеві мешканці, у вересні 2022 року показали в Києві. Розповідаємо про її життя й творчість, 100-річчя від дня народження, до якого долучилася ЮНЕСКО, і плани відбудови музею.
-
Художниця, що сама робила пензлі й фарби: Катерина Білокур
Катерина Білокур (1900–1961), яка все життя прожила в селі Богданівка на Київщині, не ходила до школи й почала малювати квіти пензлями й фарбами власного виготовлення. Розповідаємо про її картини з понад сотнею видів квітів, про лист до співачки, що відкрив їй шлях до визнання, про виставку в Парижі 1954 року та про те, звідки походять часто цитовані «слова Пікассо».