Усі статті
-
День, коли мобільний зв’язок зник по всій країні: кібератака на «Київстар»
Уранці 12 грудня 2023 року по всій Україні зник зв’язок найбільшого мобільного оператора країни — «Київстару». Служба безпеки України (СБУ) заявляє, що атаку здійснив підрозділ ГРУ, розвідки збройних сил Росії. За розкриттями інформації компанії та повідомленнями СБУ простежуємо тиждень до відновлення всіх послуг, компенсації абонентам і їхню вартість, а також вихід компанії на біржу в США 2025 року.
-
Київ відстає від Японії на 7 годин, улітку — на 6: час і літній час в Україні
За постановою Кабінету Міністрів 1996 року Україна переводить годинники в останню неділю березня і жовтня. Різниця з Японією — 7 годин узимку і 6 годин улітку. Закон про скасування літнього часу, ухвалений 2024 року, станом на вересень 2026 року не підписано. Розглядаємо також, як 1990 року Україна відійшла від московського часу і за яким часом живуть окуповані території.
-
Літо над лісом: гуцульське полонинське скотарство і бриндзя
У Карпатах на заході України влітку виганяють овець і корів на трав’янисті угіддя над лісом — полонини — і, живучи в колибах та при кошарах, виготовляють із молока сир бриндзю. Розповідаємо про форми сезонних поселень, масштаби випасу в 1930-х роках, внесення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини та реєстрацію географічних зазначень 2019 і 2020 років.
-
«Світ ловив мене, та не спіймав»: філософ Григорій Сковорода
Григорій Сковорода (1722–1794), чий портрет зображено на банкноті 500 гривень, — філософ, який після звільнення з колегіуму 25 років мандрував краєм і писав вірші й діалоги, гостюючи в друзів. За енциклопедіями простежуємо його життя, твори та ідею «сродної праці», а також розповідаємо про музей, зруйнований російською ракетою 2022 року — у рік 300-ліття від його народження.
-
Українську жестову мову закон визнав «мовою», але окремого закону про неї ще немає
Закон про державну мову 2019 року визначив українську жестову мову як природну мову з власною лексико-граматичною структурою і закріпив право кожного використовувати її, вивчати й навчатися нею. Водночас окремого закону, який мав би визначити статус жестової мови, не ухвалено, а моніторинг липня 2026 року показав, що з 36 загальнонаціональних телеканалів переклад жестовою мовою був лише на 2.
-
Рамковий вулик 1814 року. Пасічник Петро Прокопович
Українські енциклопедії називають Петра Прокоповича тим, хто 1814 року створив рамковий вулик, що дає змогу добувати мед, не вбиваючи бджіл. Розповідаємо про перехід від бортів до вуликів, школу бджільництва, відкриту 1828 року, як читати оцінку «перший у світі», про розбіжності в кількості вуликів у енциклопедіях і сучасне виробництво меду за FAOSTAT.
-
Нова держава з ядерною зброєю: як Японія встановлювала дипломатичні відносини з Україною
Японія визнала Україну державою 28 грудня 1991 року, а дипломатичні відносини встановила 26 січня наступного року. Тоді в Україні ще залишалася стратегічна ядерна зброя колишнього СРСР. За стенограмами парламенту Японії та «Дипломатичною синьою книгою» простежуємо, чого Японія вимагала під час визнання, рік до відкриття посольства в Києві, співпрацю в ліквідації ядерної зброї і візит президента до Японії 1995 року.
-
14 робіт, винесених зі згорілого музею: художниця Марія Примаченко
Марія Примаченко все життя малювала в селі на Київщині фантастичних звірів і квіти. Одразу після початку повномасштабного вторгнення згорів музей в Іванкові, де зберігалися її роботи, а 14 творів, які винесли працівники й місцеві мешканці, у вересні 2022 року показали в Києві. Розповідаємо про її життя й творчість, 100-річчя від дня народження, до якого долучилася ЮНЕСКО, і плани відбудови музею.
-
Композитор Микола Лисенко і «Тарас Бульба», якого не поставили за його життя
Композитор Микола Лисенко (1842–1912) заклав основи нової української музики. Його головну оперу «Тарас Бульба» пропонували поставити російською, але постановки мовою оригіналу за життя автора так і не відбулося: прем’єра пройшла 1924 року в Харкові, через 12 років після його смерті. Простежуємо шлях композитора — від збирання народних пісень і пісень на вірші Шевченка до «Молитви за Україну» 1885 року і школи, відкритої 1904 року.
-
Зарплата — 183 дні, пенсія — у державі проживання: нова податкова конвенція між Японією та Україною
Нова податкова конвенція між Японією та Україною набула чинності 1 серпня 2025 року, а для розрахунку податків її застосовують із січня 2026 року. Вона повністю переглядає конвенцію 1986 року з СРСР: змінився підрахунок 183 днів для зарплати, а 2-річне звільнення для викладачів скасовано. Розбираємо за текстом конвенції, як визначають резидентство, як оподатковують пенсії й виплати студентам і як усувають подвійне оподаткування.