Усі статті
-
Під мобілізацію — з 25 років. Як 2024 року переписали українське законодавство про військову службу
У квітні 2024 року в Україні верхню межу віку, до якого особу обліковують як призовника, знизили з 27 до 25 років: у 25 років людина переходить до «військовозобов’язаних», яких можуть призвати під час мобілізації. Змінами до закону в травні того ж року оновлення облікових даних стало обов’язковим, і запрацював застосунок «Резерв+». За текстами законів станом на вересень 2026 року пояснюємо, що змінилося.
-
55 із 400 — про лисицю: звірині казки, зібрані в одну книжку 1916 року
Народні оповідання, де головні герої — тварини, українською називали «байками» й відрізняли від «казок», героями яких є люди. 1916 року фольклорист Гнатюк зібрав 400 таких оповідань і видав їх у двох томах, розташувавши за тваринами. За передмовою й змістом книжки простежуємо, хто й де їх записав, як розподілено оповідання про лисицю чи вовка і чому через війну видання запізнилося.
-
987 міст і сіл змінили назви: два українські закони про топоніми
В Україні закон 2015 року зробив об’єктом перейменування назви на честь комуністичних діячів тощо, а закон 2023 року — назви, що вшановують Російську імперію й російське панування. За першим законом змінили назви 987 населених пунктів і 25 районів, а постановою Верховної Ради у вересні 2024 року — 327 населених пунктів і 4 райони. Пояснюємо підстави й порядок перейменування.
-
Яр, де на пам’ятнику не написали слова «євреї»: Бабин Яр у Києві
29 і 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру в окупованому Києві підрозділи нацистської Німеччини розстрілювали євреїв. Убивства тривали два роки, а пам’ятник, який СРСР поставив 1976 року, про євреїв не згадував. Простежуємо, звідки беруться числа, як з’явився заповідник після здобуття незалежності і що сталося під час російського ракетного удару 1 березня 2022 року.
-
Як упорядкувати 14 тисяч прислів’їв: збірники Номиса й Франка
У XIX столітті українські прислів’я зібрали в пронумеровані книжки. Збірник Номиса 1864 року розташовує десятки тисяч прислів’їв за темами, а збірник Франка 1901–1910 років — за абеткою опорних слів. Розповідаємо, хто стояв за псевдонімом, чим різняться способи впорядкування, і наводимо 7 прислів’їв із номерами й сторінками першодруків.
-
Кримські татари, караїми, кримчаки: український закон про корінні народи
Законом 2021 року Україна визнала корінними народами три народи, що сформувалися на Кримському півострові, — кримських татар, караїмів і кримчаків. У квітні 2026 року уряд надав правовий статус представницькому органу кримських татар — Меджлісу. Розповідаємо також, що визнав і чого не визнав Міжнародний суд ООН щодо Меджлісу, який заборонила Росія.
-
Іспит на знання японської мови (JLPT): двічі на рік, в Україні — лише в грудні
Іспит на знання японської мови (JLPT) має 5 рівнів — від N1 до N5; у Японії його проводять двічі на рік, у липні та грудні. Плата за іспит у Японії в грудні 2026 року — 7 500 єн, прийом заявок уже закрито. В Україні іспит проводять лише в грудні — у Києві та ще одному місті; у грудні 2025 року в Києві іспит складали 223 особи (станом на вересень 2026 року).
-
Без заспівувача й високого голосу не заспіваєш: козацькі пісні Дніпропетровщини
Один починає пісню, другий веде мелодію високим голосом, решта підтримує середніми й низькими голосами. Козацькі пісні, які співають сільські гурти Дніпропетровщини, 2016 року внесено до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. За номінаційним досьє та рішеннями розповідаємо про вік носіїв, ролі голосів, причини, з яких охорону визнали терміновою, і зміст звіту 2020 року.
-
Без російського паспорта — ні пенсії, ні житла. Громадянство, яке нав’язують на окупованих територіях
На окупованих територіях України Росія, починаючи з Криму 2014 року, поступово поширювала політику, що змушує мешканців отримувати російські паспорти. Звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини фіксують дедалі більше випадків, коли людей без паспорта обмежують у роботі, пенсіях, медичній допомозі та праві власності. Пояснюємо, що передбачають укази президента Росії і як Україна ставиться до цього громадянства.
-
12-бальна шкала в українській школі: у 1–2 класах балів не ставлять
Оцінки в українських школах — від 1 до 12 балів, найвища — 12. Ці 12 балів поділено на чотири рівні — початковий, середній, достатній і високий — по 3 бали. 2000 року шкала замінила чотирибальну систему (від 2 до 5), а 2026 року затвердили нову систему оцінювання, за якою, зокрема, у 1–2 класах оцінюють лише словами.