Усі статті
-
Художниця, що сама робила пензлі й фарби: Катерина Білокур
Катерина Білокур (1900–1961), яка все життя прожила в селі Богданівка на Київщині, не ходила до школи й почала малювати квіти пензлями й фарбами власного виготовлення. Розповідаємо про її картини з понад сотнею видів квітів, про лист до співачки, що відкрив їй шлях до визнання, про виставку в Парижі 1954 року та про те, звідки походять часто цитовані «слова Пікассо».
-
Гроші — лише за виконані реформи: 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility
Ukraine Facility — це механізм ЄС, за яким Україна у 2024–2027 роках може отримати до 50 млрд євро. Виплати здійснюються щокварталу й лише в тому обсязі, в якому визнано виконаними кроки реформ, що їх пообіцяв уряд України. Розповідаємо, як влаштований регламент, які в нього передумови і з чого складаються близько 29,5 млрд євро, виплачених до червня 2026 року.
-
Межі для солі й цукру та безоплатне харчування для всіх класів: шкільне харчування в Україні
Норми шкільного харчування в Україні переглянули постановою Кабінету Міністрів 2021 року: додавати можна не більше 5 грамів цукру на 100 грамів страви, газованих напоїв і кави не подають тощо. Одноразове безоплатне харчування 2024 року поширили на всіх учнів початкових класів, а з вересня 2026 року — на всі класи комунальних шкіл (станом на вересень 2026 року).
-
Автор перших українських банкнот і марок — Георгій Нарбут
9 березня 2026 року минуло 140 років від дня народження графіка Георгія Нарбута (1886–1920). Він створив ескізи перших банкнот і поштових марок Української Народної Республіки, викладав в Академії мистецтв, відкритій у Києві 1917 року, а згодом став її ректором. Розповідаємо про його роботу над банкнотами, гербами, шрифтами й книжками та про 34 роки його життя.
-
Понад 1000 грантів: як Brave1 розвиває українські оборонні технології
Brave1 — це організація підтримки оборонних технологій, яку шість державних органів України створили у квітні 2023 року, у розпал повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Державний фонд надає безповоротні гранти до 8 млн гривень на кожному етапі розробки; за даними Міністерства оборони, до вересня 2026 року їх кількість перевищила 1000, а сума сягнула 6,2 млрд гривень. Розповідаємо, як влаштована програма, на яких нормативних актах вона ґрунтується і куди йдуть гроші.
-
Калина — не ґамадзумі: як передати японською назви українських рослин і тварин
Калина, лелека, каштан, соловейко. Для українських назв рослин і птахів словниковий японський відповідник часто не збігається з видом, який має таку назву в Японії. Зводимо, як знаходити японську назву через наукову, 11 назв, які легко сплутати, переліки Червоної книги 2021 року і чи є в законі «національна квітка».
-
Горщики, глеки й глиняні звірі: опішнянська кераміка з Полтавщини
Опішня на Полтавщині багата на добру глину й століттями виготовляє кераміку. Розповідаємо, що охоплює опішнянська кераміка, 2012 року визнана елементом нематеріальної культурної спадщини України, про родину гончарів, завод, що почався з артілі 1929 року й зупинився 2002 року, та про Національний музей-заповідник українського гончарства, заснований 1986 року. Станом на вересень 2026 року до списків ЮНЕСКО її не внесено.
-
Купуєте вітчизняне — повертається до 15%: як працює «Національний кешбек» в Україні
З вересня 2024 року в Україні діє «Національний кешбек»: коли людина купує товари, вироблені в Україні, держава повертає їй частину вартості. Єдину ставку 10% замінили на 5% і 15% залежно від частки імпорту, а в травні 2026 року програма перейшла до другого етапу. На основі текстів постанов Кабінету Міністрів і повідомлень Міністерства економіки розповідаємо, як влаштована програма, на що можна витрачати кошти і скільки людей нею користуються.
-
Галичина, Поділля, Слобожанщина: назви регіонів, які не збігаються з назвами областей
Галичина, Волинь, Буковина, Донбас. Назви регіонів, які часто трапляються в українських текстах, — це не області, визначені Конституцією. За статтями енциклопедії Канадського інституту українських студій ми звели в таблиці, з якими нинішніми областями збігається кожен регіон, звідки походять назви, які регіони перетинають державні кордони і які землі окуповані.
-
Візерунок не вишитий, а витканий: кролевецький рушник
У Кролевці на Сумщині, на північному сході України, червоні візерунки обрядових рушників не вишивають голкою, а виробляють на ткацькому верстаті. Розповідаємо про техніку перебору й орнаменти, використання рушників у весільних і похоронних обрядах, різні дати початку ремесла в різних енциклопедіях, Національний перелік нематеріальної культурної спадщини з 2012 року й реєстрацію географічного зазначення 2020 року.