Розділ
Люди та життя
Повсякдення, робота, школа. Голоси людей, пов’язаних з Україною.
-
«Ти як?» — питання, що стало назвою: українська програма ментального здоров’я
Українська «Всеукраїнська програма ментального здоров’я» має назву «Ти як?» — так ми питаємо близьку людину про її самопочуття. Розповідаємо, як ця програма складалася в державну систему — від навчання сімейних лікарів спільно з ВООЗ і координаційного центру, створеного урядом 2023 року, до закону про психічне здоров’я, введеного в дію в лютому 2026 року, — і які канали допомоги пропонує офіційний сайт.
-
Іспит на знання японської мови (JLPT): двічі на рік, в Україні — лише в грудні
Іспит на знання японської мови (JLPT) має 5 рівнів — від N1 до N5; у Японії його проводять двічі на рік, у липні та грудні. Плата за іспит у Японії в грудні 2026 року — 7 500 єн, прийом заявок уже закрито. В Україні іспит проводять лише в грудні — у Києві та ще одному місті; у грудні 2025 року в Києві іспит складали 223 особи (станом на вересень 2026 року).
-
12-бальна шкала в українській школі: у 1–2 класах балів не ставлять
Оцінки в українських школах — від 1 до 12 балів, найвища — 12. Ці 12 балів поділено на чотири рівні — початковий, середній, достатній і високий — по 3 бали. 2000 року шкала замінила чотирибальну систему (від 2 до 5), а 2026 року затвердили нову систему оцінювання, за якою, зокрема, у 1–2 класах оцінюють лише словами.
-
Межі для солі й цукру та безоплатне харчування для всіх класів: шкільне харчування в Україні
Норми шкільного харчування в Україні переглянули постановою Кабінету Міністрів 2021 року: додавати можна не більше 5 грамів цукру на 100 грамів страви, газованих напоїв і кави не подають тощо. Одноразове безоплатне харчування 2024 року поширили на всіх учнів початкових класів, а з вересня 2026 року — на всі класи комунальних шкіл (станом на вересень 2026 року).
-
Калина — не ґамадзумі: як передати японською назви українських рослин і тварин
Калина, лелека, каштан, соловейко. Для українських назв рослин і птахів словниковий японський відповідник часто не збігається з видом, який має таку назву в Японії. Зводимо, як знаходити японську назву через наукову, 11 назв, які легко сплутати, переліки Червоної книги 2021 року і чи є в законі «національна квітка».
-
Перед договором з українським інженером: три правові рамки роботи та інтелектуальна власність
Коли співпрацюєш з українськими фахівцями, для рішення важить не громадянство, а пункти, які можна записати в договір. Три рамки роботи, що співіснують в Україні; кому належить інтелектуальна власність, якщо в договорі нічого не сказано; домовленості про доступність і зв’язок, які стали потрібні після повномасштабного вторгнення; і питання на японському боці, що потребують перевірки фахівцем. Вісім пунктів, які можна записати в договір.
-
Заповідники України: незорані степи і 28 озер
На півдні України збереглися степи, яких ніколи не орали, на крайньому заході, у Карпатах, — букові праліси, на північному заході, на Поліссі, — озера й торф’яні болота. Заповідники, які становлять осердя охорони цих місць, створено не як туристичні об’єкти, а як місця для досліджень. За описами біосферних резерватів і водно-болотних угідь Рамсарської конвенції розповідаємо, що тут охороняють і що досліджують.
-
Березень — від берези, листопад — від листя. Українські місяці, дати й числа
Багато українських назв місяців походять від природи й польових робіт: береза (березень), серп (серпень), опале листя (листопад). За українськими словниками, правописом і правилами діловодства підсумовуємо походження назв дванадцяти місяців і днів тижня, запис і читання дат у порядку день.місяць.рік і поєднання числівників з іменниками.
-
Вводиш «лютого» — отримуєш «лютера». Як шукати слова в українських словниках
Українські словники подають слова в «початковій формі», а онлайн-словники не виправляють змінених форм: пошук за «лютого» приводить до іншого слова. Підсумовуємо, як повернутися до заголовного слова, як читати позначки в заголовному рядку і знак наголосу, а також які безкоштовні державні словники і словники японською існують.
-
Гречка — не локшина, а каша. Україна — третій у світі виробник гречки
Гречку в Україні їдять не як локшину, а як кашу. Показуємо страви, які називає енциклопедія, походження назви, пов’язаної з «грецьким», і виробництво за роками: за статистикою ФАО Україна чотири роки поспіль, з 2021 року, посідала третє місце у світі.