Усі статті
-
Сім років, відомих із документів, і перекази: ватажок опришків Довбуш
Олекса Довбуш — ватажок опришків, які в першій половині XVIII століття нападали в Карпатах на панів і купців. Його називають і «українським Робін Гудом». За двома енциклопедіями та фольклорною збіркою окремо розглядаємо події 1738–1745 років, які енциклопедії подають за документами, перекази, зібрані 1910 року, і те, як по-різному оцінюють образ «шляхетного розбійника».
-
«Короткі зустрічі», що чекали на глядача 20 років, і режисерка Кіра Муратова
Фільм «Короткі зустрічі», завершений 1967 року на Одеській кіностудії, майже 20 років не показували; на екрани він вийшов 1987 року разом із «Довгими проводами» 1971 року. Простежуємо життя режисерки Кіри Муратової за енциклопедіями, указами Президента та архівом Берлінського кінофестивалю і зіставляємо роки, які в джерелах різняться.
-
«Золота Дзиґа», яку обирають у два тури члени Української кіноакадемії
Переможців більшості номінацій Національної кінопремії «Золота Дзиґа» визначають голосуванням члени Української кіноакадемії — об’єднання кінематографістів. У липні 2026 року премію вручили вдесяте. За положеннями Кіноакадемії та її оголошеннями розповідаємо, хто може стати членом, як проходять два тури голосування, які церемонії відклало повномасштабне вторгнення і за якими правилами працює комітет, що обирає фільм на «Оскар».
-
Понад 1 500 км на картах: підземні каменоломні Одеси
«Катакомби», що простягаються під Одесою, — це сліди видобутку каменю для будівництва міста, який почався в першій половині XIX століття. Часто згадувані 2 500 км загальної довжини й енциклопедії подають як оцінку, а описаних і закартованих виробок, за їхніми даними, — понад 1 500 км. За енциклопедіями, матеріалами університету і міської ради розповідаємо про назви, походження цифр, пам’ятку природи з 1963 року та печеру з викопними рештками.
-
Золоті ворота в Києві і «1500-річчя» 1982 року
Золоті ворота в Києві — головна брама міста Ярослава Мудрого, яка вперше з’являється в літописі під 1037 роком. Вежа з церквою, яку видно сьогодні, — це павільйон, зведений над руїнами 1982 року до «1500-річчя Києва». Розглядаємо, як його називають різні енциклопедії і що саме лічили «1500 роками».
-
У Японії 16 національних свят: правила перенесених вихідних і День весняного рівнодення, який визначають за рік
Кількість «національних свят» у Японії Закон про національні свята визначає як 16 на рік. Пояснюємо вихідний, коли свято припадає на неділю, вихідний у день між двома святами, дні весняного й осіннього рівнодення, які визначають у лютому попереднього року, зміни закону, за якими з 9 свят 1948 року стало 16, і те, як свята діють для державних установ, шкіл і компаній (станом на вересень 2026 року).
-
1920 року до Цуруґи прибув «батько футуризму»: два японські роки художника Бурлюка
У жовтні 1920 року художник Давид Бурлюк, уродженець Харківської губернії, прибув пароплавом до японського міста Цуруґа. Від токійської «Першої в Японії виставки російського живопису» і життя на островах Оґасавара до книжки, написаної разом із молодим японським художником, — простежуємо його приблизно дворічний шлях за дослідженням, автор якого вивчив документи того часу, і за енциклопедіями.
-
Від батька Тайхо до Сісі й Аонісікі: Україна в записах Японської асоціації сумо
Батько йокодзуни доби Сьова Тайхо народився в українському селі. Станом на вересневий турнір 2026 року борців сумо, у яких місцем походження вказано Україну, двоє: маеґасіра Сісі та одзекі Аонісікі. Зіставляємо записи трьох борців за даними Японської асоціації сумо і дослідженням, яке простежило долю батька Тайхо за сахалінськими архівами.
-
Восени 2012 року — четверо: українці, нагороджені японськими орденами й почесними грамотами міністра закордонних справ Японії
Уряд Японії нагороджує орденами іноземців, які зробили внесок у зв’язки з Японією, а Міністерство закордонних справ Японії вручає почесні грамоти міністра. Подаємо 15 людей, які живуть в Україні або мають українське громадянство тощо, підтверджених за списками й повідомленнями посольства з 2006 по 2018 рік, разом із заслугами з текстів оголошень, а також пояснюємо різницю між двома відзнаками й показуємо цифри списків з 2019 року.
-
30,95 млрд кубометрів під землею: чи справді українські газосховища «найбільші в Європі»
В Україні 12 підземних газосховищ, а їхня загальна місткість, за даними оператора — АТ «Укртрансгаз», становить 30,95 млрд кубометрів. З яким переліком треба порівнювати, щоб твердження про «найбільші в Європі» було правдивим, які правила діють для «митного складу», де іноземні компанії зберігають газ, і якими були цілі та результати перед зимою 2026 року — розглядаємо за повідомленнями й нормативними актами станом на вересень 2026 року.