Усі статті
-
Звідки взялася «приблизно половина» неону для чипів: дві компанії з Одеси й Маріуполя
У березні 2022 року дві українські компанії зупинили виробництво неону для напівпровідників, і медіа написали, що світ утратив «приблизно половину» такого неону. Це число — розрахунок інформаційного агентства на основі даних компаній і галузевої дослідницької фірми, довоєнна оцінка щодо очищеного неону. Розповідаємо, чому неон — побічний продукт металургії і що сталося з компанією, яка переїхала з Маріуполя на Одещину, за матеріалами станом на вересень 2026 року.
-
Французька королева, що підписувалася кирилицею: київська князівна Анна
Донька Ярослава Мудрого Анна в 1051 році вийшла заміж за французького короля Генріха I в Реймському соборі, а після смерті чоловіка стала регентшею при малолітньому королі Філіпі I. Підпис кирилицею, другий шлюб і відлучення від церкви, невідомі останні роки життя — і наскільки достовірна історія про «Євангеліє, на якому присягали королі».
-
Козак сидить і грає на бандурі: народна картина «Козак Мамай»
Козак, що сидить, підібгавши ноги, і грає на бандурі, а поруч кінь, дуб і зброя. Це «Козак Мамай» — народна картина, якою в XVII–XIX століттях в Україні прикрашали стіни, двері та скрині. Усталена композиція, персонажі та ім’я «Мамай», що з’явилися із середини XVIII століття, і образ, остаточно сформований наприкінці XVIII століття, — за «Енциклопедією історії України».
-
Місто, де 2 вересня 1794 року почали будувати порт: Одеса і доба порто-франко
Одесу збудували в 1794 році як порт на місці Хаджибея, де стояла турецька фортеця. Завдяки прямокутній сітці вулиць, правлінню герцога Рішельє та добі вільного від мит порто-франко місто швидко виросло на експорті пшениці. Відомості й цифри з енциклопедій, розбіжності щодо тривалості порто-франко та історія демонтажу пам’ятника «Засновникам Одеси» у 2022 році.
-
Університет, відкритий у 1805 році на пожертви дворян і купців: Каразінський університет у Харкові
Харківський національний університет — перший університет на українських землях під владою Російської імперії: його заснування затвердили в 1804 році, а відкрили в 1805-му. Засновник Каразін, який переконав дворян і купців пожертвувати кошти, коливання між автономією та цензурою, лекції українською, зміни назв, різні формулювання «найстаріший» і втрати з 2022 року.
-
Мандрівні незрячі співці кобзарі та бандура
Український народний інструмент бандура не має ладів, і кожна його струна дає лише один звук. Кобзарів, які мандрували з цим інструментом і виконували думи, переслідували і в царській Росії, і в Радянському Союзі, і в 1930-х роках їхня традиція майже обірвалася. 2024 року програму її збереження відзначило ЮНЕСКО.
-
1011 чи 1037? Рік, коли постав Софійський собор у Києві
Софійський собор у Києві збудовано за Ярослава Мудрого, і в ньому досі збереглися мозаїки й фрески XI століття. Проте щодо року побудови енциклопедія, яка називає 1037 рік, і уряд України, що 2011 року відзначав 1000-річчя заснування, розходяться на 26 років. Простежуємо, звідки бароковий вигляд собору, як 1934 року його перетворили на музей, як 2023 року він потрапив до Списку спадщини під загрозою і яких пошкоджень зазнав 2025 року.
-
Леся Українка з банкноти 200 гривень і драма «Лісова пісня»
На українській банкноті номіналом 200 гривень зображено поетесу й драматургиню Лесю Українку (1871–1913). Справжнє ім’я — Лариса Косач. Тридцять років вона боролася з хворобою і залишила 20 драматичних творів. Розповідаємо про її твори й життя — насамперед про «Лісову пісню» (1911), що виросла з волинських лісових переказів, — а також про зображення на банкноті та переклади, які можна прочитати японською.
-
Зняли з показу через дев’ять днів: «Земля» Олександра Довженка
Німий фільм Олександра Довженка «Земля», що вийшов у Києві 8 квітня 1930 року, зазнав нападок московських критиків і через 9 днів зник із радянських кінотеатрів. Того ж літа його показали в Західній Європі, де фільм оцінили, а 1958 року в Брюсселі міжнародне опитування кінокритиків назвало його одним із 12 шедеврів історії кіно. Розповідаємо про зміст фільму, про те, як його зняли з показу, і про подальшу долю режисера.
-
Пензлик із котячої шерсті й жодного ескізу: квіти петриківського розпису
Декоративний розпис, що склався в селищі Петриківка на Дніпропетровщині, почався з малюнків на білених стінах селянських хат і згодом перейшов на папір. Техніку, у якій квіти кладуть пензликом із котячої шерсті без попереднього малюнка, у грудні 2013 року внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це був перший український елемент у списку. Розповідаємо про мазки, фантастичні квіти й майстрів.